22:48 Як закарпатські "ведмеді" Львів брали | |
|
Представляємо інтерв'ю з "Доктором" - футболіста Хіміка зі Сваляви, яка вирушила на матч Ліги чемпіонів між Шахтарем і Баварією.
 Представляємо інтерв'ю з "Доктором" - одним з лідерів районної футбольної команди Хімік зі Сваляви, яка вирушила на матч Ліги чемпіонів між Шахтарем і Баварією.- Як взагалі прийшла ідея відвідати матч між Шахтарем і Баварією у складі закарпатського двіжу? - Чоуколом! В Україні є чудовий куточок, який називають Закарпаттям. Край, де природа нереальної краси, а люди нереальної доброти. Люблять тут і футбол! Та що там люблять - обожнюють! Правда, місцеву Говерлу поки що лихоманить у вищому футбольному дивізіоні нашої країни і вона час від часу пірнає в саму глиб таблиці, а то й іде в безодню першого дивізіону. Тому, на матчі єврокубків - будь то Ліга Європи або Її Величність Ліга чемпіонів, доводиться їхати за межі нашої прекрасної області. Як тобі відомо, за дуже сумним причин чинний чемпіон нашої країни - донецький Шахтар, не може проводити матчі у своєму рідному Донецьку. Тому команда грала у Львові, що означало - заповітна Ліга чемпіонів всього лише в 200 кілометрах від нас! І наша маленька, але горда районна команда Хімік не могла пропустити такий велике футбольне свято. Тим більше що в гості їхала сама мюнхенська Баварія! Збиралися ми на таке велике свято довго і ретельно. Все сталося завдяки зусиллям нашого президента, який тільки по йому відомій схемі вийшов на внутрішніх функціонерів Гірників і дістав нам 16 квитків на матч однієї восьмої фіналу Ліги чемпіонів, причому по чудовій ціні - всього 200 гривень, адже при тому ажіотажі, який викликало дане протистояння, це копійки. Бариги біля стадіону просили від 800 до 1200 гривень за тікет. Замовили транспорт - два мікроавтобуси, одяглися потепліше, заскочили в найближчий супермаркет і закупили "пального": горілочки, коньячку, вина домашнього, і, звичайно ж, пивка побільше. Після обіду рушили в дорогу з прекрасним настроєм і передчуттям справжньої футбольної баталії. - Зі Сваляви виїхали вболівальники різних команд або саппорт, що підтримує один клуб? І чим сама по собі була поїздка на матч - це бажання відвідати гру ЛЧ, повболівати за українську команду, або, можливо, побачити в справі уболівальників Баварії? - З усією відповідальністю і нічого не прикрашаючи заявляю, що добра половина нашої експедиції це точно не вболівальники донецького клубу. Але матч Ліги Чемпіонів наша футбольна дружина просто зобов'язана була відвідати. З 16футболістів, що відправилися на гру, за Шахтар боліло чоловік шість. Решті було цікаво наживо побачити знамениту німецьку «машину» або ж просто побувати на матчі Ліги чемпіонів. А мені ще хотілося подивитися Пепа Гвардіолу, шанувальником якого я є. - Як проходив сам виїзд? - Виїзд проходив чудово. Наш досвідчений шофер з вітерцем, за два з половиною години, доставив нас зі Сваляви до Львова, хоча дороги, я тобі скажу, не такі у нас і європейські. На екваторі шляху ми, звичайно ж, зробили привал. Розклалися і бабахнули горілочки/коньячку для зігріву перед матчем. І не прогадали! Бо було жахливо холодно і цей алкоголь в крові хоч трохи підтримував настрій і зігрівав теплом. У місто ми не стали заїжджати через гігантські затори. Повторюся, ажіотаж був божевільний! Благо, Арена Львів розміщується на об'їзній дорозі і дістатися до стадіону досить легко. - Прапори, банери, плакати, «троянди» - що з собою взяли і з якою символікою? - Символіки Шахтаря, як такої, у нас не було взагалі. Зате було предостатньо національної символіки. Від жовто-синіх прапорів до шапок і шарфів в національних кольорах і малюнках. - Давай з'ясуємо питання щодо Шахтаря. Ось для європейських уболівальників виглядає нонсенсом те, що в Україні до цієї команди настільки неоднозначне ставлення. Тобто, з одного боку, це клуб з європейським ім'ям, 6 років тому брав Кубок УЄФА, а з іншого боку, його в країні мало хто підтримує. Я маю на увазі те ставлення, яке склалося ще до початку всіх цих трагічних подій в Україні. - У клубу Шахтар, безумовно, є вболівальники в країні, але по-справжньому «народної» командою, на мою особисту думку та думку моїх сподвижників, він не є. В Україні тільки одна народна команда, і це Динамо Київ. Причини ж неоднозначного ставлення до Гірників у всіх різні: комусь не подобається тренер Мірча Луческу, який вічно скаржиться; хтось не перетравлює стиль гри команди; комусь не до душі «бразильська» політика комплектації складу. Мене особисто бентежить відсутність українців у складі. Крім воротаря П'ятова та «вічно молодого» Слави Шевчука там українців в основі і нема, мабуть. А це погано - тому що, на моє особисте переконання, команда-чемпіон повинна кувати кадри для націоналу на 60 і більше відсотків. У Шахтарі, на жаль, цього не спостерігається. - Події, що відбуваються на Донбасі, вплинули на ставлення до Шахтаря в середовищі українського футбольного саппорта, і якщо так, то яким саме чином? - Важко відповісти на це питання однозначно. Якщо і так, то я не думаю, що особливо сильно. Всі переживають через події на Донбасі, всі розуміють, що Шахтарю теж не легко від того, що він не грає в рідних стінах ... Але сильного додавання симпатії, а тим більше, якогось божевільного саппорта я не побачив - ні на футбольних форумах, ні у своїй скромній компанії друзів-футболістів. - Як би ти охарактеризував вболівальників Шахтаря? - А хіба вони були на стадіоні? Якщо так, то я не знаю, де саме. Я не бачив ні банерів, ні донецьких ультрас, і не чув ніяких клубних кричалок. На стадіон прийшли різні люди з тим, щоб підтримати українську команду - не більше і не менше того. Я не бачив вболівальників Шахтаря, якщо ми говоримо про моби або фірми. - Так хто на Арені Львів підтримував Шахтар? - Повторюся, я не побачив на трибунах затятих вболівальників Шахтаря. Куди поділися їхні ультрас, я теж не знаю. Може, у них якісь особливі відносини з клубом, я не в курсі. На стадіоні не було чутно пісень або кричалок, присвячених Шахтарю. Думаю, що більшість уболівальників на Арені Львів були представлені львів'янами та областю. Хоча, і з інших областей і міст було повно народу! То тут, то там виднілися прапори з написами «Київ», «Харків», «Севастополь» ... І, звичайно ж, «Свалява»! - Які враження залишила львівська спортивна арена? - Деякі хлопці з нашої команди, як, втім, і я, перший раз приїхали на цей стадіон. Арена Львів здивувала і здивувала дуже приємно. Шикарнійший стадіон як зовні, так і всередині! При цьому він досить компактний. Зазначу прекрасний огляд. Ми сиділи практично за воротами, але могли бачити все, що відбувалося на кожній ділянці поля і на кожному секторі трибун. Газон теж на рівні ... Навіть Хаві б зацінив, ха-ха! Багато стюардів, відмінне обслуговування ... Коротше, чудова арена європейського рівня. Незадоволеною наша банда залишилася стадіоном тільки в одному аспекті: на Арені Львів продають лише безалкогольне пиво. А так, в цілому, стадіон залишив тільки приємні емоції про спогади. Загалом, є велике бажання відвідати його ще раз, от тільки нехай трохи потеплішає! - Які відчуття залишила сама гра? - Хммм ... Відчуття двоякі. Нам дуже сподобалися перші 30 хвилин! Сподобалося те, що Баварія не змогла розтрощити Шахтар і на полі йшов рівний бій. Природно, ми хотіли побачити голи, але на жаль... Якщо відштовхуватися від підсумкового результату, то начебто і не так все погано, а от якщо оцінювати красу самої гри, її видовищності та інших футбольних радощів у вигляді небезпечних моментів, фінтів, дриблінгу, а так само класних сейвів - ми цього, як не сумно, не побачили. Матч проходив під грифом «Головне - не пропустити!» Обережно грали обидві команди, а шансом, наданим після того, як гості залишилися в меншості, Гірники не скористалися. - На матчах Ліги чемпіонів особлива атмосфера. Чи був це твій перший лігочемпіонскій матч і відчув ти цю незвичайну футбольну ауру? - Те, що атмосфера особлива, це факт ... Аж мурашки по шкірі від гімну Ліги чемпіонів! У живу все не так, як у телевізорі, особливо враховуючи, що я вперше потрапив на гру цього турніру. Враження незабутні! Дуже яскраві і позитивні, хочеться ще ... Прямо шкірою відчуваєш всю цю напруженість і очікування чогось неймовірного! Плюс, стадіон був переповнений, що теж важливо. - Що скажеш про німецьких саппортерах? Чи було бажання перетнутися з Шикерією? - Швидше ні, ніж так ... Німці поводилися дуже мирно. Особливо вони не вирували, та й оточено їх сектор був щільно. Стюарди та правоохоронці відпрацювали на рівні. - Як вони поводилися на секторі? - Ніяких провокацій з їхнього боку не було взагалі. Принаймні, ми нічого такого не помітили. Хлопці на стадіоні розповідали, що і в місті вони вели себе спокійно - пили пиво і гуляли. Місцеве населення вони ніяк не напружували. Ще мене дуже вразили їхні пісні і кричалки. Вони співали голосно і красиво! Все в унісон. При тому що їх було десь п'ятсот «касок», вони час від часу дуже сильно перекрикували нас! І їх сектор був весь обвішаний прапорами та банерами улюбленої команди! Коротше, сподобалася Шикерія. Відмінно підтримують свою команду і при цьому не виражають ніякої агресії в бік суперника. - У підсумку, приїжджі вболівальники все-таки перекричали місцевих? - Загалом, так. Видно, що двіж у них підкований, вони взагалі весь матч не затикалися ні на хвилину. - Цікаво, а трибуни вели б себе так само, якби суперником Баварії був не Шахтар, а Динамо Київ? - Я не знаю щодо інших областей, але у нас дуже люблять Динамо. Та й у Львові теж люблять столичну команду. Наскільки я знаю, там навіть фанатські двіжи Києва та Карпат в дуже добрих стосунках. Так що думаю, що підтримка була б на більш високому рівні. Поясню любов до Києва зі своєї дзвіниці. Наприклад, я і мої друзі з дитинства вболіваємо за Динамо. Напевно, через те, що в цей час в Динамо були задіяні такі великі гравці, як Шева, Лужний, Каладзе, Ребров, і багато інших ... А як ти сам любиш говорити, «дитячі враження залишаються на все життя, так як вони більш яскраві і барвисті ». А Шахтар в ті часи тільки намагався ставати великим клубом ... За ці 15 років Гірники, звичайно ж, виконали велику роботу, тут сумнівів немає ... Але ось ще один козир на користь сьогоднішнього Динамо. Це тренер, на грі якого багато зросли, плюс, і українізація складу. Все-таки приємніше дивитися, коли в складі грають свої хлопці, а не легіонери! І при цьому ті ж місцеві футболісти доводять, що вони грають не гірше, а навіть краще, ніж легіонери. І ось це ось обставина сильно радує. - У Львів кудись виходили чи після матчу відразу поїхали додому? - На двох мікроавтобусах в місто пертися не було ніякого сенсу, та й більшості вранці на роботу треба йти ... Зате ми зробили хороший привал на зворотній дорозі, в місті Стрий. Там роблять чудові домашні ковбаски, всім раджу! Посиділи, відсвяткували вдалий виїзд стопаріком крижаної горілочки, взяли пивка на дорогу і поїхали в рідне і так улюблене нами Закарпатті. - У тебе є унікальна можливість побажати що-небудь всім українським уболівальникам в цей непростий для країни період... - У першу чергу хочеться побажати всім уболівальникам, - і не тільки їм, а всім жителям нашої чудової країни, - мирного неба над головою! Нехай битви у нас на землі йдуть тільки на таких прекрасних стадіонах, як Арена Львів, Донбас Арена, НСК Олімпійський і на інших спортивних спорудах нашої України. Любіть футбол! І любіть спорт взагалі: він об'єднує душі і серця. Слава Україні! | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |