Головна » Усі публікації » Чемпіонат області » Плюс два бали пенальтом на завершенні (ФОТО)
15:55
Плюс два бали пенальтом на завершенні (ФОТО)
Про те, як «Заріччя» зуміло таки виграти чергове, головне осіннє, дербі низинної Іршавщини, дізнавайтесь далі.

Плюс два бали пенальтом на завершенні (ФОТО)
Сказати, що в цьому матчі зустрічались сусіди – це нічого не повідомити. Мінімум журнальчик, а можливо й книжечку, можна написати з історії протистоянь цих колективів у різні десятиліття й на різних рівнях. Ще до всього це дві команди, стадіони яких знаходяться найближче один до одного (від півтора до двох кілометрів – це як у середньому містечку відстань між двома сусідніми мікрорайонами), тому вважаємо, що тут мабуть найближче сусідське дербі в закарпатськом обласному чемпіонаті й господарі вважаються чисто номінальними. Ну хіба «бедевлянсько-тересвянський дербі-бум» (якщо через річку Тересву навпростець) може з ним за цей статус посперечатись. Та ще мабуть минулорічні минайсько-ужгородські протистояння не гріх пригадати, бо вони також були близькими до даного номіналу щодо відстані дислокацій.
 
Звичайно, всі вже звикли (й навіть сильніші за «Сільце» колективи не раз пересвідчились), що в підопічних Цимбала дуже потужний півзахист, тому їх опоненти мали шанс тільки зігравши від захисту на контратаках. Таку модель «зелені» й обрали. У першому таймі зарічанці контролювали м’яч у центрі й на підступах до штрафного майданчика, та в самій карній зоні не могли нічого вдіяти. Небезпека виникала тільки тоді, коли суперник намагався перейти центр поля, а гості робили перехоплення й запускали швидкий «арсеналовський» перехід від захисту до атаки. Та навіть тоді опонентам під час вирішальних миттєвостей вдавалось щоразу виштрикувати м’яч практично з-під ударної ноги. Із огляду на це, шансів на зміну рахунку до перерви було неймовірно мало, та й, трохи забігаючи наперед, після антракту можливостей також було не густо. Думаю тактично Білан все ж трохи, та й переграв Цимбала, та деколи навіть у таких випадках харизма й жага окремих виконавців дозволяють здобувати потрібний результат.
 
Тим не менше, м’яч влетів у сітку досить швидко, коли вже на десятій хвилині Шерегій ударом головою в лівий кут замкнув одну з флангових подач, та прапорець Теремти не дав насолодитись голом численній уболівальницькій торсиді «біло-зелених». Через дві та п’ять хвилин відповідно постріли відчаю з дальніх дистанцій від Шишкіна та Петера ще раз трохи розбурхали їх уяву. Перший із них, той що від Василя, прийшовся над поперечиною, а на наступний, уже влучніший і досить підступний, бо з відскоком від газону, від Рудольфа в лівий нижній кут зреагував Сабов. Юний сілецький талант вчасно змістився саме туди й не дав «зарічанському мотору» зрушити з місця його рідний «комбайн».
 
Після цього господарі змогли завдати й собі першого удару в матчі. На дев’ятнадцятій хвилині Білан пробив зі штрафного вище поперечини. Через шість хвилин Булеза відповів пострілом із далеку повз ліву стійку. На двадцять восьмій та тридцять шостій хвилинах команди створили свої найкращі нагоди в таймі під номером один. Спочатку Юркович дуже підступно, з відскоком, пробив із далекої відстані зовсім поруч із лівою стійкою, заставши Ігнатишина на роздоріжжі. Та це була тільки квіточка, а ягідку спочатку виростили, та самі й роздавили їх опоненти. У атаці по центру Булеза та Зан вибігли на одного захисника й змогли залишити поза грою воротаря. Віктор пробивав із досить близької відстані, тому із практично вбивчої позиції міг покласти м’яч в будь-який кут. Та мабуть єдиний польовий гравець, що був у цей момент перед ним, суттєво налякав його або може здався дуже широким в боках, бо круглий полетів над поперечиною й змусив фанів гостей зітхнути в розпачі.
 
Через сім хвилин Шерегій опинився на завершенні атаки лівим флангом зі зміщенням до центру й здалеку пробив точно, та не так сильно, в правий кут. Сабов забрав мертво, бо кілька гравців набігало, щоб додати м’яч у сітку. Цим самим Сашко дозволив своїм із оптимізмом піти на перерву.
 
Початок другого тайму нічим не відрізнявся від першого. Стовідсоткових шансів, і навіть близьких до того, що на тридцять шостій хвильці тайму першого, забити з гри практично не було ні в кого. Залишалась надія на чудо-випадок зі стандарту. Щось таке й сталось далі, коли перша гострота в таймі виокремилась після кутового. Булеза подав від лівого прапорця в карну зону, на ділянку перед ближнім краєм воротарського майданчика. Петер опинився в потрібному місці в потрібний час, чиркнув м’яч головою й той залетів у дальній кут – 0:1. «Ну нарешті!...Давай далі, далі, сім треба, не менше!», – почулось із трибун. «Навіщо вам сім, один-два заб’єте і три бали будете мати», – апелювали інші.
 
Тим не менше наступний відрізок від голу до голу був трохи цікавішим за решту часу. Так, через три хвилини Віктор Зан досить непогано пробив метрів із двадцяти трьох зовсім поруч зі стійкою. Ще через три хвильки Петер наважився на удар із досить гострого кута, метрів із десяти з правого краю штрафного майданчика. М’яч рикошетом від захисника полетів, на щастя для господарів, поруч зі стійкою.
 
Далі сталось так, як класично передали в прозовій формі фани «Заріччя»: «Цей гол ми привезли собі самі!» Спочатку стався необовязковий штрафний у центрі поля. Білан зробив типову подачу в карну зону, на ділянку перед дальнім правим краєм воротарського майданчика. Ігнатишин намагався взяти до рук, та трохи схибив і цього виявилось досить, щоб Мошкола вколотив м’яч під поперечину без шансів на порятунок епізоду – 1:1.
 
Через три хвилини Булеза завершив атаку лівим флангом підступним ударом із відскоком метрів із двадцяти, та досить по центру й Сабов відбив і забрав. На 73-й хвилині Ігнатишин дав ще один шанс суперникам, учергове намагаючись взяти важкий м’яч у руки, та зась. Сиксай міг додати його в сітку, та Василь виправився й забрав сферу до рук. Через чотири хвилини Брич відгукнувся на верхову подачу Булези зі штрафного, та пробив вище.
Здавалось все так і завершиться, та іншої думки був ще один Зан. Василь прорвався по правому флангу й виконав силовий простріл у карну зону. Мошкола опинився на шляху важкого м’яча й у намаганні його винести торкнувся до сфери рукою. Гарлач вказав на позначку. Чернявський пробив у правий, а Сабов кинувся в лівий. Кому свято, кому ні? Ігор показав перебити, бо м’яч перед пробиттям рухався. Михайло знову пробив у правий нижній. Олександр вгадав, та не дістав – 1:2.
 
Перемога дозволила «Шишкіну і компанії» втримати ракошинців, а значить і провідну квадру команд Західної зони, на відстані одного поклацування зубами. Перший невеличкий шанс зробити цей крок матимуть уже в суботу коли вдома приймуть упевненого лідера Західного дивізіону з Іванівців. У «Сільця» цього ж дня 6-го жовтня буде дуже важке турне у Верхній Коропець, де враховуючи останні виступи «Карпат» навіть уникнути розгрому буде до честі підопічних Білана, а якщо обзаведуться хоча б балом, то здивують усю громадськість.
 
 
Арбітр – Ігор Гарлач
Асистенти – Йосип Теремта та Юрій Шимон
Делегат ФФЗ – Василь Попович
 
30 вересня, с. Сільце, стадіон «Колос», ясно, + 17 градус, 500 глядачів
 
«Сільце» – «Заріччя» – 1:2 (0:0)
 
Голи: Мошкола, 62 – Петер, 52, Чернянський, 88 (з пенальті).
 
«Сільце»: Олександр Сабов, Ярослав Боднар, Василь Мошкола, Юрій Жабур, Михайло Ваш, Сергій Білан, Дмитро Глеба, Василь Полянко, Юрій Юркович, Микола Фущіч, Василь Сиксай.
Запасні: Василь Костелеба, Василь Симчера, Василь Сочка, Віталій Ковач, Богдан Сиксай, Ігор Боднар.
тренер – Сергій Білан.
 
Заріччя»: Василь Ігнатишин, Микола Цимбал, Юрій Сокач, Ярослав Горзов, Олександр Совтан, Віктор Зан, Василь Зан, Михайло Полянський, Василь Шерегій-Шишкін, Юрій Булеза, Рудольф Петер.
Запасні: Михайло Бізіля, Михайло Брич, Михайло Чернявський, Василь Фельцан, Сергій Караслай.
тренер – Микола Цимбал.
Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»
ФОТОРЕПОРТАЖ з матчу дивіться на офіційній сторінці Фейсбук.
 
Категорія: Чемпіонат області | Переглядів: 322 | Додав: lobda | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: