Головна » Усі публікації » Інтерв'ю » Желько Любенович: Я не боявся їхати в Україну та був готовий до цього, адже, на жаль, пережив дві війни
12:08
Желько Любенович: Я не боявся їхати в Україну та був готовий до цього, адже, на жаль, пережив дві війни
Головний тренер закарпатської команди - про свій дебют і плани.

Желько Любенович: Я не боявся їхати в Україну та був готовий до цього, адже, на жаль, пережив дві війни

Ім’я серба Желько Любеновича впродовж багатьох років було добре відоме в Україні за його виступами у ролі гравця "Кривбасу", "Таврії", "Олександрії" та "Зорі". Тепер у нього є можливість випробувати себе на тренерській ниві у "Минаї", який він очолив місяць тому.

Проте те, що передувало його призначенню та початок роботи у закарпатській команді 42-річний Любенович розповів в інтерв’ю кореспондентові UA-Футбол.

- Пригадую, як невдовзі після завершення кар’єри гравця ви мені сказали, що мрієте попрацювати тренером в українському футболі. Виходить, мріям судилося збуватись?

- Це дійсно так: моя мрія збулася. І я дуже радий, що повернувся в Україну. Можу сказати, що після трьох років, які минули з моменту мого від’їзду з країни, мене в Ужгороді зустріли, як Гвардьолу. Навіть не можу висловити словами, наскільки це приємно, коли тебе так зустрічають! Це проявлялось у доброті, щирості та увазі з боку людей, які мене зустріли. Якщо ж мені ще й зробити такий результат, як у Гвардьоли, то все буде ідеально (посміхається).

Желько Любенович: Я маю повноваження привезти футболістів із Сербії до Минаю, але цього робити не буду - изображение 1

 

- За п’ять з половиною років, що минули з того дня, коли ви повісили бутси на цвях, до тренерської ролі вже встигли призвичаїтись?

- Встиг, звичайно. Найголовніше, що ця робота мені дуже подобається. Я отримую від неї задоволення.

- Відомо, що завершивши виступи у "Зорі" у травні 2018-го ви продовжили роботу у структурі цього клубу. Де ще працювали за вказаний період?

- Спочатку півтора роки працював у "Зорі" як скаут по країнах колишньої Югославії, потім трохи більше півроку тренував команду U-19 луганського клубу. У моїй тренерській кар’єрі були також й клуби з інших країн – сербські "Желєзнічар" (Панчево) та "Раднічки" (Новий Бєлград), у яких я був асистентом головного тренера. Ще в одному, "1 Травня", я так і не встиг повноправно попрацювати. Провівши у тренерському штабі менше місяця, під час якого готував команду в ході підготовчого збору, ми з цим клубом розстались. Торік мене запросив грузинський ФК "Гагра", де впродовж двох з половиною місяців працював спортивним директором.

- Коли отримали ліцензію категорії Pro?

- У 2022 році у Львові. Це було у той день, коли відбувся перший масштабний ракетний обстріл України – 10 жовтня. Хоча Львів був обраний для ліцензування як одне із безпечних міст у період війни, згодом стало зрозуміло, що це не так. На жаль, саме тоді перша ракета пролетіла над моєю головою. Впродовж двох днів, скільки там знаходились тренери, Львів був під постійним обстрілом, в місті часто лунали сирени повітряної тривоги. Дуже важко було за таких умов завершити ліцензування.

- Приїзджати до України під час повномасштабної війни росії проти нашої держави не було лячно?

- Війна завжди страшна. Однак я дуже хотів розвиватись, усіляко прогресувати у своїй тренерській кар’єрі. Тож кожного разу, коли під час повномасштабного вторгнення їхав в Україну – будь то Київ чи Львів, навіть не думаючи про те, лячно чи ні. Чесно кажучи, я не боявся. Був готовий до цього, адже, на жаль, пережив дві війни. Тож добре знаю, що це таке.

Желько Любенович: Я маю повноваження привезти футболістів із Сербії до Минаю, але цього робити не буду - изображение 2

 

- За неповних два роки страшної війни український футбол переживає не кращі часи. Ця обставина породжувала якісь сумніви у прийнятті рішення працювати у нашій країні?

- Абсолютно ніяких. Як тільки-но отримав пропозицію, то не роздумував – відразу ж погодився. У цей момент ні про яку війну та будь що інше навіть і думок не було. Надто вже хотілося повернутись в Україну.

- Хто запросив вас у "Минай"?

- Керівництво клубу зателефонувало мені трохи більше місяця тому – і я прийняв цю пропозицію. Варіант з "Минаєм" вийшов випадковим. У цій ситуації не було ніяких агентів. Мою кандидатуру запропонував мій друг Павло Козирєв (колишній прес-атташе "Зорі" - прим. авт.), який ніякого відношення до футболу зараз не має. Просто він опинився у певному місці у потрібний час – і вийшло саме так, як сталось. Він випадково дізнався від свого знайомого із керівного штабу "Миная", що ведеться пошук тренера і назвав моє прізвище. Того ця пропозиція зацікавила і так я опинився у списку можливих кандидатів на роль головного тренера закарпатського клубу. Радий, що маю таких друзів, як Козирєв. Я йому дуже вдячний.

- Як проходило знайомство із футболістами "Минаю"?

- Воно вийшло досить цікавим. Адже з деякими з них я разом ще грав, з деякими зустрічався на полі як суперник, а інших бачив по телевізору. Звернув увагу на те, що під час мого знайомства з командою всі футболісти мене дуже уважно слухали. Мені це сподобалось.

Желько Любенович: Я маю повноваження привезти футболістів із Сербії до Минаю, але цього робити не буду - изображение 3

 

- Умови вашої роботи та завдання з керівництвом клубу відразу ж обговорили? Які вони?

- Ми це зробили ще під час телефонної розмови. І досить швидко зрозуміли, що хочемо одного й того ж. Приємно, що бажання керівників клубу співпадають з моїми бажаннями. У "Миная" дві мети: перша – залишитись у Прем’єр-лізі, а друга – готувати і продавати молодих футболістів.

- За іронією долі у першому ж матчі під вашою орудою "Минаю" довелося протистояти "Кривбасу" із вашим колишнім керманичем по "Зорі" Юрием Вернидубом. Вас це мотивувало чи навпаки?

- Вважаю Вернидуба найкращим тренером у моїй кар’єрі. Тож особисто для мене це було особливою мотивацією – виграти у нього. На жаль, цей матч показав, що потрібно ще дуже багато працювати.

- З Юрієм Вернидубом хоча б встигли поговорити?

- Так. Розмовляв і з ним, і з представниками його тренерського штабу, і з футболістами. Для цього було достатньо часу і напередодні гри, і після неї.

- Чого, на ваш погляд, не вистачило "Минаю" для позитивного рахунку у матчі з "Кривбасом"?

- Досвіду. І тільки цього.У ході поєдинку було три стовідсоткових моменти у наших молодих футболістів, однак вони їх не реалізували.

- Розчарування від незіграного матчу із київським "Динамо" перед відпусткою залишило неприємний осад?

- Так. Дуже неприємний. Ми дуже хотіли зіграти цей матч, ретельно готувались до нього, налаштовувались. Та після того, як гра не відбулася, усі в клубі дуже засмутилися. Я теж дуже розчарований цією ситуацією і навіть не знаю, як вона вирішиться. Мені не подобається, які розмови ведуться стосовно цього матчу. Хочеться, щоб все було по-футбольному.

Желько Любенович: Я маю повноваження привезти футболістів із Сербії до Минаю, але цього робити не буду - изображение 4

 

- По якій причині не відбулася гра із ЛНЗ?

- До нас звернулись із проханням перенести гру на інший термін, адже у черкаському клубі не можуть підготувати поле для її проведення. Попервах місце для проведення матчу ЛНЗ знайшов – це стадіон імені Банникова у Києві. Однак потім їм у наданні арени було відмовлено і вийшло так, що вони залишились без поля. Тож ми пішли ЛНЗ назустріч і погодились перенести зустріч на весняну частину чемпіонату.

- Чи вдалося скласти перші враження про нових підопічних лише на підставі одного матчу та низки тренувань?

- Так, вдалося. До відпустки я встиг провести у "Минаї" три тижні, і цього відрізку виявилось достатньо, аби визначити тих футболістів, з якими хотілося б продовжити працювати. Їх, щоправда, залишилось небагато, проте я впевнений, що ми зможемо знайти заміну тим, хто пішов з команди.

- Кого саме вболівальники навесні у складі "Минаю" не побачать?

- Таких п’ятеро - Бандура, Немчанинов, Одарюк, Гечев та Рогозинський. Усіх я хотів було бачити у команді й надалі, однак вони вирішили піти. Всі інші поки що залишаються. Це - молоді хлопці.

- Перспектива працювати з молоддю вас не лякає?

- Мені дуже імпонує робота з молодими футболістами. Справа в тому, що за цих три тижні я побачив, наскільки вони хочуть досягти чогось у житті. Впадає у вічі їхнє велике бажання, і з цими хлопцями дуже приємно працювати. Чесно кажучи, я радий, що у мене вони є.

Желько Любенович: Я маю повноваження привезти футболістів із Сербії до Минаю, але цього робити не буду - изображение 5

 

- Чи бува не плануєте запрошувати в команду молодих співвітчизників?

- Ні. Хоча я і маю повноваження привезти футболістів із Сербії, у нинішній ситуації цього робити не буду.

- Який кадровий вектор розвитку передбачений у селекції "Минаю"? В команді повинні бути лише молоді гравці?

- Ні-ні, це не так. На ті позиції, де у нас залишились досвідчені футболісти, будемо шукати молодих. І навпаки. Потрібно, щоб у нас був такий баланс досвіду та молодості, який міг би дозволити нам залишитись у Прем’єр-лізі.

- Коли "Минай" планує розпочати підготовку до весняної частини чемпіонату?

- Збираємось 11 січня. Перший, втягувальний, збір проводитимемо в Ужгороді. Можливо, потім полетимо до Туреччини. Це стане остаточно відомо незадовго до Нового року.

- Наскільки вдалося опанувати українську мову?

Українською я все розумію, адже вона трохи схожа із сербською. Тож у цьому у мене ніяких проблем немає. А от що стосується володіння мовою у розмові, то вже все роблю для того, щоб її якомога швидше вивчити. Коли я прийшов у "Минай", то у перший же день попросив команду спілкуватися зі мною українською. До речі, нею розмовляють усі керівники клубу та мої асистенти з тренерського штабу.

Желько Любенович: Я маю повноваження привезти футболістів із Сербії до Минаю, але цього робити не буду - изображение 6

 

- Чи плануєте перевезти сім’ю в Україну, як це було у період кар’єри гравця?

- Ні. В Ужгороді мешкатиму один, але сім’я – це моє щастя.

- Чи плануєте привітати з Різдвом та Новим роком тренерів, під орудою яких ви грали в Україні?

- Звичайно ж! Ми щороку вітаємо один одного із святами, і цей рік не стане винятком. Із тих, з ким доводилось працювати, постійно на зв’язку з Юрієм Вернидубом, Леонідом Буряком, Андрієм Купцовим. Завжди приємно з ними спілкуватись.

- Де проводитимете свята?

- Вдома, у рідному Бєлграді.

В'ячеслав Кульчицький
Автор UA-Футбол

Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 209 | Додав: Лобда | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
الاسم *:
Email *:
كود *: