Головна » Усі публікації » Інтерв'ю » Ігор Харатін: "Найбільше мені подобається грати в опорній зоні"
16:13
Ігор Харатін: "Найбільше мені подобається грати в опорній зоні"
Пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю із мукачівським гравцем луганської "Зорі" Ігорем Харатіним.

Ігор Харатін:
- Будучи вихованцем Динамо, за першу команду киян ти провів всього 11 хвилин. За іронією долі - саме проти Зорі. Чому не зрослося в Києві?
 
- Так склалася кар'єра. Справа не в контракті, але є свої ситуації, які я не хотів би озвучувати.
 
- Може, не зійшлися з тренером?
 
- Навпаки! Працювати з Сергієм Ребровим мені завжди подобалося. Я намагаюся шукати помилки в собі. Напевно, десь я був неправий.
 
- Подейкували, що у тебе були варіанти за кордоном. Приклади Владлена Юрченка або інших молодих хлопців, які поїхали до Європи, тебе не вразили?
 
- Чому ні? У мене було бажання виїхати, але так склалися обставини, що я залишився в Україні. Варіанти були, але я не міг виїхати, оскільки у мене був контракт з Динамо.
 
- Перехід в Металіст - твій вибір або ініціатива клубу?
 
- Мій. Я хотів грати в Прем'єр-лізі. На той момент для мене це було найважливіше.
 
- Але клуб розвалювався на очах. У чому був сенс переїжджати до Харкова? Виключно заради ігрової практики?
 
- Так, тільки заради цього. Я грав там безкоштовно.
 
- Минулого літа ти був на перегляді в Олімпіку, де на тебе розраховували, але незабаром ти різко виїхав до Волині, де теж не залишився. Як підсумок - Зоря. До чого були всі ці метання в різні боки?
 
- Мене все влаштовувало в Олімпіку, але потім надійшла пропозиція від Волині, і ми з сім'єю вирішили перебратися до Луцька. Але, як ви правильно помітили, там не зрослося, і я опинився в Зорі. І я дуже радий, що потрапив в цей клуб. Чи були у мене інші варіанти з України? Так, але не Динамо.
 
- В якийсь момент (ближче до середини осені) багато хто могли і забути, що в Зорі є Ігор Харатін. Але ближче до зими тебе стали підпускати до основної команди і довіряти місце в старті. Вересень і жовтень потрібні були для адаптації?
 
- Звичайно, потрібно було звикнути до команди. Було потрібно налагодити взаєморозуміння з хлопцями, награти зв'язки, тому було цілком нормальним, що я відразу не заграв в основі. Тим більше я молодий гравець, тому мені з ще більшим завзяттям потрібно доводити тренеру свою готовність. Юрій Вернидуб говорив, щоб я продовжував працювати в тому ж темпі, і все буде добре.
 
- До речі, чим особливий Юрій Вернидуб?
 
- Коли його визнали найкращим тренером України, то, в першу чергу, він подякував своїй команді. У цьому питанні багато залежить від тренера, від його вміння створювати команду. Юрій Миколайович дійсно вміє створювати боєздатний колектив, де всі з повагою ставляться один до одного. Це найважливіше.
 
- Тренер в телевізорі і в тренувальному процесі - дві різні людини?
 
- Коли як. Буває спокійним, а буває і запальним. По різному.
 
- Якщо згадувати твою кар'єру, то свої перші кроки у футболі ти робив на позиції центрального захисника. Потім поступово рухався все вище і вище в тактичних побудовах команд. У Валентина Белькевича в Динамо U-19, траплялося, навіть виступав в якості відтягнутого нападника. В результаті де правда? На якій позиції тобі грати найкомфортніше?
 
- Дійсно, так вже вийшло, що я вже пограв на всіх позиціях в середині поля. Для мене це добре, набираюся досвіду. Найбільше мені подобається грати в опорній зоні, але для мене не проблема зіграти і в центрі захисту.
 
- У матчі з Манчестер Юнайтед у Одесі в Лізі Європи у тебе був шанс забити, коли тобі вдався чудовий дальній удар. Але голкіпер Ромеро зумів дотягнутися до м'яча і врятувати епізод. Що відчув в той момент?
 
- Все сталося дуже швидко - вдарив, хотів забити. Але нічого страшного не сталося, не засмучуюсь.
 
- Зорю особливо ніхто не критикує за виступи в ЛЄ, бо всі знали суперників по групі. Відчували цю поблажливість і підтримку?
 
- Безумовно! На матчах в Одесі нас підтримувало багато уболівальників, і я вдячний їм за це. Якщо говорити про результати, то, вважаю, в кожній грі ми виглядали гідно, билися. У нас були непогані ігри і моменти. Можливо, якби не ряд суддівських помилок, у нас було б більше очок, і говорили б по-іншому. Але, як для першого виступу в Лізі Європи, ми виглядали гідно.
 
- В кінці сезону не вистачило фізики?
 
- Коли багато матчів, то це позначається на футболістах. Було нелегко, але все ж вважаю, що виглядали ми непогано.
 
- Чи згоден ти з тезою, що Зорі потрібно дещо переглянути свою гру і менше сподіватися на флангових гравців - Олександра Караваєва і Івана Петряка, а зробити акцент на центральну зону?
 
- Можливо. Але ми повинні використовувати наші сильні сторони. Якщо у нас є сильні і швидкі крайні півзахисники, які вміють обігравати і атакувати, то чому уникати цього? Але я згоден, що моментами необхідно перебудовувати гру.
 
- У Динамо, наприклад, всім давно відомо, що команда залежна від одного гравця - Андрія Ярмоленка. Чи є в Зорі щось подібне?
 
- Якщо чесно ні. Щоб шукати когось конкретного на полі - точно немає. У нас достатньо футболістів, які можуть один одного якісно замінити. Такий залежності, як в Динамо від Ярмоленка, у нас немає.
 
- З ким із хлопців тобі найзручніше грати пліч-о-пліч в середині поля?
 
- Не можу виділити когось одного, адже мені комфортно взаємодіяти з усіма гравцями. Той, хто виходить на поле, віддається на всі 100, тому проблем не виникає.
 
- Був момент по ходу чемпіонату, коли Зоря йшла на другому місці, але в підсумку завершила осінь третьою. На твій погляд, наскільки реально команді поборотися за срібні медалі?
 
- Не хочу загадувати наперед. Наше завдання - виходити на кожну гру і добиватися результату. Якщо все буде добре, то, дай Бог, ми зуміємо піднятися на друге місце. Будемо сподіватися, що у нас ще все попереду.
 
Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 931 | Додав: lobda | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
الاسم *:
Email *:
كود *: