Головна » Усі публікації » Чемпіонат області » "Бужора" наколотила шість
17:09
"Бужора" наколотила шість
Про те, як іршавці несамовито неслись вперед у протистоянні з «Севлюшем» дізнавайтесь далі.

Двобої іршавців та виноградівців завжди носили принциповий характер незважаючи на те, де хто знаходиться в таблиці. А в цьому році на чолі «Бужори» Іван Білак, який зробив великий вклад у розвиток футболу Виноградівщини як гравець і як тренер. Та ще у складі господарів зі старту вийшли Яцкулинець, Мудра, Ломага, Бандурович та Русин, кожен із яких так чи інакше чимало зіграв і за виноградівців, та в певний період у їх талант втратили віру, чого не скажеш про їх теперішнього наставника. Тож мотивувати їх додатково було зайвим. Також Іван Качур, який кілька років тому грав за принципового конкурента тодішнього «Севлюша» – «Середнє», теж не потребував додаткового настрою. 

Щодо виноградівців, то у них були проблеми в захисті через перебір жовтих та червону, яку так чи інакше вони отримали минулого туру в протистоянні з «Хустом» від іршавського арбітра Райди. Можливо певна доля правди в їх докорі має право бути, та все ж і наявними силами виноградівці не мали права давати супернику робити те, що сталося. Помилкою було ставити атакувального гравця Петречка в захист, а досвідченого Селещука при мінімумі вибору випускати з лавки запасних аж при рахунку, який змінити вже було нереально. Можливо Вадим і не вплинув би на результат, та міг зменшити прохідність іршавцями захисту гостей. 

Гра почалась на зустрічних курсах і не віщувала жодній з команд повних фіаско. Утім, господарі зусиллями Качура забили швидкий гол, що суттєво вплинуло на подальший перебіг подій. Усе ж таки виноградівці в останні роки мали невеликий відсоток поєдинків, де б відігрувались, долаючи ешелонований захист, і можливо розучились це робити, бо бились в захист суперника ніби лобом метрах в двадцяти п’яти від воріт. А їх суперникам рівня цьогорічної «Бужори», при всій повазі до інших команд, цієї осені були хіба «Хуст» і ще в кубку «Поляна». 

У середині тайму іршавці зуміли подвоїти перевагу. Качур відгукнувся на подачу з флангу, обіграв захисника і увірвався в штрафний майданчик. Усі очікували, що Іван сам вирішуватиме долю епізоду, та він віддав у воротарський майданчик на Мудру. Капітану залишалось тільки влучити в будь-який кут – 2:0. 

Чедрик зі штрафного з правого флангу потужно влучив у дальню дев’ятку. Русин у стрибку парирував, продемонструвавши кращий сейв. Трохи пізніше був ще один удар гостей, після якого Бровдій зупинив м’яч недалеко від лінії власних воріт, підстрахувавши Василя.   

У другому таймі господарі знову швидко забили. Вони добре зіграли у відборі. Хоменко віддав на правий фланг на Качура. Іван прострілив в центр штрафного майданчика на Яцкулинця, який влучив у правий нижній кут – 3:0. 

Виноградівці намагались йти вперед, та або зупинялись далеко від воріт або не вдавалось довести до якісного завершального удару. Натомість, вибігання в контратаки давало місцевим стандарти. Із одного з таких Бандурович влучив у дальній кут. Козар зачепив, спрямувавши м’яч у стійку, від якої м’яч відлетів на ділянку перед воротарським майданчиком. Ніхто не підстрахував Василя, який підводився й швидкий Качур додав у сітку – 4:0. 

Наступний гол стався після влучання Бандуровича з гри. Козар зреагував, та знову Качура залишили без уваги й Іван спрямував м’яч у лівий кут – 5:0. 

Після цього Лобода мав чудовий шанс забити ударом у кут, та знову Русин відбив. Незадовго до фінального свистка Бандурович відгукнувся на простріл зправа від Бобика й встановив остаточний рахунок – 6:0. 

Щодо «Севлюша», то ті хто після цього матчу викреслять його із претендетів на нагороди можуть і помилитись. Виноградівцям, як і після поєдинків з кубковою «Поляною», «Вільхівцями» та «Хустом» слід обрати правильні поточні та стратегічні висновки. Така вже їх доля в цьому короткому й дуже конкурентному чемпіонаті робити це регулярно. 

Що ж до «Бужори», то дивлячись на її гру (без споглядання самого рахунку) розумієш, що рухаються в правильному напрямку. Утім,  її тренерам важливо опустити підопічних «з неба на землю», бо після того, що вони створили, до них самих інші готуватимуться так, як вони – до виноградівців і якщо не врахують цього, то можуть також відчути ті ж емоції повного розпачу. Все ж таки за розгром «Севлюша» їм за попередні матчі з очковими втратами проти давидківців-бобовищанців, хустян, та вільхівчан балів не додали, а тільки примножили більше поваги, яку розуміють по-різному.  

        
Арбітр – Ярослав Козик
Асистенти – Маряна Сухан та Іван Грубінка
Четвертий арбітр – Олександр Красівов
Делегат ФФЗ – Ласло Зайтлер

10 жовтня, м. Іршава, стадіон «Бужора», ясно, + 16 градусів

«Бужора» Іршава – «Севлюш» Виноградів – 6:0 (2:0)

Голи: Качур, 3, 52, 61, Мудра, 25, Яцкулинець, 47, Бандурович, 90 + 1.

«Бужора»: Василь Русин, Іван Веждел, Андрій Ломага, Іван Бровдій, Іван Бандурович, Сергій Яцкулинець, Олексій Хоменко, Мирослав Мудра, Іван Качур, Василь Кормош, Михайло Полянський.
Запасні: Назар Бобик, Петро Кляп.
тренер – Іван Білак.

«Севлюш»: Василь Козар, Олександр Ковчар, Себастьян Феєр (Вадим Селещук, 70), Артур Дорі (Денис Ребрик, 10), Олексій Остафійчук (Борис Ковня, 20), Роман Петречко, Юрій Мешко, Яромир Лобода (Ерік Віщак, 82), Юрій Віщак, Михайло Реплюк, Михайло Чедрик.
Запасні: Іван Марущинець, Богдан Боднарюк, Даніель Баник, Юрій Мірошніченко.
тренер – Микола Гибалюк.
Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»

 
Категорія: Чемпіонат області | Переглядів: 808 | Додав: lobda | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
2 Мікітос  
0
Бігали іграки Севлюша, як стадо, без думки, аби шо, видко тактична задумка Гібалюка - бабло на карман, доки не поперли, се чмо зальотне ще тот афер. Но нич, чим довше у Виноградові, тим ліпше, най їх доїть. Кстаті, де золоте покоління юношів? Но но, наберіть ще зброд з Минаю, Ужгорода )

1 Ужгород  
0
Респект Іршаві, а щодо Севлюша, то це було очікувано, команда деградує, і так буде дальше, по перше велика помилка це запрошення тренером Гібалюка, цього афериста вже давно розкусили в Ужгороді, це скандаліст і все крутиться там де бабло, вічно знає де і як примазатися. Друге - це запрошення легіонерів, які мали б на голову бути сильнішими (Ковня, Селещук, Лобода, Ковчар), але такими вони є на папері, бо поки гріли лавки в Минаї, Ужгороді, стали посередніми гравцями рівня області, а не легіонерами, які на голову сильніші! Один виноградівець Яцкулинець, якому у рідній команді нема міста возив хваленого Ковчара, як дітвака! І ще одна проблема - відверто заслабкий воротар Виноградова, видно, що на першому плані в нього не футбол, пусті мячі в кожній грі. А саме головне Виноградово наїлося футболу в області їм треба було йти в аматори, але не їз тренером Гібалюкам.

الاسم *:
Email *:
كود *: