Можливо виноградівців шокував швидкий гол, а можливо вони думками були в фіналі Кубка Закарпаття. Так чи інакше, та в Довгому їм було не менш важко, ніж буде в наступному поєдинку на рідній «Юності». Уже в дебюті гості дозволили опонентам розігнати масовану атаку правим флангом. Симканич віддав середній пас вперед і правіше на Бровдія, а Іван коротко переадресував на Батрина. Михайло навісив у центр штрафної. Чумак зумів винести на лівий край штрафного майданчика. Та там Віктор Ганчич буквально вигриз м’яч від Ковні, змістився вперед і трохи правіше й влучив під дальню стійку. Славік стрибав, та не дістав – 1:0.
 

Після цього довжанці перейшли не те, щоб на контратакувальну, а, сказати б правильніше, на глибоко ешелоновану захисну тактику. Для господарів час йшов повільно й вони розтягали паузи в межах дозволеного. Для їх опонентів все відбувалось надто швидко, тому з’явилась нервовість у їх діях. Час від часу вони зривались на суперниках, та лідери місцевої команди в боргу не залишались. Діставалось і арбітру з асистентами, на щастя без фізичних контактів. Через п’ять хвилин після голу на завершенні атаки по центру Чедрик скинув трохи назад на хід Луці, а Василь під пресингом зумів передати на Ковню. Борис пробив низом поруч із лівою стійкою.
 

На 16-й хвилині на завершенні наступу лівим флангом Ковтун віддав правіше на Луцю й Василь виконав верхову передачу в центр карної зони. Реплюк вистрибнув найвище й головою пробив над поперечиною. Через дев’ять хвилин на простріл Реплюка майже від правого кутового прапорця відгукнувся Луця та з ходу, як з гармати, пробив із 14-ти метрів. М’яч, на щастя для Погайди, якому було важко зреагувати, полетів у сантиметрах над поперечиною.
 

На 28-й хвилині Вашкеба, на завершенні атаки лівим флангом, коротко віддав на Чонку, а Юрій вирізав діагональ на правий край штрафного майданчика на зовсім вільного Ковню. Та цього разу Бориса неначе підмінили. Він досить довго підлаштовував собі м’яч і не зміг швидко прийняти рішення, змарнувавши дуже вигідну можливість зрівняти рахунок. Через сім хвилин Бандурович із лету приклався з середньої відстані поруч зі стійкою, на щастя для воротаря, який не реагував. Ще через п’ять хвилин Чонка зі штрафного з 40-ка метрів влучив у правий кут. Погайда зреагував й зберіг переможний рахунок першого тайму.
 

На старті другої половини матчу господарі ледь вдруге не присоромили фаворита. На 47-й хвилині Михайло Батрин якісно навісив із кутового, змусивши опонентів в пожежному режимі виносити м’яч. Та далі Симканич влучно пробив із 30-ти метрів. Славік зреагував. Через три хвилини Бандурович віддав дальню передачу в карну зону на Луцу. Та у Василя не вийшов удар із 12-ти метрів і м’яч полетів над поперечиною. Ще через дві хвилини Реплюк заробив штрафний на лівому фланзі, а Чонка пробив із 20-ти метрів повз дальню стійку.
 

На 58-й хвилині, після навісу Чедрика з кутового з правого флангу, м’яч на дальньому краї штрафного майданчика знайшов голову Ребрика й Денис пробив поруч зі стійкою. Через три хвилини Луця вкинув з-за бокової з правого краю на Реплюка, якого недозволеними засобами поклав на газон Шуста. Сам постраждалий навісив на дальній край штрафного майданчика, де Чонка ефектно з лету намагався влучити, та не вийшло й далі Ребрик додавав у лівий кут. Опоненти в пожежному режимі заблокували цей постріл. Ще через п’ять хвилин Ганчич заробив штрафний на правому фланзі. Батрин ударом-прострілом влучив у дальній кут. Славік хоча й був закритий купою гравців, та зумів зреагувати на цю підступність долі.
 

Здавалось гра так і завершиться. У це вже реально повірили фани «Боржави». Та виноградівці витиснули максимум зі стандарту й були винагороджені. Чонка навісив із кутового з лівого флангу, а центральний захисник Чумак переправив м’яч у правий кут – 1:1. Далі більше. Спрацювала атака по центру. На навісну передачу в карній зоні відгукнувся Реплюк і головою віддав верховий м’яч на іншого центрального оборонця Микуляка, якому головою було важко пробити. Та Віктора це не збентежило й він ударом ногою з розвороту вколотив круглого в дальню праву дев’ятку, без шансів для воротаря – 2:1. Це вже другий рятівний гол від Микуляка за останній час, що по праву дає йому звання головного джокера команди останніх місяця-двох.
 

Через дві хвилини на навісну передачу від Михайла Батрина на лівому краї штрафного майданчика відгукнувся Ганчич. Та цього разу Славік зрагував на влучний удар головою від Віктора. На першій доданій Бровдій заробив право на штрафний удар, а Михайло Батрин влучив у лівий кут. Славік перевів на кутовий. На навіс Батрина з кута відгукнувся центральний захисник Боднар, та воротар зреагував на удар головою від Василя, привітавши переможним рахунком самого себе та свого тезку Чонку з днем їх імені. Незважаючи на локальну поразку, підопічні Фірки справили приємне враження й підтвердили твердження, що з Довгого очки вивозити буде важко всім без винятку.

 

 

Арбітр – Юрій Бобаль

Асистенти – Юрій Шимон та Мирослав Горгош

Делегат ФФЗ – Василь Попович

 

с. Довге, стадіон «Боржава», 700 глядачів,

 

«Боржава» Довге – «Севлюш» Виноградів – 1:2 (1:0)

 

Голи: Віктор Ганчич, 2 – Чумак, 78, Микуляк, 85.
 

«Боржава»: Михайло Погайда, Михайло Батрин, Василь Боднар, Віктор Ловга, Іван Фулей, Михайло Якуб, Іван Бровдій, Василь Симканич, Віктор Ганчич, Вячелав Шуста (Ярослав Кертис, 76), Іван Штефко (Ярослав Батрин, 62).

Запасні: Іван Боднар, Дмитро Баран, Володимир Михайлюк, Василь Шандра, Любомир Ганчич, Василь Кертис.

Тренер – Василь Фірка.
 

«Севлюш»: Юрій Славік, Віктор Чумак, Андрій Ломага (Дмитро Жуков, 90+3), Іван Бандурович, Василь Ковтун (Юрій Чонка, 27), Василь Вашкеба, Михайло Реплюк, Борис Ковня (Денис Ребрик, 46), Михайло Чедрик, Василь Луця (Роман Орос, 90), Віктор Микуляк.

Запасні: Артур Вайда, Віталій Гринишин.