Після огляду стадіону ДЮСШ, пішки, уздовж основної водної артерії міста - річки Латориця, ми дійшли до наступної, найстарішої і, на мій погляд, найбільш цікавої спортивної арени Мукачева - стадіону «Авангард».

 

Раніше він належав найпершому мукачівському футбольному клубу - МШЕ (Munkachi Sport Egyesulet), який був заснований місцевими угорцями влітку 1919-го, в період, коли в результаті Першої світової війни, в ході розпаду Австро-Угорської імперії, місто відійшло щойно створеній Чехословацькій Республіці. Відомо, що стадіон був урочисто відкритий в травні 1920-го. Найімовірніше знімки, які я з великими труднощами знайшов в інтернеті, були зроблені як раз тоді. Зверніть увагу на будинки, що стоять на задньому плані, за неповні сто років вони анітрохи не змінилися, що підтверджують мої фотографії.

 

Цікаво, що для угорських і слов'янських команд Підкарпатської Русі - так на той момент називалася земля, яка входила до складу першої чехословацької держави, що включала в себе в основному нинішню територію Закарпатської області, проводилися різні чемпіонати. Тричі: у 1930-му, 1931-му і 1934-му, МШЕ ставав чемпіоном Підкарпатської Русі серед угорських команд, а в 1932-м і 1933-м брав срібні медалі першості.
 

У 1938-му Угорщина окупувала територію Підкарпатської Русі і незабаром після цього кращі угорські команди Мукачева були включені до складу учасників третьої ліги чемпіонату Угорщини.

 

Зі встановленням радянської влади футбол в Закарпатській області встав на нові рейки. На зміну старорежимним клубам прийшли нові колективи, що представляють різні державні структури, виробничі підприємства, сільськогосподарський сектор. Наприклад, в чемпіонаті області 1945 року, який пройшов в експериментальному форматі, команда «Спартак» представляла тютюнову фабрику Мукачева, «Динамо» - міліцію, «Більшовик» - пивзавод, і т.д. Надалі колективи змінювали свої назви, переходили від одного підприємства до іншого, що в значній мірі ускладнює розуміння того, на яких стадіонах грали ті чи інші команди ...

 

Добровільне спортивне товариство «Авангард» було утворено в 1957-му шляхом об'єднання інших більш дрібних товариств, членство в яких в цілому сягала майже мільйона чоловік. В результаті, в «Авангарді» культивувалося до 50 видів спорту, в тому числі, звичайно, футбол. У 1958-му, раніше відомий під назвою «Більшовик», «Іскра» і, нарешті, «Буревісник», футбольний «Авангард» дебютував в чемпіонаті УРСР. У чемпіонаті області того ж року виступало відразу два «Авангарду» з Мукачева, перший колектив представляв меблевий комбінат, другий - тютюнову фабрику. Не вдаючись в подробиці, скажу, що ні один з них ніколи не був ні чемпіоном області, ні володарем кубка. Однак під новими назвами, той же колектив домігся певних успіхів. Ставши «меблевиком» в 1962-му виграв срібло, в 1967-му - бронзу. У 1969-му команда бере нову назву - «Латориця» і в 1970-м і 1971-му стає чемпіоном області.

 

Як би там не було, радянське минуле цього стадіону мені погано відомо, тому я пропоную подивитися на нього сьогодні і порадіти, бо, незважаючи на поважний для стадіону вік, «Авангард» знаходиться в чудовому стані. Один тільки по-футбольному святковий центральний вхід на стадіон, розташований з боку старої брукованої вулиці, дорогого коштує. Ідеально рівне, а головне - натуральне футбольне поле, табло, трибуни, розраховані на 1.500 тисячі глядачів, лавки для запасних гравців, адміністративний корпус - все майже нове і знаходиться в робочому стані. За відчуттями, не заглядаючи в регламенти змагань, «Авангард» в будь-який момент готовий прийняти матчі не тільки Другої, але і Першої ліги чемпіонату України. Прикро навіть, що зараз, як нам сказали, тут ніхто не грає.

Буквально на сусідній території, в травні цього року, після реконструкції, почав роботу найстаріший в місті басейн під відкритим небом, де тепер повно відпочиваючих. Бар з легкими закусками і напоями - частина спільної інфраструктури. Із задоволенням затримався б тут, але ми поспішали на наступний стадіон, про який я розповім наступного разу.