Головна » Усі публікації » Інтерв'ю » Олександр Чегіль: "Будь-якою ціною необхідно організувати чемпіонат і зберегти традиції"
15:21
Олександр Чегіль: "Будь-якою ціною необхідно організувати чемпіонат і зберегти традиції"
Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з головою федерації футболу Берегівщини Олександром Чегілем.

Олександр Чегіль:
Упродовж років футбол Берегівщини перебував на позиціях лідера в області. Проводилися як чемпіонат, так і першість. У цих змаганнях із 2011 до 2014 року брало участь від 25 до 28 команд. Повноцінно функціонували вища та перша ліги. Саме Берегівський район першим в області заснував дитячо-юнацьку лігу. Успішно в області грав ФК «Берегвідейк», згодом – ФК «Берегово». Хороші результати показували й ФК «В. Бийгань» та ФК «Дийдо». На жаль, сьогодні Берегівщина опинилася на узбіччі обласного футболу, та й чемпіонат району не вражає масовістю. Про стан розвитку шкіряного виду спорту № 1 на Берегівщині – в інтерв’ю з очільником районної федерації Олександром Чегілем.
 
– Що можете сказати про підготовку до нового сезону?
 
– Рік розпочали, як на мене, непросто. Із уведенням єдиної бази даних опинилися в дуже складній ситуації. Навіть критичній. Справа в тому, що 80 відсотків футболістів, учасників минулорічного чемпіонату, грають в Угорщині і за єдиною базою не зможуть бути задіяні в чемпіонаті. Є такі, хто засуджує хлопців. На мою думку, не варто. Повірте, у розмові з багатьма гравцями зрозумів одне: вони патріоти району й переживають за майбутнє футболу Берегівщини, але є й інший бік медалі. Притому зі своїми серйозними аргументами. Як не банально, вони – «матеріальні». Вік футбольного життя для того чи іншого виконавця короткий. Ураховуючи становище в країні, багато з них сидять без роботи, а виступаючи в Угорщині, хлопці мають можливість підзаробити, покращити сімейний бюджет. Є навіть такі, які, заробляючи там, фінансово підтримують футбол у селах, де проживають. Водночас багато хто вже встиг покласти хрест на чемпіонаті, зважаючи на ситуацію, що склалася. Для нас це велика проблема. Тому з початку року здійснили моніторинг, вивчали ситуацію й поставили перед собою головне завдання зберегти чемпіонат району. Відразу після новорічно-різдвяних свят провели два розширені засідання виконкому, на які запросили представників усіх команд. Присутніх ознайомили зі змінами, які очікуються в цьому сезоні. Знайшли порозуміння, і вирішили проводити чемпіонат за єдиною базою даних. Також на першому виконкомі затвердили план роботи федерації на 2017 рік. У ньому передбачено зберегти всі спортивно-масові заходи, які організовували в попередні роки. На другому засіданні виконкому затвердили регламент зимового Кубка, визначили місця проведення ігор та провели жеребкування. Таким чином, у цих змаганнях взяло участь 11 команд, розподілених на 2 зони. Турнір розпочали 5 лютого, а фінал відбувся 26 березня, тобто протягом майже двох місяців тривали баталії на футбольних полях району. Уже в процесі проведення зимового Кубка почалися розмови про недопустимість проведення чемпіонату за єдиною базою, що й підтвердило засідання районної федерації вже по завершенню зимового турніру.
 
– Як вирішили цю проблему?
 
– Склалася така ситуація, що чемпіонат не був би проведений. Ми багато вирішували, що робити й дійшли висновку: будь-якою ціною необхідно організувати чемпіонат і зберегти традиції. Берегівський уболівальник звик до якісного футболу, і ми не маємо права позбавляти його можливості ходити на гру мільйонів. Шанувальників шкіряного м’яча мало цікавить єдина база. Вони хочуть щонеділі мати можливість прийти на стадіон і підтримувати улюблену команду.
 
– І скільки, на Вашу думку, буде колективів у чемпіонаті?
 
– Якщо набереться десяток, то це слід вважати за великий успіх. Як я вже говорив, більшість футболістів грають в Угорщині. І безперечно, удома виступатимуть тоді, коли будуть вільні від ігор за кордоном. До того ж потрібно наголосити: у нас маленькі села – від 700 до 1500 мешканців. Найбільший населений пункт – Батьово, у якому до трьох тисяч мешканців. Потрібно враховувати й те, що чимало людей виїжджає на заробітки. Так, наш район ніколи не жив заробітчанством, але тепер відкриті кордони. Краяни мають можливість вирушати в країни Західної Європи. Чимало молодих футболістів нині працюють і багато хто виступає в аматорських чемпіонатах інших країн.
 
– Притому яким є потенціал футболу на Берегівщині?
 
– У нашому районі футбол був завжди в пошані. Функціонувало достатньо команд. Але це насамперед не у зв’язку з якимсь потенціалом, а завдяки роботі футбольних функціонерів, любові до гри місцевого населення. Як на мене, то більші можливості в сусідніх районах – Виноградівському, Іршавському, Мукачівському, де в селах проживає по кілька тисяч осіб. Іноді доводиться чути: «…та в нас маленьке село, тільки п’ять тисяч населення». А в нас у таких селах, як Кідьош та Четфолво, де є команди, проживає лише 700-800 мешканців. Від обставин, які склалися, сільські голови та футбольні функціонери часто опускають руки. Але необхідно віддати належне й тим, хто не здається, знаходить вихід із ситуації. Хвала цим людям.
 
– А якою є ситуація з арбітрами?
 
– Цього року із футбольними суддями району провели два семінари. Один – напередодні зимового Кубка, інший – днями. Ситуація теж складна. На сьогодні маємо 16 арбітрів. Працюємо з ними, докладно ознайомили з регламентом. Наскільки ж судді готові до роботи – покажуть ігри. Упевнений, що загалом упораються, адже рівень арбітражу в нашому районі непоганий. Правда, служителів футбольної Феміди все ж бракує. Минулого сезону навіть доводилося просити допомоги в комітету арбітрів з Мукачівського району. Справа в тому, що в нас уже чимало років ігри чемпіонату району обслуговують бригади в кількості трьох осіб. Інакше бути не може. Знаю, що в деяких районах на матчі вирушає тільки один арбітр, а в якості бокових виступають місцеві активісти. Це нонсенс. Як на мене, то місцеві лайнсмени, хочуть того чи не хочуть, але все ж упереджені, оскільки на підсвідомому рівні бажають перемоги власній команді. Якось був свідком такого поєдинку й скажу відверто: шкода було арбітра в полі, яким помічники на лінії маніпулювали на власний розсуд. А заручником і винуватцем виступав їх «центральний» колега, ні в чому не винний. Та факт лишається фактом: багато наших арбітрів, як і футболістів, заробляють на хліб за кордоном, а молодь узагалі не має бажання іти судити.
 
– Мабуть, вистачає проблем і з розвитком інфраструктури?
 
– Звичайно, хочеться більшого, але гріх скаржитися на те, що маємо. Із команд-учасниць минулорічного чемпіонату роздягальні були відсутні тільки в двох: це зі Свободи та в берегівської «Зірки». Що стосується першої, то, за словами сільського голови Василя Рущака, у найближчі два роки планується побудувати стадіон на новому місці. Щодо «Зірки», то вона орендує футбольне поле в іншому населеному пункті. Але як сказав президент клубу Йосип Бакош, можливо, уже цього року буде вирішено питання власного стадіону, який відповідати вимогам регламенту. Натомість у нас уже є чудові стадіони в Яношах, Гаті, Кідьоші. У Великих Берегах та Запсоні в поточному році роздягальні реставрують, а можливо, побудують нові. Не так давно їх зроблено в Гечі та Боржаві, але участь їх команд у чемпіонаті під питанням за браком кадрів. Що стосується футбольних газонів, то 90 відсотків мають добрий стан.
 
– Де в районі могли б з’явитися команди, але поки їх нема?
 
– Мене особисто хвилює відсутність такої в Косині, де, як на мене, існують відповідні можливості. Це село має славні футбольні традиції та історію, але вже чотири роки залишається без футболу. На сьогодні складна ситуація з командами, населені пункти яких знаходяться від Берегова в бік Виноградова. У зимовому Кубку не була заявлена жодна! А там, скажімо, знаходиться Бадалово – неодноразовий чемпіон та володар Кубка району. Нема колективу у Варах. Уболівальники зі стажем пам’ятають виступ цієї команди у вищій лізі області. Під питанням залишаються Боржава, Бене, Четфолво. У розмові президенти, тренери, сільські голови скаржаться на відсутність у селах молоді. Там немає робочих місць і, як правило, більшість чоловіків знаходиться на роботі за кордоном.
 
– Яка ситуація з розвитком дитячо-юнацького футболу?
 
– У цьому році маємо плани ще більше уваги приділити розвитку дитячо-юнацькому футболу. Ще з 2013 року створили дитячо-юнацьку футбольну лігу. Маємо намір продовжити її існування й цього року. На старт вийдуть хлопчики двох вікових категорій: 2006-2007 та 2008-2009 років народження. Старших хлопців заграють за юнацькі склади в чемпіонаті району, тому вирішили: юнь з урахуванням участі в змаганнях потребує більшої уваги. Незважаючи на постійний відтік наших дітей до Угорщини, який уже налічує сотні осіб, ми намагаємось знайти вихід із ситуації. Ось і сім дитячих команд району грають у ДЮФЛ області в усіх вікових категоріях. І на мою думку, виступають удало. Притому колектив 2002-2003 років народження для участі в цьогорічному чемпіонаті дитячо-юнацької футбольної ліги краю довелося сформувати по-новому. Необхідно подякувати тренерам Василю Пануліну, Івану Сливкаю, Ігорю Мусці, Дьордю Пейтеру, Валерію Щоці, Йожефу Молнару, Роберту Давіду, які вийшли зі складної ситуації, і відповідно є непогані результати в чемпіонаті. Крім того, створено ДЮФК «Берегвідейк», який розпочав функціонувати минулого літа. Між ДЮФК «Берегвідейк» та районною ДЮСШ укладено угоду, яка спрямована на розвиток дитячого футболу. Відповідні секції діють у Великих Берегах, Гаті, Яношах, Запсоні. Тут мають можливість займатися й діти із сусідніх сіл. У планах також відкрити секцію у Варах, Боржаві. Хочеться охопити й найвіддаленіші села – Батьово та Свободу. Там є потенціал, але першою проблемою залишається відсутність тренерських кадрів. Крім дітей, в Угорщину, на жаль їдуть і наставники. Причина банальна: низька заробітна плата, яку важко порівняти із закордонною. Невипадково в академії футболу в Тарпі працюють переважно спеціалісти з Берегівського району. Шкода, що ми втрачаємо людей.
 
– Берегівські вболівальники завжди палко підтримували свої команди. Яка ситуація з відвідуваністю ігор нині?
 
– Уболівальник у нас звик до якісного футболу. А з багатьох причин із року в рік він знижується. Ще не так давно ігри за участі лідерів збирали кількатисячну аудиторію глядачів. А тепер іноді наші фанати їздять уболівати за своїх до тієї ж Угорщини. Якось мимохіть чув розмову людей, які між собою обговорювали поїздку на гру до Торпи, де вся команда складається з берегівців. Вона, між іншим грала із суперником, котрий теж складається переважно з наших земляків. Та якщо взяти до уваги відвідуваність матчів у зимовій першості, то можна сказати: з уболівальниками в нас усе гаразд. Відвідуваність стадіонів є високою. Докладемо зусиль, щоб футбол у районі розвивався. І хай його рівень дещо знизився, шкіряний м’яч на селі потрібен, бо допомагає хоч трохи забути про всі негаразди. До речі федерація футболу за підтримки керівництва району вже закупила 60 якісних ігрових м’ячів. Вони будуть порівну розподілені між командами, які візьмуть участь у цьогорічному чемпіонаті. Розглядається питання й іншої матеріальної допомоги колективам. У нас головне завдання – зберегти чемпіонат. Докладемо всіх зусиль для виконання цього завдання.
Володимир ТАРАСЮК, ФФЗ
 
Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 565 | Додав: lobda | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 6
6  
Нащо боятися називати речі своїми іменами? Дії членів Берегівської федерації на чолі із Чегілем є неповагою до українського регламенту та фактично першим кроком до сепаратистських проявів через призму спорту. Із звичайної іскри може розгорітися велике полумя, таке ми уже проходили, хоч і в політичній площині!

5  
Так, компроміс має бeти, але чомусь його не хочуть шукати у ФФЗ! Не можуть діяти якісь подвійні стандарти, одні виконують правила гри, інші ними нехтують! Що в Ужгородської федерації не такі самі проблеми? Що Ужгородські футболісти не їздять в Словакію та Угорщину? Що в других районах немає міграції? Є такі проблеми і у інших, але чомусь лише одна федерація - Берегівська додумалася проігнорувати Єдину базу, мотивуючи це відсутністю футболістів! По області вирішили боротися із "футбольним заробітчанством", а в Берегівському районі виходить можна? Це нонсенс! Виходить, що через брак футболістів інші команди мають запрошувати людей із-за меж області або піднімати зарплатню, а члени Федерації Берегівського району вирішили все просто - ми етнічно не такі і нас не стосуються правила України! Так може треба було ФФЗ якось відреагувати? Наприклад дозволоти ще рік на районному рівні  грати без Єдиної бази.
А ось таке питання - чи може наприклад або Гегедош, або Реплюк, або Люнянський заявитися і на Берегівський район? Там же не діє Єдина База! Ось ще одна спортивна колізія.

На мою думку рішення ігнорувати "правила гри по українськи" є абсурдним та помилковим, а мотивація Чегіля і Ко із ФФБ є дещо провокаційні!

4  
Якби у мене був єдиноправильний рецепт , я би його запропонував. Наше Закарпаття в історичному контексті завжди було полінацональне, полікультурне, поліконфесійне. "Полі" - багато. Ми єдині в своїй багатогранності. Важко навязати "моно"єдиний вихід на цю ситуацію. І мене чесно бентежать всякі "заборони" , погрози про сепаратизм іт.д іт.п. Не потрібно "взривати" ситуацію , обзиватися Ти - мадяр, Ти - русин, Ти - українець, Ти - словак... Ситуація і так напружена. І тому я за компроміси...:))))

3  
Віола, а який компроміс знайти? Провести, як каже Чегіль, чемпіонат "Будь якою ціною"? а яка тоді ця ціна? Яка ціна ігнорування законів України? Що це за постановка питання ".....Шанувальників шкіряного м’яча мало цікавить єдина база"? Що у Виноградівському, чи тим паче Ужгородському райні, не такі самі проблеми виникають із Єдиною базою? Але тут знаходять вихід із витуації! Чомусь минулорічні лідери Реплюк, Гегедош, Пиняшко, і другі знайшли мотивацію грати лише за один клуб (так, понятно, що не за дарма), але це кращі нині в області, а що не можна знайти мотивацію для інших? Що в Концові, Тарновцях, Лінцях, Комаровцях, і можна назвати ще до 20 !!!! клубів, немає проблеми Єдиної бази? Але одним можна її ігнорумвати, бо вони вирішили, що вже практично не є Україною! Як каже Чегіль "А тепер іноді наші фанати їздять уболівати за своїх до тієї ж Угорщини" 
якщо так склалотся, то сьогодні Ви шановні Чегіль і Ко ігрноруєме закони Ураїни, а завтра може станете ініціаторами референдуму про вступ до складу Угорщини? Ось скажи Віола що зміниться через рік після відтермінування дії Єдиної бази? В Берегові народяться сотні футболістів? чи усі заробітчани футбольні поверніться? Більш ніж увірений, що НІ! Якщо прийняли рішення про дію ЄДИНОЇ БАЗИ то воно має бути ЄДИНИМ ДЛЯ ВСІХ, а не одні білі, інші МАДЯРИ!

Шкода, що пани в Федерації Футболу Закрпаття дану проблему або не бачать, або ігнорують, але цей ігнор може вийти боком! Чому до сих пір не чути реакції функціонерів із ФФЗ? Чому пан Чегіль та компанія із подвійним громадянством з Федерації футболу берегівщни дозволяє нехтувати прописаними, та затвердженими УКРАЇНСЬКИМИ спортивними нормами?
 
*************************************
Один раз профукали біготню з москальськими прапорами і утопією про "руський мір"................

2  
Заборонити -налегше. Найважче найти вихід ,компроміс у ситуації,що склалася...

1  
Та заборонити проводити чемпіонат, без єдиної бази і все, А Чегіля і членів федерації В СБУ і прокуратуру, перевірити на причетність до сепаратизму.

Ім`я *:
Email *:
Код *: