14:43 ДЮФЛ Закарпаття 2003-2004 р.н. Свалявці виборюють золото | |
|
Програму фінальних змагань ДЮФЛ Закарпаття продовжили завершальні матчі серед кращих команд області з гравцями 2003–2004 р.н.
Матчі повинні були пройти на тячівському стадіоні імені Л.Бейреша, як і фінальна частина серед футболістів 2005–2006 років народження. Однак по приїзду безпосередніх організаторів і учасників ігор з’ясувалося, що місце проведення до такого заходу неготове. Як пояснив Іван Грабар, голова Тячівської районної федерації футболу, напередодні й у сам день поєдинків ішов дощ, тому не було фізичної можливості покосити поле й навести лінії. До Івана Івановича претензій немає: він немає зв’язку з небесною канцелярією й так само не є «розпорядником» вищезазначеної спортивної споруди. Тим не менше, камінчик у бік місцевої влади кинути рука таки чешеться. Я цього свідомо не зробив минулого разу. Подумалося: можливо, випадково – із ким не буває?! Та коли ситуація повторилася, усе ж можновладцям дорікну: могли ж прийти на стадіон і тиждень тому, і тепер, привітати учасників, поцікавитися, що і як. Так само можна було б і афіші до заходу підготувати, щоб про нього знала більша кількість уболівальників. Зрештою, організувати хай примітивну, але торгівлю. Діти – це діти: і пити хочеться, і їсти… Склалося враження, що ні в міськраді, ні в райдержадміністрації достатньою мірою футболом не цікавляться. А даремно. Адже про гостинність Тячева команди-гості довго пам’ятатимуть і за діями місцевої влади.Тим часом із ситуації що склалася, потрібно було шукати вихід. Знайшли досить оперативно. Справа в тім, що в резерві залишався добре підготовлений стадіон «Тиса», що в Буштині. І голова ДЮФЛ Закарпаття Василь Качур, особисто «проінспектувавши» нове можливе місце змагань, швидко прийняв єдине правильне рішення: передислокуватися у вищезазначене селище. Забігаючи наперед скажу: не прогадали. По-перше, координація зусиль і дій призвела до того, що матчі розпочали практично вчасно. По-друге, нове поле справді знаходилося в хорошому стані. По-третє, школярі поруч, що, погодьтеся, дуже зручно, у місцевій гімназії (спасибі її працівникам за турботу про юних футболістів), харчувалися й зупинилися на нічліг. По-четверте, змагання відбувалися в мальовничому куточку Буштина з надзвичайно цілющим повітрям. Приємно й те, що матчі відвідав і селищний голова Іван Паш… Що ж до самих ігор, то в першому півфіналі зустрілися «Сузір’я» (Свалява) – ДЮСШ (Іршава), яку представляли вихованці із Сільця. Перемогли перші – 2:1. Матч розпочався більшою активністю переможців, потім ініціативу перехопив суперник, а в другому таймі знову краще виглядали свалявці. У підсумку героєм матчу в них став Василь Годя. 2005 року народження (!), він оформив дубль, двічі покаравши «чужого» воротаря: спочатку за невдале вибивання, а потім і за невпевнену гру при виконанні «Сузір’ям» кутового. Красивим виявився й гол Августина Пересоляка із Сільця, котрий скористався неузгодженістю стража воріт і захисника-візаві, поборовся в ігоровому епізоді до кінця й завершив атаку результативним ударом. Утім цього виявилося замало для проходження до фіналу. Ще під час першого поєдинку розпочався дощ, який потім переріс у таку зливу, що на кілька хвилин довелося відтягнути й початок другого півфіналу між ДЮСШ Берегівського району й Виноградова. У кінці першого тайму густі хмари знову «фонтанно запрацювали» з подвійною енергією. Незважаючи на це, хлопці мужньо вели себе на полі. Та й загалом щодо характеру суперництва, то такого безкомпромісного матчу серед дітей я вже давно не спостерігав: боротьба за м’яч на кожній ділянці поля, високий темп, стовідсоткова концентрація, і це за негоди! У підсумку хоч шкіряна куля розписалася на бокових стійках воріт обох суперників, поєдинок завершився по-справжньому бойовою нічиєю. У серії пенальті влучнішими виявилися посланці Берегівщини – 4:2. На точні удари двох Владиславів – Загреби й Бобіти – із південного району області вони відповіли такими ж, але зусиллями аналогічних сьомого й дев’ятого номерів на футболках (Максима Перевузника й Петра Гарапка) та ще Петера-Бенце Донча та Девіза Леврінца. У поєдинку за 3 місце футболісти Іршавської ДЮСШ зеленими були тільки за кольором форми, а в цілому домінували над гранатовими, себто над виноградівцями. Це вилилося в перемогу з рахунком 3:0. Два голи переможці забили, чудово реалізувавши «стандарти»: Іван Глушко – зі штрафного, а Іван Кормош скористався подачею кутового. Третім автором маленького шедевру став Тарас Глеба, покаравши суперника за помилки в захисті. У фіналі свалявське «Сузір’я» здобуло вольову перемогу над вихованцями з Берегівського району. Адже спочатку відзначилися саме останні – хорошу атаку завершив Карл Борто. Утім Богдан Колодка зрівняв рахунок за допомогою заслуженого пенальті, а потім Нікіта Кіт реалізував штрафний. Команда, що програвала намагалася відігратися, особливо в кінці зустрічі, однак свалявці грамотно захищалися й за рахунку 2:1 стали чемпіонами області. Слід подякувати тренерам Василю Пакуліну (Берегівщина), Іванові Білаку (Виноградів), Сергієві Білану (Іршавщина) та Михайлові Стегурі (Свалява), котрі підготували хороших підопічних. Про це, зокрема, у коментарі сказав і присутній на матчах тренер Тячівської ДЮСШ, головний тренер ФК «Тячів» Павло Іванчо. Він також поділився враженнями загалом: «По-перше, усі команди фінальної стадії виглядали пристойно. Кожна з команд реально заслуговувала стати чемпіоном. Працівники стадіону й організатори змагань доклали всіх зусиль, щоб захід відбувся достойно. Судді, я вважаю, відмінно справилися з покладеними на них обов’язками. Матеріальне забезпечення теж на високому рівні. І хочу додади ще. Якби турнір відвідали представники селекційних служб клубів навіть із-за меж області, то з чотирьох команд щонайменше десять учасників відібрали б. Тобто рівень майстерності дітей, якщо відслідковувати її з року в рік, підвищується завдяки зусиллям тренерів клубів, дитячо-спортивних шкіл. Зростає і декілька поколінь хороших футболістів які поповнять кадровий потенціал навіть команд майстрів». По завершені усі колективи-учасники, а також кращі гравці, тренери суддівська бригада в складі Михайла Лялюка, Тараса Шопи й Вадима Рубея були нагороджені від Федерації футболу Закарпаття відповідно медалями, грамотами, м’ячами, кубками, цінними призами. Кращими виконавцями за амплуа стали: воротар – Валентин Ковач («Сузір’я» Свалява); захисник – Даніел Баник (ДЮСШ Виноградів); півзахисник – Іван Кормош (ДЮСШ Іршава); нападник – Петер-Бенце Донч (ДЮСШ Берегівський район). Церемонію нагородження успішно провели Василь Качур, голова ДЮФЛ Закарпаття, Роман Голованов (голова благодійного фонду «Дитяча мрія» (Київ), Іван Грабар, голова Тячівської районної федерації футболу, Василь Варга, директор Тячівської ДЮСШ. Попереду фінал у найстаршій віковій групі. Попередньо його запланували знову провести в Бурштині, де організаторам справді вдалося організувати захід на хорошу рівні. | |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
