У центральному матчі суботнього дня краща команда Південного Закарпаття приймала кращий футбольний колектив Закарпаття Північного. Звичайно цей територіальний розділ не надто впливає на команди кліматично. У Поляні на санках із запряженими оленями та лайками не їздять, а у Виноградові плем’я Чіпча_Муїска днем з вогнем не знайдеш. Із огляду на це, спека давала рівні функціональні можливості обом колективам.

 

Полянці підійшли до старту другого кола в суттєво підсиленому складі, та дещо краще зігратись в один порив, підопічним Кондрі було б не зайвим. У виноградівців «повернувся в рідну гавань» із першолігового професійного «Тернополя» Дорі – постать звичайно не рівня Пуканича, та все ж Артур ще має часову ширину для професійного зростання. Головною силою «Севлюша» залишається дуже стабільний стартовий склад, де всі розуміються з пів-слова. Перший тайм розпочався з атак господарів із традиційними діагоналями та поперечними подачами з флангів.

 

Утім, полянці дуже добре розібрали суперника по позиціях, тому суттєвого спочатку нічого не було. А от швидкий перехід від оборони в атаку спрацював миттєво. Бучок дальнім пасом змусив Гибалюка намагатись мчати паралельно поряд із Міклошем. Сашко переконав наймудрішу, після пам’ятної шевелюри Гринишина, ігрову голову «Севлюша», що в майбутньому так робити не слід, а краще завжди перебувати на крок попереду полянського мотора. Міклош змістився в стилі Ярмоленка й влучив у лівий кут. Козар падав туди ж, та не дістав – 0:1. Цей гол спричинив тишу над «Юністю», та фани дуже швидко оговтались, змусивши й гравців іти вперед.

 

Гості, отримавши перевагу, не гребували зайву хвильку-дві вбити ігровими хитрощами, та дуже уважно грали персонально проти Пуканича. Це змушувало нервувати інших виноградівських зірок й словесно сходитись у битві зовсім не з лексикону Котляревського, Шевченка й Сковороди словами. Декого із виноградівців це заводило позитивно, в ігровому плані. Чудовий перший тайм видав зокрема Оржеховський, нагадуючи своїми проходами славні часи Лужного. Та партнери довго не могли скористатись великою кількістю його атакувальних дій.

 

Світлим промінчиком став епізод, коли Чонка вигриз м’яч на підступах до чужої карної зони й віддав правіше на Павла. Оржеховський прострілив у центр на ділянку перед воротарським майданчиком. Пуканич несильно пробив, дозволивши супернику винести круглого раніше, ніж той торкнеться сітки, що й викликало спір «Чи пертнув лінію?». Гарлач вказав на центр – 1:1. Після цього місцеві могли й пропустити вдруге. Міклош мав шанс додати собі асист, коли з лівого флангу скинув трохи лівіше та назад під удар Баятяну. Артем обвідним пострілом поцілив у дальню шістку. Козар вчасно випростався в тому ж напрямку й дістав.

 

Пуканич отримав м’яч по центру й віддав правіше на Реплюка, який фінтом залишив позаду Павлича, змістився до лицьової лінії й викотив паралельно до лінії воріт круглого для Чедрика. Мишко ударом у праву дев’ять вивів свою команду вперед і це за мить до свистка на перерву – 2:1.

 

На старті тайму другого Варваринець пробив зі штрафного поруч із правою стійкою. Баятян у боротьбі з Ковтуном впав у чужій карній зоні. Гарлач дозволив продовжити й гості ледь одразу не пропустили. Пуканич видав ювелірну діагональ на лівий фланг на Реплюка, а Михайло скинув назад і лівіше під удар Чонці. Юрко приклався під поперечину. Бучок відбив. Чедрик головою додавав, та трохи вище.

 

Вихід Дорі додав креативу в атаках. Голи теж не забарились. Чонка, який у другому таймі, висловлюючись боксерським сленгом, «пархал как бабочка» віддав на лівий край на Реплюка. Михайло повторив епізод першого тайму простріливши на дальню стійку на Чедрика, який уже вдруге зблизька «вжалив як бджілка» – 3:1.

 

Наступний гол також відбувся за участі Юрка та Михайла, що з капітанською пов’язкою, які розпочали атаку. Довершили її Ковтун, Дорі та Пуканич – 4:1. Такий каскад голів змусив Кондрю випустити юного Молнара і певний час Дмитро виправдовував сподівання, не давши довести рахунок до ганебного. Та коли він відбив двічі розстріли впритул із близька від Дорі, змушений був вийняти з сітки після більш далекого удару від Вашкеби, що стався на межі 84-ї та 85-ї хвилин – 5:1.

 

Фінальний свисток застав «Севлюш» в атаках, тому гостям марно було сподіватись хоча б на якийсь позитив попереду. Перемога дозволила виноградівцям збільшити відрив, та він може скоротитись уже в четвер, коли в обласному центрі в очній боротьбі зійдуться їх конкуренти. Спочивати на лаврах локальних переможців підопічним Слюсара не слід, бо в неділю поїдуть, не мало не багато, а в гості до учасника аматорського Кубка України. І це, з огляду на те скільки фанів збирають на домашніх матчах підопічні Бучка, буде один із найскладніших матчів другого кола для поточного лідера. Полянці в цей же день можуть сповна реабілітуватись розгромом над найбільш хмільною командою Закарпаття. Іншого результату найпалкіші ультрас із Свалявщини явно не зрозуміють.

 

 

18 серпня, м. Виноградів, стадіон «Юність», ясно і спека, + 32 градуси, 300 глядачів

 

«Севлюш» Виноградів – «Поляна» – 5:1 (2:1)

 

Голи: Міклош, 4, Пуканич, 30, 85, Чедрик, 45, 71, Вашкеба, 85.

 

«Севлюш»: Василь Козар, Микола Гибалюк, Андріан Бабич, Павло Оржеховський, Василь Ковтун, Василь Вашкеба, Пилип Кольцун, Юрій Чонка, Андріан Пуканич (Віталій Чейпеш, 78), Михайло Реплюк, Михайло Чедрик (Мирослав Мудра, 76).

тренер – Валентин Слюсар.

 

«Поляна»: Ярослав Бучок (Дмитро Молнар, 76), Михайло Власик, Іван Грубінка, Олександр Міклош, Богдан Павлич, Ілля Ропонич, Артем Баятян, Володимир Варваринець, Євген Русин, Віктор Микуляк, Михайло Лозинець.

тренер – Михайло Кондря.