Головна » Усі публікації » Інтерв'ю » Іван Дуран: "Здібні діти з закарпатських сіл не мають можливості бути поміченими тренерами"
15:45
Іван Дуран: "Здібні діти з закарпатських сіл не мають можливості бути поміченими тренерами"
Про сезон, який щойно завершився, та плани на майбутнє – в розмові з очільником обласної федерації футболу Іваном Дураном.

Іван Дуран: Чемпіонат Закарпаття з футболу добіг свого завершення, певен, що він приніс багато незабутніх матчів та яскравих моментів для вболівальників Срібної землі.Не дарма наш чемпіонат називають одним із найсильніших в Україні, адже в сезоні-2016 напруга в боротьбі за лідерство у вищій лізі тривала до останнього матчу. Та чи продовжиться такий футбол наступного року – питання риторичне. 

В цьому сезоні, як і в попередніх, чимало гравців виступали водночас на два фронти – грали в крайовому чемпіонаті, а паралельно їздили захищати кольори словацьких чи угорських прикордонних команд у тамтешніх чемпіонатах. Причиною тому – висока плата порівняно з українською. За участь закарпатського футболіста в матчі за кордоном йому виплачували від 30 до 60 євро, залежно від рівня гравця та команди. Проте одночасно виступати на території двох країн забороняють циркуляри ФІФА, УЄФА, а відповідно й Федерації футболу України, в якій гравці внесені до єдиної реєстраційної бази. Тож про це, про сезон, який щойно завершився, та плани на майбутнє – в розмові з очільником обласної федерації футболу Іваном Дураном: 

– У цьому сезоні, – почав розповідь Іван Петрович, – виникло багато команд. Зокрема в Ужгороді з’явилося чимало нових футболістів, але є одна проблема – нема їх відчутного прогресу. На мою думку, причиною цього є відсутність професійної команди в регіоні. А лише її поява зможе вивести наш футбол на вищий щабель розвитку. В інакшому випадку «гра мільйонів» на Закарпатті потроху буде занепадати. Та й участь якісних гравців у двох чи трьох матчах за вихідні – у нас та за кордоном – зупиняє їх розвиток. Знаю футболіста, який примудрився водночас захищати кольори одразу трьох команд, із них дві – закордонні. Тому введення в дію єдиної бази, ймовірно, ще більше понизить рівень футболу, але з іншого боку – дасть можливість пробитися до основних складів команд молоді 1998 – 2001 р. н. Свого часу Федерація футболу Закарпаття запровадила заборону на участь у чемпіонаті області «легіонерів» – гравців із інших областей країни – задля розвитку корінних вихованців. А після введення в дію єдиної бази ця проблема відпаде автоматично. До цього часу ФФЗ офіційно відмовлялася від її запровадження, мотивуючи це розташуванням нашої області в прикордонній зоні з ЄС та можливістю заробити здібним гравцям із прикордонних районів додаткові кошти. Я також наводив приклад кадрової політики тренерського штабу ФК «Говерла», який не був зацікавлений у розвитку закарпатського футболу. Зараз у мене цих аргументів уже немає: «Говерла» зникла, а в Берегові за команду вищої ліги грають вихідці з інших районів області. Тому аргументувати свої дії тим, що, дозволивши виступати берегівським гравцям за кордоном, ми збережемо місцевий футбол, недоречно. Можливо, багато футболістів розглядає це рішення як якусь трагедію, але, на мою думку, це крок уперед для закарпатського футболу. 

– Тобто в новому сезоні заборона на так званих «легіонерів» буде знята? 

– Після запровадження єдиної бази, думаю, це обмеження буде скасовано. В області є такі команди, зокрема «Поляна», хустська «Оболонь», які мають чудову інфраструктуру й можуть собі дозволити підсилитися гравцями з інших регіонів, бо, на жаль, своїх вихованців у них обмаль. 

– Коли в області з’явиться команда другої ліги? 

– Йшли розмови, що нам удасться це зробити в 2016-му, кілька разів зустрічався з президентом ФФУ Андрієм Павелком, пропонував розділити команди другої ліги по зонах за територіальним принципом. Якщо взяти нинішню другу лігу, то якби ми почали виступи в ній, половина виїздів припадатиме на міста, які знаходяться за понад тисячу кілометрів від Ужгорода, а це займе чотири доби дороги автобусом (туди й назад). Якщо нам вдасться домовитися з ФФУ та ПФЛ про утворення хоча б двох зон за територіальним принципом, то обов’язково гратимемо в другій лізі вже з наступного сезону. Приміром, у сусідній Угорщині діють за таким принципом, і там найдальший виїзд становить усього 100 кілометрів. Докладу максимум зусиль, щоб нам пішли назустріч у цьому питанні, адже нашим дітям потрібно бачити команду, в якій вони зможуть грати на високому рівні. Вже навіть мав розмову з очільниками виноградівського «Севлюша», мукачівського «Мункача», які також ставлять собі завдання – бути представленими в другій лізі чемпіонату України. 

– Цьогорічний чемпіонат тримав інтригу у визначенні чемпіона у вищій лізі та призерів у перших лігах практично до останнього туру. Це свідчить про його високий рівень? 

– Інтрига в боротьбі за нагороди – показник приблизно однакового рівня команд. Не пам’ятаю, щоб така гостра конкуренція йшла за 4–7-ме місця у вищій лізі, в останньому турі за них змагалися одразу чотири команди. На мою думку, турнірне становище команд як у вищій, так і в першій лігах, відповідає їхньому рівню. 

– Велику увагу ви приділяєте дитячо-юнацькому футболу. Як оцінюєте його розвиток у цьому році й виступи закарпатських команд у ДЮФЛ України? 

– У нас є чимало позитивних кроків у цьому напрямі, але є й певні негативні моменти. Нам вдалося підвищити масовість у ДЮФЛ Закарпаття в двох вікових групах завдяки проведенню чемпіонату за зональним територіальним принципом. Крайовий дитячо-юнацький чемпіонат слугує своєрідною школою, яка готує кадри для дорослих команд, що беруть участь у чемпіонаті області, а також для команд ужгородського СДЮСШОРу, ДЮСШ «Мункача», тячівської ДЮСШ, які виступають у вищій та першій лігах ДЮФЛ України. На жаль, не бачу якогось відчутного прориву закарпатських команд у вищій лізі ДЮФЛУ. На мою думку, на заваді цьому стоїть тренерський потенціал, інфраструктура та відсутність належно організованої селекційної роботи. Досі тренери обирають не сильніших юних гравців, а батьків, які привозять своїх чад на тренування на презентабельних автівках. Здібні діти з закарпатських сіл не мають можливості бути поміченими тренерами, які працюють у цих футбольних інстанціях. До прикладу, 80% вихованців ужгородського СДЮСШОРу – це діти з Ужгорода або Ужгородщини. А де широке представництво інших районів – Іршавщини, Рахівщини, Свалявщини!? Тренерському штабу потрібно змінювати підхід до роботи. 

– Можливо, саме через це багато батьків воліє віддати своїх дітей займатися футболом у сусідню Угорщину, аніж у наші футбольні школи? 

– Цілком імовірно, але подивіться: футбольна академія угорського містечка Тарпа, де займаються юні гравці з Закарпаття, за всю свою історію, окрім Антона Бідзілі, ще не виховала жодного гравця високого рівня. Добре, що угорці вирішили змінити підхід і мають плани створити футбольну академію в Мукачеві на базі ФК «Мункач». Але, повторюся, щоб гравці зростали, нам потрібна професійна команда в області. 

– Сезон уже завершився. Як очільник ФФЗ, які цілі ставите перед собою на рік наступний? 

– Цей рік у футбольному плані був для мене значно важчим, аніж попередній. Побачив багато моментів, на які раніше не звертав уваги, а по-друге, менше часу залишилося на футбол через зайнятість на іншій роботі (Іван Дуран працює першим заступник голови Закарпатської ОДА. – Авт.). Одна з проблем, яка потребує вирішення, – це покращення роботи суддівського корпусу. Так, у нас з’явилися хороші арбітри – Михайло Райда, який проводить матчі U-19 прем’єр-ліги, підтягнувся Назар Дьордь, добре асистує юна Мар’яна Сухан, але це дуже мало. Чомусь провалена робота «Школи молодого арбітра», якою опікується Михайло Митровський. 

– Можливо, спостерігаючи за поведінкою вболівальників та гравців команд щодо суддів, бажання займатися футбольним арбітражем у людей відпадає… 

– На майбутній звітній конференції, яка пройде в грудні, буду порушувати питання про підвищення відповідальності за неспортивну поведінку гравців та поведінку вболівальників стосовно арбітрів. Якщо ми не захистимо суддів, то в нас немає жодних шансів на позитивний розвиток футболу. Адже футбольні судді – одні з головних учасників футбольного дійства. 

– Не можу обійти стороною гучний скандал, пов’язаний із відстороненням на один рік від футболу гравця «Миная» Миколи Гібалюка через пост у Фейсбуці. Чи матиме цей футболіст можливість на певну індульгенцію? 

– Думаю, що таку можливість він матиме або на виконкомі ФФЗ, або на звітній конференції. Хотілося б там почути його ставлення до закарпатського футболу. 

Взагалі-то конфлікт із висловлюванням Миколи в соцмережі був вичерпаний ще влітку після його публічного вибачення. Але кроком до рішення контрольно-дисциплінарного комітету щодо його відсторонення на один рік слугувала його поведінка після матчу «Ужгород» – «Минай». І все ж дуже хочу, щоб такий кваліфікований гравець, як Микола Гібалюк залишався в закарпатському футболі. 

Розмову записав Роман СЕНИШИН
 
Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 1253 | Додав: lobda | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 2
2 Віола  
0
Вставлю свої 5 копійок.Команда СДЮШОР 2003 представлена якраз у своїй більшості дітьми із Свалявського та Іршавського району. Про що говорить Дуран?

1 Artur84  
0
Не можна не погодитися із головою ФФЗ, щодо ситуації із дітьми і те, що пріоритетом наших бізнес-тренерів є гроші, це давно не є дивним! І така ситуація не лише в нас в області, в Україні пріоритетом при підборі молодих майбутніх гравців  на 1 місті є не їх талант, а фінансовий статок батьків! Якщо батя суддя, прокурор, бізнесмен, (хоча прокурор + суддя = бізнесмен), злодій (хоча прокурор + суддя + бізнесмен = злодій) і все, їх синкам, при прийомі в наші ДЮСША чи приватні футбольні академії гарантований тренерами успіх, і по-фіг, що діти до футболу далекі..... А на виході маємо те, що в тому ж Динамо Києві на гравця, якому вже 23-24 кажуть - "молодий, перспективний та подающий надію", тоді, коли перспективні, реально молоді таланти закордонних клубів, яким по 17-19 років виходять проти наших в Єврокубках і возять їх як хочуть!

الاسم *:
Email *:
كود *: