13:34 На Ужгородщині відбудеться турнір пам'яті Михайла Михалини (ВІДЕО) | |
|
15 березня йому виповнилося б 90 років.
 23-25 берзня, в селі Баранинці, Ужгородського району в СК "ZINADINE" відбудеться турнір пам'яті легендарного гравця київського "Динамо " – Михайла Михалини.Участь у змаганнях беруть юнаки 2005 року народження. Також очікується приїзд близько 30 команд, як з України, так і з-за кордону. Екскурс в історію: 15 березня йому виповнилося б 90 років. Кажуть, людина живе доти, доки її пам'ятають. Насправді, люди зберігають у пам'яті характерні риси людини, тобто набір його індивідуальних професійних якостей та особистих досягнень. 90-річчя з дня народження першого закарпатського заслуженого майстра спорту СРСР Михайла Михайлини дає привід знову згадати найзнаменніші етапи розвитку футболу області та країни. Керівництво «Динамо-Київ» у 1948 р. прийняло рішення про омолодження команди, яке було передбачено здійснити, насамперед, на базі закарпатського футболу. В Динамо з'явилася велика група талановитих футболістів із Закарпаття, - Георгій Лавер, Янош Фабіан, Дезидерій Товт, Михайло Михалина, Ернест Юст, Михайло Коман, Золтан Сенгетовський, Василь Гажо, Золтан Дьерфі молодший і Василь Годнічак.  Чудове динамівське поповнення із Закарпаття, що виступало до того часу в чехословацьких, угорських та українських чемпіонатах, володіло зовсім іншою футбольною культурою і менталітетом. Хлопці відрізнялися міцним здоров'ям, хорошою європейською школою футболу, заснованою на чудовій м'якій роботі з м'ячем і грунтовній тактиці. Михайлині була відведена особлива роль у середній лінії, завдяки його вмінню виконувати величезний обсяг роботи, активно брати участь у відборі м'яча і підключатися до атаки. Його дії дозволяли динамівцям створювати перевагу на різних ділянках поля. І тому вже в 1951 р. Михайлина і його партнер у півзахисті Ернест Юст все частіше виходять на провідні ролі в динамівському колективі. Коли Михайлина вводив м'яч з ауту, трибуни відразу пожвавлювалися, а динамівські нападники дружно тягнулися до штрафного майданчика суперників. Вони знали, що Михайло викине м'яч далеко і точно. А висока культура пасу і м'яка техніка поводження з м'ячем, видавали в ньому півзахисника «нової хвилі».  З 1952 р., чемпіонат проводився в одне коло і всі матчі були зіграні в Москві, київське Динамо посіло друге місце, пропустивши вперед лише московський Спартак. У ньому тоді грали такі відомі футболісти, як Ігор Нетто і Сергій Сальников, які разом з московським динамівцем Львом Яшиним, гравцем ЦДКА Всеволодом Бобровим та іншими асами вже входили до числа 33 кращих гравців країни. У 1952 р. Михайла Михайлину і його партнера по команді Ернеста Юста також включили в цей список, і таким чином вони стали першими закарпатцями, що увійшли до складу другої збірної СРСР з футболу. Крім того, Михайлину в тому ж році одноголосно обрали капітаном команди Динамо-Київ. Але головним тріумфом динамівців у п'ятдесяті роки стало завоювання в 1954 р. Кубка СРСР з футболу. На думку спортивної громадськості, старший тренер команди Олег Олександрович Ошенков і його помічник з тренерськохї роботи Антон Леонардович Ідзковський були тими першими післявоєнними наставниками, які обгрунтували майбутні перемоги киян і вивели Динамо в число передових футбольних команд майстрів СРСР. Після успішного завершення сезону 1954 Михайлу Міхаліна було присвоєно почесне звання «Заслужений майстер спорту СРСР».  Довідка:
Михайлина Михайло Михайлович (1924-1998) Народився 15 березня 1924 р. в с. Порошково (Підкарпатська Русь, Чехословаччина). Колишній чехословацький, угорський, український і радянський футболіст, тренер і спортивний діяч. Зріст - 174 , вага - 70. Один з перших заслужених майстрів спорту київського «Динамо» і перший серед тих закарпатських спортсменів, які були удостоєні цього почесного спортивного звання (1955). Мав вищу фізкультурну освіту. Починав грати в сезоні 1938/1939 в юнацькій команді «СК Русь» (Ужгород). Лівий захисник, півзахисник. Виступав за « СК Русь» (Ужгород) - 1943-1944 р.р., «Динамо» (Ужгород) - 1945 р., «Спартак» (Ужгород) - 1946-1948 р.р. , в київському «Динамо» грав з 1948 р. по 1955 р., у складі якого провів 108 матчів першостей СРСР і забив 4 голи. Потім був граючим тренером в «Спартаку» (Ужгород) – 1956. Чемпіон першої повоєнної Спартакіади УРСР з футболу (1945 р.), чемпіон України (1946 р.) , чемпіон СРСР серед дублюючих складів команд Першої групи (1949 р.), віце-чемпіон СРСР з футболу (1952 р.). Володар Кубка СРСР 1954. Тактично грамотний, з широким діапазоном дій, відрізнявся строгим дотриманням ігрової дисципліни. Як і більшість закарпатців, швидкий і працьовитий гравець, відмінно володів прийомами відбору м'яча. Поєднував м'яку технічну гру з вибуховими човниковими діями. Завдяки відмінній фізичній підготовці завжди був надійним і потужним членом команди, добре бачив поле, володів ударами з обох ніг. Його філігранні і точні паси партнерам, в буквальному сенсі цього слова, руйнували оборону суперника. Протягом трьох сезонів (1952-1954 р.р.) був капітаном «Динамо» (Київ), увійшов до трійки лауреатів щорічної нагороди «Футболіст року на Україні» і його включили в список 33 кращих гравців Радянського Союзу (1952 р.). Виступав за збірну УРСР і за II національну збірну СРСР (1952-1955 р.р.). У 1945 році став організатором і граючим тренером «Динамо» (Ужгород). Старший тренер «Спартака», «Верховини » та «Говерли» (Ужгород) - 1956-1961,1963-1968 і 1975 р.р., «Буковини» (Чернівці) - 1969-1970 р.р., «Спартака» (Івано -Франківськ) - 1971-1977-1983 і 1991-1995 р.р. - Голова Федерації футболу Закарпатської області. В ужгородському «Спартаку», «Верховині» і «Говерлі» був старшим тренером цілого ряду майбутніх прославлених футболістів країни, які продовжили свою кар'єру в «Динамо» (Київ) та інших елітних радянських клубах , а саме: Йожеф Сабо, Василь Турянчик, Андрій Гаваші, Іван Диковець, Іштван Секеч, Стефан Решко, Федір Медвідь, Степан Варга, Томаш Пфайфер та ін. За основу статті взято короткий виклад монографії «Будинку кожен камінь допоможе ...», виданої в Угорщині в 2011 р. і перекладеної на російську мову в 2012 р. Її автором є син заслуженого майстра спорту СРСР М.М. Михайлини - Ласло Михайлина. Джерело
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |