Головна » Усі публікації » Інтерв'ю » Валерій Коломієць: "Для мене перший матч Збірної України був неймовірною подією"
12:17
Валерій Коломієць: "Для мене перший матч Збірної України був неймовірною подією"
Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю з режисером спортивних трансляцій закарпатського телеканалу «Тиса 1» – Валерієм Коломійцем.

Валерій Коломієць:

Чемпіонати, добре набравши ходи, зробили паузу перед стартом в єврокубках. І все заради збірних, у складах яких найкращі футболісти Європи змагатимуться за право виступити на останньому єврофорумі, що відбудеться в межах однієї держави. Вболіватимемо в суботу і ми за рідну неньку в матчі проти білорусів. Втім, як відомо, без минулого немає ні теперішнього, ні майбутнього. Тож до Дня Незалежності України “Брутальний Футбол” пропонує до вашої уваги матеріал про те, як суверенність отримала наша національна збірна.

З об’єктивних причин, в останні роки футбол у піраміді потреб для українців посунувся далеченько від фізіологічних. Люди не так завзято відвідують матчі української Прем’єр-ліги. І аншлаг на матчах Чемпіонату України для нас як аномалія. Інша справа – матчі збірної України, де навіть на товариських матчах трибуни «пакуються» під зав’язку. Це і не дивно, адже національна збірна з футболу здатна об’єднати під дахом одного стадіону українців з усіх куточків держави. З чого ж починався шлях збірної України до Незалежності? Про це ми в рамках рубрики “Чемпіонати Незалежності” побесідували з режисером спортивних трансляцій закарпатського телеканалу «Тиса 1» – Валерієм Коломійцем. Людиною, завдяки якій, перший матч України з Угорщиною зуміли побачити не тільки в Україні а й за кордоном.

Нагадаємо, що товариський матч збірної України з футболу відбувся 29-го квітня 1992-го року, в Ужгороді, на стадіоні «Авангард» (домашній стадіон ФК «Говерла»). Після розпаду радянського союзу українці поспішали з організацією першого матчу збірної України з футболу, адже на кону – членство у ФІФА, яке дозволило б нашій команді боротися за вихід до престижних міжнародних змагань під егідою федерації футболу.

- Відомо, що дебютному матчу передувала ціла купа організаційних проблем. Що було не так?

– Проблем було кілька. Найзначніша – з фінансами у Федерації футболу України, на чолі з Банніковим. Через відсутність коштів, організатори не змогли запросити багатьох потенційних збірників до першого матчу збірної України. А це видатні футболісти: Протасов, Заваров, Михайличенко. Вони грали за західно-європейські клуби, але федерація банально не мала коштів аби придбати їм квиток до України. У тому числі, була проблема з тренерами. Лобановський працював у Об’єднаних Арабських Еміратах. У нього був контракт, тому він ніяк не міг очолити збірну. А це була мрія багатьох уболівальників, причому не тільки України. Був і такий нюанс, що будь-який гравець, який зіграв у матчі збірної України автоматично приймав «футбольне громадянство». Оскільки статус збірної Росії був визначений як «правонаступник СССР» дехто з українців відмовився виступати у складі України, щоб потім грати на Чемпіонаті Світу 1994 року у складі росіян. Наприклад, один із найзірковіших футболістів тих часів, Юран. Тому склад команди був, увічливо кажучи, «експериментальний». Не обійшлося і без уродженця Закарпаття, Івана Гецка, який тоді був гравцем основи одеського Чорноморця. Самі розумієте. Тут проблеми виникли у зв’язку з футбольно-політичними труднощами. Все ж, для мене та нашого телеканалу перший матч Збірної України з футболу був неймовірною подією. Тоді наш канал не мав такої технічної можливості аби виводити сигнал на супутник та транслювати сигнал 24/7. Ні. Там була дуже обмежена кількість ефірного часу. Транслювати сигнал за межі області, здебільшого до Києва, вдавалося ще рідше. Робота під час ефіру, який транслювали за межі області, завжди була тісно пов’язана з надвідповідальністю. Якість матеріалів, технічна якість, виконавча якість – обов’язкові атрибути трансляцій… А на матчі Збірної України – і поготів. Сигнал матчу йшов не тільки на всю країну, а й на 6 країн Європи.

2037_big
























- У місцевої публіки і глядачів така подія викликала інтерес?

– Звичайно, у вболівальників до матчу був величезний інтерес. На стадіоні було повно народу. Стадіон був меншим ніж тепер, але це не завадило вболівальникам, яким не вистачило сидінь, вмоститися поряд з трибунами. Були побоювання пов’язані з майбутнім суперником українців, збірною Угорщини. Тут багато вболівальників у ті часи вболівали за угорські клуби у Чемпіонаті Угорщини та єврокубках. Тому, були підозри, що місцева публіка прийме угорців як своїх. Як виявилося, на трибунах ужгородського «Авангарду» підтримували виключно Збірну України. До початку матчу, та у перерві, наш колега, Володимир Маринович, записував експреси вболівальників одразу на трибунах. Після першого тайму більшість була впевнена, що Україна переможе, навіть з достатньо непоганим відривом. Цей матеріал ми готували не тільки для новин, а і для недільної підсумкової програми «В неділю, зранку», яка теж транслювалася на центральному, київському телеканалі. Це була інформаційно-розважальна програма, яку наш канал готував 4 рази на рік. Це було дуже відповідально. І от ці оптимістичні експреси та сюжети про те, що наша Збірна здолає суперника ми теж готували на недільну програму. Так от, після закінчення матчу Україна – Угорщина (1:3) все, що ми могли показати, це нарізку голів матчу під музику Добриніна «Не сыпь мне соль на рану…». Так вирішили трохи допомогти глядачу відійти від того матчу.

970230a7ce5310272e714984fc_4f0e0578

























- Невже все так погано було?

– Ну чому? У першому таймі гра була рівною. Переваги не було у жодної команди. Інша справа тайм другий. Через 10 хвилин після свистка: перший провал оборони – гол, другий провал – гол, пенальті – гол. І рахунок 3:0. Після цього наші провели дуже незіграний відрізок. Ну і на 90-ій хвилині, зі стандарту, метрів з 22-ох, Гецко забив дуже красивий гол. Це була така маленька капелька меду у бочці не меду.

- З трансляцією все гаразд було?

Слава Богу, так. До нас навіть надіслали з Києва повідомлення зі знаком питання, мовляв, як нам вдалося повторити під час трансляції голи? Технічно, в нас не було можливості показувати повтори матчу так, як це роблять тепер на всіх пристойних телеканалах. Але в нас, на ПТС-ці лежав магнітофон, для повного запису програм. Наші хлопці піднапружилися, трошки «повозилися» з апаратом, і зуміли у оперативному режимі нарізати плівку для повтору забитих м’ячів. Інша справа, що це доволі важко було зробити, тому тільки голи ми і повторювали…хоч і влітали вони, здебільшого, у наші ворота.

mini_data-29-aprelja-tovarischeskij-match-1992-ukrai-6df9

























- На вашу думку, яке історичне значення цього матчу?

– Ну, очевидно, що цей матч готували поспіхом за важких обставин. І його провести було необхідно, аби нова країна Україна зявилася і на футбольній карті світу. І ми, як і тепер, могли боротися за вихід на престижні міжнародні змагання ФІФА (Чемпіонат Світу, Чемпіонат Європи). Результат цього матчу не був визначальним елементом. Тут важливо те, що матч, на щастя, було проведено.

Джерело
 

Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 391 | Додав: lobda | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: