І якщо щодо Шевчука очікування виправдалися і В'ячеслав, покинувши Шахтар, оголосивши про завершення кар'єри, то в ситуації з Кобіним відбулося чергове диво, яких в кар'єрі Василя останнім часом і так відбувалося чимало - з ним був продовжений контракт. Всього на півроку, але сам факт подібної угоди буквально говорив про те, що тренерський штаб на чолі з Фонсекою все ж бачить в Кобіні користь і в чомусь робить на нього ставку.

 

Можливо, на таке рішення клубу вплинула невизначена ситуація щодо Даріо Срни. До хорвата, починаючи з вересня минулого року, пильно прицінювалася Барселона, яка в січні, здавалося, була готова зробити фінальний штурм і все ж переконати Срну перебратися на Камп Ноу, але в підсумку угода не відбулася. Срна залишився в Шахтарі і, як і раніше, виходить в стартовому складі, збільшуючи свій і без того рекордний показник за кількістю зіграних за клуб матчів, а Кобін продовжує сидіти на трибунах (на лаві запасних гравець не з'явився ні разу по ходу весняної частини сезону) і радіти успіхам своїх товаришів по команді.

 

Парадокс, але Василь Кобін, який став з гірниками в шостий раз чемпіоном України, має більше перемог в національних чемпіонатах, ніж ряд визнаних зірок світового футболу. Скажімо, у чотириразового володаря Золотого м'яча Кріштіану Роналду за кар'єру є лише 4 титули чемпіона країн, в яких він виступав (тричі португалець в складі Манчестер Юнайтед вигравав чемпіонат Англії і поки лише одного разу тріумфував з Реалом в першості Іспанії), а у самого дорогого на сьогодні гравця планети Поля Погба теж тільки 4 титули (всі - в Італії в складі Ювентуса). Недалеко від Кобіна за титулами «пішов» і один з кращих футболістів сучасності - аргентинець Ліонель Мессі, який може похвалитися вісьмома перемогами в чемпіонаті Іспанії, здобутими з Барселоною.

 

Однак і Роналду, і Погба, і Мессі є лідерами своїх команд і беруть участь в 80-90% матчів, які ті проводять по ходу сезону. Всім їм по ККД добування трофеїв далеко до Василя Кобіна, у якого в активі 54 матчі в чемпіонатах України і відразу 6 титулів. В середньому Кобіну на завоювання чергової в його колекції «золотої» медалі чемпіона потрібно провести всього 9 матчів.

 

Звичайно, титули видобуваються не одним гравцем, а командою. І опинитися в потрібному колективі, який буде буквально «клепати» один трофей за іншим - мрія будь-якого футболіста, але ж в командах рівня Шахтаря просто так нікого не тримають навіть на лавці запасних. А тому Кобіну потрібно віддати належне за його працьовитість і здатність доводити тренерському штабу доцільність свого перебування в колективі. Можливо, біда Кобіна полягає в тому, що у нього в таборі гірників дійсно попався конкурент, який опинився захиснику «не по зубах» - Даріо Срна. Хоча не варто виключати і фактор відсутності належного рівня амбіцій. Адже той же Євген Селезньов, коли зрозумів, що при Фонсеці не зможе претендувати на роль важливого для команди гравця, вважав за краще покинути Шахтар і пошукати щастя в іншій команді, відправившись в турецький Карабюкспор. А Кобін продовжив на півроку контракт і залишився ...

 

Але ж Кобін і Селезньов ровесники - обом по 31 року, але Євген в цьому віці не побоявся поїхати за кордон і завдяки успішній грі в Карабюкспором повернувся в розташування збірної України, чого з Кобіним, очевидно, вже не станеться. Свій останній, і 11-й за рахунком, матч за Україну Василь провів 6 червня 2011 році проти Франції. Ту товариську гру українці програли з рахунком 1:4. Але, адже як показують цифри, зовсім не обов'язково часто і успішно грати самому, а куди важливіше опинитися в потрібний час, в потрібному місці, і в потрібній компанії.