10:06 Завершує гру на 34-ій хвилині | |
|
Футбольний чарівник покидає виноградівський стадіон.
Вже понад півтори десятиліття у закарпатському футболі синонімом яскравої і видовищної гри було прізвище Чонка. Ще з тих часів, коли берегівський коментатор Піткін гучно багаторазово повторюючи це прізвище при кожному його шедеврі у ворота суперника на стадіоні «Дружба», воно врізалось у пам'ять. І вже тоді футбольна громадськість краю справедливо оцінила талант 19-річного вундеркінда з Великої Копані визнавши його кращим футболістом 2010 року на Закарпатті (179 голосів, тоді як у другого місця Івана Скунзяка – 83 голоси, у третього Руслана Соскиди – 45). Таких титулів у нього буде не один. Як і трофеїв різного калібру. Якщо у Манчестер Юнайтед був всім відомий «Клас 91» Фергюсона, то на Закарпатті був свій «Клас 91» Філіпа Олександра Івановича, де були зібрані кращі юні футболісти «Срібної землі» Чонка, Вайда, Лобода, Молнар, Ловска, Барта, які цілком могли бути фундаментом для головної команди краю. Юра одним із перших взлетів вгору. У 2011 році Чонка став автором гучної трансферної саги здійснивши феноменальний стрибок із аматорського клубу Берегвідейк у гранд українського футболу Металіст. У той час я, як і напевно багато істинних поціновувачів закарпатського футболу, пильно слідкували за протокольними даними матчів Металіста, щоб побачити там нашого фантазісту. Щоб побачити довелось їхати у Берегово на кубковий матч Берегвідейк - Металіст, де Юрко на очах власних вболівальників зіграв єдиний матч за основу команди Мирона Маркевича. Вже за кілька років він повернеться додому, де присвятить більшість своєї ігрової кар’єри виноградівському Севлюшу, з яким пройде шлях від боротьби за п’єдестал до абсолютної домінації в області. «З одного боку, виходжу на поле в рідних стінах, перед своїми вболівальниками. З іншого, вірю: «підтягнувши» трохи форму, зможу ще заявити про себе й на вищому рівні. 25 років – не період завершення виступів. Років 5–7 ще можна пограти» (з інтерв’ю за 2016 р.). Одразу після повернення у чемпіонат Закарпаття Чонка знову отримує заслужене визнання своїй майстерності і з великим відривом стає кращим футболістом 2015 року на Закарпатті. На полі він втілював всю красу футбольної техніки, легкості, футбольного інтелекту та мислення, поєднуючи швидкість із витонченістю рішень і змушуючи трибуни завмирати від захвату. На полі був небагатослівним, та багато про що говорила його гра. Юрія можна вважати одним з топових дитячо-юнацьких тренерів-практиків у нашому регіоні, який вчив основним принципам гри і кожної неділі демонстрував це на полі на очах своїх вихованців: самовіддача, гра до кінця, лідерство, дисципліна, відповідальність, рівновага, чесна гра. Щодо технічної складової, то не вистачить одного аркуша, щоб описати його: креативний футболіст, гравець з нестандартним мисленням, футболіст із яскравим баченням поля, атакувальний імпровізатор, футболіст, який читає гру на крок уперед, футбольний геній імпровізації, архітектор атак, диригент гри, генератор атакувальних ідей, майстер несподіваних рішень, каталізатор гри, гравець, що ламає тактичні шаблони, футбольний художник, чаклун із м’ячем, футбольний маг, поет гри, той самий, хто робить різницю, фантазіст, який малює гру пасами, людина-експромт на полі, той, хто може вигадати момент з нічого і вирішити долю матчу одним дотиком. Його повернення у професійний футбол у складі ФК Ужгород було не менш феєричним (24 матчі, 6 голів, 7 асистів), де він сходу став одним з кращих асистентів Другої ліги України сезону 20/21, неначе не помітивши переходу із обласного чемпіонату Юрій все так само отримуючи певну свободу дій на полі показував свою футбольну магію. Футбольний світ нашого регіону втратив дуже вагому світлу частинку, яка робила його красивішим і була певним недосяжним ідеалом довгі роки. Такі люди залишають по собі не лише результати чи трофеї, а й тепло, натхнення та пам’ять, яка житиме в серцях уболівальників, гравців і друзів. Юрій Чонка своєю грою творив історію закарпатського футболу, історію футбольних клубів Берегвідейк, Севлюш, Ужгород. Нажаль ще багато сторінок цієї історії залишаться не дописаними.. Завершував своє інтерв’ю у 2016 році словами: «Я просто люблю футбол. І коли виходжу на поле, про все забуваю, віддаюся лише грі». Ми не забудемо..         
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |