17:59 Вища ліга. На межі медального смаку | |
|
Коротко й аргументовано про підсумки середини Вищої ліги дізнавайтесь далі.
Звичайно перемогти в грі за суперкубок дуже престижно й статусно, однак участь у ньому дуже престижна, та й навіть фіаско у цьому двобої не применшує попередніх здобутків у чемпіонаті колективу, який поступився виноградівцям. У цій частині аналітичних підсумків елітного закарпатського дивізіону наша й ваша увага присвячена «Витязю» та колективам, які опонували йому в боротьбі за бронзу. Хто б міг подумати? Влітку мало хто вірив, що Концгазо святкуватиме здобуття нагород вищої ліги, бо здавалось навіть наблизитись до фаворитів їм буде безнадійно складно. Та в колектив повернувся тренер Пінковський зі своїми ідеями й вони з часом, вже восени, спрацювали з причини якісного взаєморозуміння між гравцями та тренерами. І це притому, що влітку було здобуто дуже сором’язливі майже 6 % можливих очок, що наблизило команду впритул до «Маріанської ущелини вишки». Та восени «Соскида і компанія» розгорнули справжній ренесанс обласного футболу на Західному Закарпатті, бо протягом вересня-жовтня здобули трохи більше, ніж 83 % можливих балів (проти майже 70 % можливих пунктів у «Севлюша» та «Поляни»). Крім того Концово стало кращою домашньою командою осені із 80 %-ми можливих очок при середній різниці голів + 2.2 за матч (проти 80 % можливих балів у «Вільхівців» при середній різниці м’ячів +1.4 за поєдинок) та кращим виїзним колективом із фантастичними майже 87 %-ми можливих пунктів (проти трохи більше, ніж 73 % можливих очок у «Поляни»). Тому «Витязь» можна цілком вважати абсолютно кращою командою осені. Такий осінній спурт дозволив підопічним Пінковського також стати кращою командою другої половини чемпіонату із майже 76 %-ми можливих балів (проти майже 73 % можливих пунктів у «полянців») та кращою командою третьої третини першості зі стовідсотковим здобутком пунктів (проти майже 81 %-ка можливих очок у «Севлюша»). Занадто поганих матчів у команди з Ужгородщини не було, та все ж найбільш прикрішими й такими, які на багато що вплинули, були три домашні матчі: два з них проти «Поляни» 30-го червня та 17-го серпня та ще один проти «Карпат» 30-го червня. А от кращим матчем мабуть була звитяга 6-го жовтня в Поляні, коли суперник був на непоганому ходу. Також можна відзначити поїздку 22-го вересня в Рахів, коли тамтешні «Карпати»марили нагородами й дуже потужно грали біля рідних гір. Стабільно, та знову поза регламентною призовою зоною «Вільхівці» за стабільністю результатів могли б позмагатись із чемпіонами, та їх стабільність, на відміну від виноградівців, полягала в чередуванні домашніх перемог та фіаско на виїзді. До свого найбільшого активу підопічні Бучка можуть занести звання кращої домашньої команди другої половини чемпіонату з трохи більше, ніж 83 %-ми можливих балів (проти 80 % можливих пунктів у «Витязя»). Це дозволило увійти до двійки кращих домашніх команд усього чемпіонату з майже 82 %-ми можливих очок (проти майже 89 % можливих балів у «Севлюша» та 70 % можливих пунктів у «Поляни»). Найгірших матчів «Вільхівців» виділимо три: два домашніх, 16-го червня та 19-го вересня, фіаско від «Севлюша» та негостинне гостювання 1-го травня в Рахові. Зіграли багато хороших матчів, та окремо слід згадати досягнення 19-го жовтня в Мукачеві, коли змогли дотиснути досить потужний «Мункач», що дозволило пізніше увійти до провідного квартету вишки. Також якісним досягненням було перемогти вдома 22-го червня «Поляну» та гідно поборотися 29-го вересня у Виноградові. «Без п’яти хвилин» не рахується Мало хто міг повірити й у те, що «Мункач» у підсумку не тільки залишиться без нагород, а й опиниться в другій половині, досить мізерної в цьому році, таблиці, бо навіть перед останньою грою проти «Витязя» багато хто вважав мукачівців «без п’яти хвилин» призером. Та правило британської премєр-ліги «грати до кінця» зіграло з учнями з МФА злий жарт. Утім, були й певні локальні досягнення, які залишаться в історії. До свого активу «Мункач» може зарахувати входження до провідного дуету кращих команд літньої частини чемпіонату з доробком майже 67 % можливих очок (проти трохи більше, ніж 90 % можливих балів у «Севлюша» та 57 % можливих пунктів у «Поляни» й «Вільхівців»). А от певним провалом стали домашні матчі третьої третини чемпіонату, коли в рідних стінах здобули тільки майже 42 % можливих очок, що було гіршим за домашні здобутки п’яти команд за аналогічний період. Найгіршим матчем безумовно було незрозуміле домашнє фіаско 26-го травня від «Бужори». Також більшого очікували в місті над Латорицею від домашньої гри 19-го жовтня проти «Вільхівців», коли могли гарантувати собі нагороди, та дали шанс іншим. Найкращим поєдинком «Мункача» була гостьова перемога 30-го червня над «Поляною», яка суттєво зменшила «золоті амбіції» горян. Також вражає звитяга 1-го червня над нащадками Довбуша в Рахові. Запам’яталися й бої 17-го серпня та 6-го жовтня проти «Севлюша». Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»
| |
|
| |
| Всього коментарів: 6 | |||||||
| |||||||
