Головна » Усі публікації » Інтерв'ю » Мирослав Бонь: "Маю все для того, щоб вчитися, працювати і розвивати свої тренерські навики"
15:52
Мирослав Бонь: "Маю все для того, щоб вчитися, працювати і розвивати свої тренерські навики"
Відомий хустський воротар після швидкого закінчення ігрової кар’єри розпочав тренерську, але вже в Чехії.

Мирослав Бонь: Мирослав родом з Хуста, виступав за місцеву команду "Карпати" Хуст в ДЮФЛ України в 2005/2006 році. Певний час тренувався у Володимира Мухлиніна в ужгородському СДЮСШОР.

Далі Мирослав Бонь із 2006 року перебував у структурі «Динамо» (Київ), однак виступав виключно за другу команду. 10 листопада 2010 року зіграв першу гру за «Динамо-2», що стала для нього дебютною в професійному футболі. Сталося це у виїзному поєдинку проти «Прикарпаття» (3:0).

Влітку 2014 року на правах оренди перейшов в ужгородську «Говерлу», однак і в Ужгороді виступав виключно за молодіжну команду, програвши конкуренцію іншому орендованому у «Динамо» воротареві Максиму Ковалю. У 2015 році Мирослав перейшов вільним агентом у ФК «Полтава», де відвоював місце в у старті і за півтора сезони провів 25 ігор.

У 2016 році Мирослав у віці 24 роки оголосив про завершення ігрової кар'єри за станом здоров'я. У розмові з ним ми згадали деякі епізоди його ігрової кар’єри і розпитали про старт тренерської діяльності у "Воротарські академії Даніеля Зітки" (Даніель Зітка - чеський воротар, відомий за виступами в бельгійськомі Андерлехті (2002-2010, 270 матчів))


- Розкажи про старт своєї футбольної кар’єри: коли розпочав займатися футболом, хто перший тренер, чи одразу зайняв місце у воротах?

- Почав у місті Хуст в шість років і відразу хотів бути воротарем. Мій перший тренер - Фляшко Іван Іванович. Перше тренування було відразу воротарським, від якого я був щасливий, а їхавши додому з татом у машині з нетерпінням чекав уже наступного дня (тренування).

- Після одного сезону за Карпати Хуст у Першій лізі ДЮФЛУ ти перейшов у "Динамо". Як потрапив до найсильнішої академії України?

- Мені було 13 років, я паралельно грав та їздив на турніри за ДЮСШ Ужгород 1993-го року народження. І одного разу ми потрапили на змагання в Крим, де були найсильніші дванадцять команд України і ми там зайняли друге місце. Саме після того турніру всіх розібрали: Сергій Курта і Яник Рогач до "Карпати" Львів, Юрій Каганець і В‘ячеслав Чурко до "Шахтаря", Роберт Гегедош у РВУФК Київ, ну а я потрапив до "Динамо".

Мене помітив Євген Рудаков і запросив у "Динамо". Зателефонував татові, пам‘ятаю він мені розказував і спочатку думав, що це жарт. Тому що батько був палким вболівальником "Динамо" і пам‘ятав ігри самого Рудакова.































- Чи важко було адаптуватися у динамівській академії на початку? Відчував довіру від тренерів дитячих команд "Динамо"?

- Адаптувався дуже легко і швидко, тому що для мене це все тоді було як у казці. Так, відразу відчув довіру від наставників. Вважаю своєю перевагою те, що я був єдиним воротарем в дитячих командах Хуста і завжди грав за старших. Тобто з 93-го року по 88-ий рік народження я грав за всі команди в "Карпати" Хуст, мав багато ігрової практики, чого не було у динамівських воротарів в той час.

- На дорослому рівні тобі не вдалось закріпитися або принаймні підібратися до основи "Динамо". Які висновки зробив із цього відрізку кар’єри? В плані набуття досвіду як оцінюєш проведені сезони в молодіжці та "Динамо-2"?

- Я тільки декілька разів з ними (основою) тренувався. Висновок такий, що не треба спішити і скакати через голову, якщо не можеш. Тому що я різко виріс і був дуже худий, а мене в 15 років вже брали тренуватися з "Динамо-2", де не витримував і часто отримував травми, були операції і т.д.

Бажання "захльобувало", але на самому бажанні, без фізичних і технічних даних, на тому рівні важко. Там потрібно робити все скоріше, сильніше. Загалом дуже багато навчився, тому що мав чудових тренерів - Мороз Олександр, Луценко Тарас, Богоделов В‘ячеслав.

- З ким із одноклубників, з якими виступав у ДЮФЛ (ДЮСШ Ужгород та Динамо) підтримуєш зв'язок, слідкуєш за їхніми виступами? Хто досяг найбільших висот з тим, з ким ти грав в одній команді?

- Не з усіма, але в більшості підтримую з Олександр Ткаченко (Ворскла), Тарас Качараба (Слован Ліберец), Владислав Калітвінцев (Десна), Роман Яремчук (Генк), В‘ячеслав Чурко (Маріуполь), Каталін Карп (Уфа), Андрій Тотовицький (Шахтар). Всіх і не згадаєш, де, хто тепер грає.

- Пройшло трохи більше двох років з часу коли ти оголосив про завершення кар’єри гравця. Можеш розказати про передумови прийняття такого рішення і як йшов до нього?

- Йшов до цього дуже важко, адже мав за собою вже дев’ять операцій, але мене підтримали рідні і коли я вирішив закінчити, то я вже знав яке продовження хочу. Та й умови в Україні вже були не ті, як раніше, щоб після дев’яти операцій ризикувати здоров’ям.



- Отримавши багато вільного часу відразу був налаштований податися в тренери чи можливо пробував себе в інших сферах діяльності?

- Відразу в тренери, тому що мав великий багаж знань від хороших тренерів воротарів, а обрав Чехію, тому що тут мала країна, але дуже багато було, є і, можливо, далі буде хороших воротарів.

- Часто футболісти, які рано закінчують професійну кар’єру подаються у футбольні агенти. Тебе не спонукала така можливість?

- Ні.

- Тепер розкажи як ти потрапив до «Воротарської академії Даніеля Зітки» в Празі?

- Даніель Зітка сам знайшов мене через рекомендації тренерів ФК "Гостіварж", де я працював тренером воротарів три місяці, і ще один місяць у "Вікторія" Жіжков. Коли Даніель мені написав, то спочатку теж не повірив, але потім він запросив в офіс "Спарти" Прага на співбесіду, де я вже вирішив, що хочу працювати в його академії. На той час ще не встиг підписати договір із "Вікторією".



- "Гостіварж" і "Вікторія" це яка чеська ліга?

- "Гостіварж" - це шоста ліга Чехії, а "Вікторія" - перша ліга.

- Як функціонує воротарська академія Даніеля Зітки: чи щоденні тренування, яка кількість дітей займається у вас, яка філософія академії?

- Так, це щоденні тренування воротарів. Воротарів, так десь за тиждень, 70-80. Ми тренуємо не тільки в Празі, а і в Празькому районі. Щодо філософії, то головне навчити правильної воротарської техніки у всьому (ловлі, вставання, падіння і т.д.).

- Програму тренувань академії складає особисто Даніель Зітка чи кожен тренер окремо має свою програму?

- Наприклад, раз в тиждень ми збираємось і вибираємо, що наступний тиждень основою тренування буде те, що ми вчимо правильно падати і ловити тільки м‘ячі по низу. Кожний із тренерів готує тренування на цілий тиждень. З цією програмою він або допомагає покращити її, або полегшити. Кожен тренер потім може вибрати і поїхати на тренування до свого колеги, контролювати процес, або ж, звісно, сам тренувати.

- Скільки коштує навчання/тренування в академії?

- Курс з 10 тренувань - 4000 чеських крон (156 євро).



- Влітку ви проводите воротарські табори, перший з яких у цьому році пройшов у готель-замку Берхтольд. Чи є якісь відмінності між тренуваннями в академії та таборі?

- У таборі більш насичена програма - три тренування кожен день. І взагалі, тренувальний режим адаптований до того, який проводять для воротарів "Спарта" Прага. Або для тих, хто був там раніше - Томаш Коубек ("Ренн" Франція), Мартін Дубравка ("Ньюкасл" Англія), Томаш Вацлік ("Севілья" Іспанія).

- Маєш тренерську ліцензію?

- Так, звісно. Без цього тут ніяк.

- Де проходив навчання - у Києві чи у Празі?

- Почав у Києві, а продовжив вже тут.

- Чи зустрічав щось подібне в Україні? І чи нема в планах відкрити воротарську академію, наприклад у Хусті?

- Такий підхід до воротарів (вчити їх до тонкощів) зустрічав лише у "Динамо" у тренерів всіх рівнів. Хотілося би, але в нас нема таких умов і спонсорів, а в Чехії ще й сама держава підтримує, що в нас думаю скоро ще не буде.

- Чи не розмірковуєш над тим, щоб у найближчому майбутньому повернутися до роботи на клубному рівні? Чи надходять такі пропозиції від чеських клубів?

- Поки ні, тому що я радий, що тут знаходжусь, у всіх аспектах, але основне, що сам вчуся, маю все для цього, працюю з воротарями і розвиваю свої тренерські навики. Пропозиції були тільки від клубів 4, 5, 6 ліги, але там не ті умови для праці.



- Сезон 2014/2015 ти провів в ужгородській Говерлі, це було своєрідне повернення додому. Після не тривалої паузи на Закарпатті знову зявились професійні клуби. Чи не мав бажання (або можливість, зважаючи на минулі проблеми зі здоров’ям) відновити кар’єру, щоб допомогти цим командам, які роблять ставку саме на закарпатських футболістів?

- Ні. Грати вже ні. Маю зовсім інші цілі.

- Взагалі слідкуєш за закарпатським футболом, та зокрема за виступами ФК "Минай" та ФК "Ужгород"?

- Так, слідкую. Дуже хочу, щоб команда із Закарпаття була у Прем‘єр Лізі!

- Дякую за змістовні відповіді! Бажаю успіхів на тренерському цеху і досягненні нових висот!
Тарас Галушка
Фото з офіційного сайту "Воротарської академії Даніеля Зітки"

 
Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 837 | Додав: lobda | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
الاسم *:
Email *:
كود *: