Головна » Усі публікації » Інтерв'ю » Станіслав Коваль: "Головне вірити у себе і багато працювати"
20:04
Станіслав Коваль: "Головне вірити у себе і багато працювати"
Пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю з талановитим ужгородським юніором, який впевнено пробиває собі шлях до Вищої ліги України.

Станіслав Коваль: У період карантину, коли футбол взяв паузу, ми познайомимо вас ближче з ужгородським талантом, який стрімко прогресує і вже зовсім скоро може увійти до ряду закарпатців таких, як Чурко, Булеца та Лях, які вже виступають у Вищій лізі України. 

Станіслав Коваль лише минулого літа завершив навчання в СДЮСШОР, а вже через якісь півроку він тренується разом з основою команди Вищої ліги чемпіонату України, яка входить у шістку кращих за підсумками цього сезону. Цілком очевидно, що сприяло цьому наполегливість та працьовитість ужгородця, якою він виділявся ще на дитячо-юнацькому рівні. У першому колі сезону 2019/2020 він став кращим бомбардиром Колоса U19 і цілком логічно пішов на підвищення. Як це в 17 років грати за дубль Колоса з Ковалівки і тренуватись з основою ми і поговорили з Станіславом, проте розпочали розмову зі старту його футбольної кар’єри.


- Станіслав, розкажи коли і як розпочав займатися футболом?

- Футболом розпочав займатись досить давно. Коли мені виповнилось чотири роки я вже просив тата, щоб він мене записав в якусь футбольну секцію, але на той час не було такої можливості, тому що набирали в секцію з 5-6 років. Тому у цей проміжок часу часто просив тата, щоб він займався зі мною. І, звісно, часто грав у дворі з друзями. А в п’ять років пішов на секцію з футболу і з того часу і по сьогоднішній день граю у футбол.

- Поділися першими успіхами у футболі, які тобі запам’ятались?

- Пам’ятаю у дитинстві, десь в 6-7 років, ми виграли зимовий дитячий турнір у Словаччині, який дуже хотів виграти наш тренер. Тоді на турнірі отримав свою першу нагороду кращого гравця турніру і першу золоту медаль!

- В скільки років почав більш серйозно ставитись до занять з футболу? Ставлячи перед собою вже якісь цілі і будуючи мрії про успішну кар'єру.

- Пам’ятаю були на турнірі, теж у Словаччині, і дійшли до фіналу. А у фіналі грали з господарями цих змагань і цю гру ми програли. Це був перший фінал, який я програв в своєму житті, тож тоді були і крики, і сльози. Саме того дня, пам’ятаю, я сказав татові, що я поставив собі ціль стати відомим футболістом. Це було десь в сім років і відтоді як придумав собі мрію, так і йду до неї.

- Хто був твоїм першим тренером?

- Моїм першим тренером був Мухлинін Володимир Олексійович. Я дуже радий, що мені випала доля потрапити саме до нього. Він дуже багато допомагав мені не тільки у футбольному плані, але й він виховував мене як людину, особистість, в цьому аспекті я йому дуже вдячний. Він був для нас, можна сказати, як другий батько.
 
СДЮСШОР - BRW-ВIK Володимир-Волинський, жовтень 2016 р.


- Ваша команда СДЮСШОР 2002 р.н. була доволі перспективною і багатообіцяючою. Як вважаєш, що було головною силою вашого колективу?

- Головною силою було те, що ми була не лише командою, але й були як справжня велика сім’я, стояли горою один за одного, дуже багато часу проводили разом. Вважаю у цьому плані дуже велику роль зіграв тренер, тому що без нього було б важко зробити таку команду, яка в нас була.

- У 2016 році на турнірі на честь Гаваші у грі за третє місце ви перемогли однолітків київського Динамо. Наскільки важливою була ця перемога для команди та для тебе особисто? 

- Так, це був дуже епічний матч, який запам’ятався мені на все життя! Це була дуже важлива для нас перемога у плані психології, тому що ми повірили, що ми нічим не гірші, за тих гравців, які є в Динамо, де зібрані кращі футболісти із всієї Україні. Цей матч зробив мене сильнішим у плані психології. Адже я зрозумів, що ми теж можемо грати на такому високому рівні, головне повірити і працювати над собою кожен день. І це дало мені ще більше мотивації, як в психологічному плані, так і в ігровому.

- Впродовж виступів у ДЮФЛ України та й зокрема після цього матчу з Динамо твої партнери по команді (Мердеєв, Федак) переходили в більш імениті клубні академії. У тебе не виникало бажання теж спробувати свої сили в іншій команді в більш ранньому віці? 

- Бажання було, але я завжди прислухався до свого тренера, який завжди говорив, що з цим поспішати не треба, всьому свій час. І я ні капельки не жалію, що я не зробив так, як я хотів, а зробив так, як тренер і батько мені говорили.
 
Турнір А. Гаваші, серпень 2016 р.

- Ти один з небагатьох випускників СДЮСШОР 2002 р.н. хто покинув межі області і маєш професійний контракт. Як відбувався твій перехід у Колос Ковалівку?

- Ще наприкінці сезону ДЮФЛ України у моєму житті з’явився, як зараз можу сказати, мій другий батько - це мій агент, який допомагає мені у футбольному плані. Завдяки йому я зараз граю на такому рівні і я дуже вдячний йому за це. У мене зараз єдине завдання - це тренуватись, грати і доводити все на футбольному полі, а в нього завдання - вирішувати справи поза футбольним полем.

- Можеш назвати хто є твоїм агентом?

- На даний момент не можу сказати, але думаю в найближчому майбутньому розкрию цей секрет.

- Чи розглядав влітку ще якісь варіанти продовження кар’єри? Досить популярним у нашому краї є угорський вектор чи словацький. 

- Як я вже казав, у мене цими справами займається агент. У мене на даний момент тільки одне завдання - завзято тренуватись, грати і доводити все на футбольному полі. У мене є мета - пробитись у першу команду. Також можу сказати, що чув про інтерес з-за кордону, але після початку пандемії коронавірусу це питання відійшло на другий план. Наразі не можу вже дочекатися коли знову вийдемо на зелене поле, адже, щоб стати по-справжньому класним футболістом мені потрібно ще багато і наполегливо працювати, і додавати в багатьох аспектах.

- Разом з тобою у першій частині сезону у команді U19 грав ще один ужгородець Юрій Бойкул, який на рік старший. У вас один агент?

- На даний момент я граю вже за команду U21. А Юрій вже не виступає за цю команду. Ні, мій агент не пов'язаний з ним.

- Де ти живеш під час сезону?

- Живу поки на базі. Сконцентрований виключно на роботі, щоб нічого не відволікало.

- З ким живеш на базі? І чи маєш якесь близьке коло спілкування в команді, можливо з кимось тісніше спілкуєшся?

- Живу у кімнаті зараз один, хоча раніше жив саме з Бойкулом. Спілкуюсь із всіма однаково, у нас дуже дружній колектив, тому не можу виділити з ким більше, а з ким менше.
 
Динамо U19 - Колос U19. Мукачівець Біловар проти ужгородця Коваля (фото koloskovalivka.com)

- Колос досить молода команда, тож постає питання звідки вона черпає футбольні кадри для молодіжних та юнацьких команд?

- Ну, це більше питання до тренерів. У Києві багато команд зосереджено, я думаю хто не підходить Динамо, Шахтарю, і кращі гравці з інших, менш статусних, колективів йдуть до нас. Впродовж року приїжджають хлопці на перегляд, але хто і як приймає рішення, питання не до мене.

- Ти починав сезон в команді U19, яка стартувала не зовсім вдало: у перших 12 турах не змогли здобути ні одної перемоги, проте далі вигравали у трьох матчах підряд, що дозволило залишити підвал таблиці. Якою видалась ця перша частина дебютного чемпіонату для тебе?

- Абсолютно вірно, першою частиною я на 80-90% залишився незадоволений. На початку сезону не завжди потрапляв до стартового складу, але поставив собі проміжну мету на півроку і у підсумку в 10 матчах забив 9 м’ячів, був переведений у команду U21 і часто залучаюсь до тренувань з першою командою, що для мене, як для молодого спортсмена, дуже важливо, адже Колос на сьогоднішній момент входить у шістку кращих у нашому чемпіонаті. Завдяки тренерському штабу у команді чудова атмосфера і дуже цікаві тренування. Також дуже кваліфіковані і майстровиті футболісти. Від кожного тренування намагаюся для себе почерпнути щось нове і чекаю з нетерпінням наступної можливості опинитися в обоймі першої команди, але для цього треба ще більше і наполегливіше працювати.

- За 15 турів у чемпіонаті України U19 твоя команда забила 19 голів, з них майже половина, 9 голів, на твоєму рахунку, що дозволяє тобі йти шостим у гонці бомбардирів. Це досить видатний результат. Як вважаєш, чим зумовлена така результативність?

- Я не вважаю, що це щось видатне. Намагаюся ставити цілі і йти до них від матчу до матчу. Цей результат поки що нічого не означає, всього лише показує що я перебуваю на правильному шляху, а ось якщо в найближчі терміни мені вдасться повторити таке досягнення і в команді U21, а  потім і в першій команді, то тоді можна буде робити якісь висновки. Зараз я багато працюю над собою, а все інше я довіряю Богу.

- У матчі з Карпатами U19 ти зустрівся на полі із своїм екс-партнером по СДЮСШОР Вадимом Мердеєвим. У цій грі ви обмінялись забитими м’ячами. Такі поєдинки для тебе є особливими чи можливо принциповими?  
- Для мене кожен поєдинок є дуже важливий. А щодо цього, то цей, можна сказати, не є надто принциповим, але завжди хочеться перемагати. Нажаль ми тоді програли, але ми зробили висновки і рухаємось далі.
 
СК Дніпро-1 U19 - Колос U19 (фото koloskovalivka.com)

- Як у вас проходить тренувальний процес, як справляєшся з навантаженнями? Так розумію, що ти вже тренуєшся тільки з командою U21?

- Так, я тренуюся або з дублем або з першою командою. З навантаженнями справляюся добре, тому намагаюся практично кожен день додатково проводити індивідуальні тренування, адже мені необхідно переходити у дорослий футбол, а там боротьба набагато жорсткіша і рішення приймаються набагато швидше, тому працюю над цими аспектами кожен день.

- На яких позиціях тебе використовують тренери у складі Колоса U19 та U21?

- Коли я перейшов у Колос у мене була позиція під нападаючим, але потім тренерський штаб U19 та U21, а також тренери першої команди бачили мене тільки на позиції центрального нападника.

- Чи спілкувався з головним тренером Колоса Русланом Костишиним за весь цей час, що ти в команді?

- Так, в робочому процесі. Він підказує мені, іноді підтримує, все таки я, поки що, нажаль, не є гравцем першої команди, але буду робити все, щоб моя велика мета здійснилася.

- Як оціниш конкуренцію у дублюючому складі? 

- Вважаю, що не важливо де ти знаходишся: чи в U19, чи в U21, чи в першій команді, конкуренція це завжди дуже добре, адже дає тобі ще більше мотивації працювати і доводити, що ти кращий, ніж твої конкуренти. Я завжди виходив і доводив усе на футбольному полі, а там вже хай тренерський штаб вирішує кому довіряти місце на полі. Моє завдання працювати і показувати ту гру, яку вимагає тренер. 

- Слідкуєш за майбутніми конкурентами по основі? Кого можеш виділити серед нападників Колоса?

- Так, звичайно слідкую, це теж мої конкуренти. У нас дуже відомі нападники, однак не можу виділити когось одного, всі сильні за своїми якостями.

- У Колосі є багато гравців, які свого часу грали в Ужгороді (за Говерлу) – Яшков, Петров, Зозуля, Гавриш, Лисенко. Чи доводилось тобі спілкуватися з ними на цю тему?

- Так, звичайно спілкувався, не з всіма із цього списку, але з деякими спілкувався на цю тему (сміється).

Меморіал О. Макарова. Колос U-19 – Рубікон Вишневе. Січень 2020 р. (фото koloskovalivka.com)

- Твій стрімкий прогрес цілком ймовірно приверне увагу закарпатських професійних клубів. Чи розглянув б такі варіанти і чи маєш певні умови, за яких повернувся б додому грати за Ужгород або Минай?

- На сьогоднішній день у мене дійсний контракт на один рік з Колосом, і всі мої думки пов'язані з тим, щоб пробитися у першу команду. А як буде далі, час покаже. Бачите, в цьому житті нічого не можна загадувати, сьогоднішня ситуація з коронавірусом зайвий раз тому підтвердження.

- Зараз у тебе триває один з ключових періодів у кар’єрі будь-якого футболіста: перехід з юнацького у дорослий футбол. Відчуваєш якісь складності або переживання з цього приводу?

- Так, якщо чесно, то було важко переходити з юнацького в дорослий футбол. Тут вже зовсім інші швидкості, більш жорстка гра, але я над цим працюю, аналізую кожну гру і роблю висновки. Головне працювати і все вийде.

- Минулого року ти встиг дебютувати за збірну України U18 під керівництвом Володимира Єзерського. Розкажи як отримав виклик? Ну і про саму гру проти Північної Македонії на турнірі Вацлава Єжека.

- Так, це був мій дебютний виклик до збірної. Чесно, не міг ніяк повірити, що потрапив до списку гравців, яких викликають у юнацьку збірну. Однак, думаю, що отримав виклик заслужено, тому що багато працював і доводив все на полі. Дуже вдячний Володимиру Івановичу Єзерському, що дав мені шанс проявити себе на міжнародному турнірі, який ми виграли. Сама гра була досить непростою, але у підсумку ми перемогли 2:1. Своєю грою я був задоволений десь на 70%. Тренер розумів, що це була моя перша гра. Я дещо переживав перед виходом, але після першого дотику до м’яча все переживання зникло.

- У збірній ти грав разом з Денисом Слюсаром, з яким виступав певний час в СДЮСШОРі. Мабуть він тобі допомагав з адаптацією.

- Так, звичайно, я жив з ним в одній кімнаті спочатку в Києві, а потім, коли прилетіли, і в Чехії. Так, звісно, він допоміг мені в адаптації, але вже на 2-3 день я досить швидко влився у колектив. Дуже радий, що мене так добре прийняли. Тут багато в чому і заслуга тренера, що в нас такий дружній колектив.


Металург З U19 - Колос U19 (фото koloskovalivka.com)

- Цієї весни збірна U18 мала провести ще два етапи підготовки до відбіркового циклу Євро-2021, взявши участь у турнірах: з 24 березня у Туреччині та з 14-го по 23 травня у Словаччині. Через карантин перший збір не відбувся. Чи виходили на тебе представники збірної щодо цих зборів? 

- Так, виходили. Я спілкувався із тренером збірної після гри з Динамо U19 (13 березня) і потім з адміністратором команди, але нажаль склалась така ситуація у світі, що зараз у нас у всіх карантин. Надіюсь якнайскоріше повернутись на поле і доводити своє право грати у збірній своєю грою.

- Який твій улюблений футбольний клуб?

- З дитинства був за Барселону, так і дотепер нічого не змінилось.

- Який улюблений гравець?

- Неймар

- Який зараз у тебе графік на каратині? Чим займаєшся?

- Підтягую свої слабкі сторони, хоча в цих умовах дуже важко це робити, тому що у період карантину групові заняття заборонено. Тож змушений постійно займатись індивідуально. У мене 2-3 тренування в день, на час карантину тренерський штаб нам розіслав завдання над якими і працюю.

- Ну, і насамкінець, назви декілька основних факторів, з свого досвіду, які дають змогу юним футболістам прогресувати та рухатися вгору.

- Саме головне - вірити і багато працювати, не сидіти і мріяти, що я хочу грати в Барселоні або грати у приставку і думати, що сьогодні відпочив, а завтра піду потренуюсь, а виходити кожен день і тренуватись. Скажу одне, тренуватись з командою - це мало для того, щоб стати хорошим гравцем. Окрім того треба тренуватись кожний день індивідуально, беріть приклад з видатних гравців, таких як Роналду - він є чудовим прикладом для наслідування. Головне вірити у себе і багато працювати!

- Дякую за змістовне інтерв’ю. Бажаю успіху на футбольному полі та поза ним! Будемо слідкувати за твоїми успіхами та вболівати! 

- Дякую гарно, надіюсь буду радувати вас та вболівальників.
Тарас Галушка

Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 446 | Додав: lobda | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: