Станом на сьогодні найпопулярнішим футболістом Закарпаття можна сміливо називати Анатолія Нурієва. Чому? По-перше, ще донедавна його визнали одним з кращих футболістів області. По-друге, цієї зими він вже захищає кольори команди Прем’єр-Ліги, а закарпатців там зараз мало. Втретє, за 2 матчі у вищому ешелоні українського футболу він вже відмітився гольовим пасом.

 

Тому постійна увага до Анатолія – не дивна. Закарпатські вболівальники вже засумували за місцевими футбольними героями, за якими можна спостерігати по телевізору в матчах найвищого рівня. Тепер ним став Анатолій Нурієв, який змусив краян полюбити клуб «Сталь» (Камянське), за яку тепер виступає. Що цікаво, Анатолій був за крок від переходу у «Минай» в це міжсезоння, але вирішив обрати можливість спробувати себе на зовсім іншому рівні. Керівництво та колектив «Миная» розуміє вибір футболіста та дуже щиро радіє його успіхам у Прем’єр-Лізі.

 

Попри свою зайнятість, адже сезон у розпалі, Анатолій люб’язно погодився поспілкуватися з клубною прес-службою. Встиг розповісти чимало цікавого.

 

- Анатолію, наші вітання! Цього сезону зробили величезний стрибок у кар’єрі – з аматорського клубу обласного чемпіонату перейшов до команди Прем’єр-Ліги. Як відчуття? Величезна різниця між турнірами?
 

- Дякую, та все супер. Звісно, різниця відчутна. Особливо у прийнятті рішень на полі – це треба робити досить швидко. Взагалі у «Сталі» тренування набагато динамічніші і фізичні навантаження більші.

- Як ти опинився у «Сталі»? Ти планував змінювати чемпіонат чи це спонтанна пропозиція?

- Я завжди казав, що хочу спробувати себе на вищому рівні. Тому сам шукав для себе інші варіанти продовження кар’єри. В тому, що опинився у «Сталі» мені допомогли хороші люди. Я приїхав сюди на оглядини і вдалося залишитися.

- А чому саме ця команда?

- Куди була можливість, туди і відправився. Команда грає у Прем’єр-Лізі і я вирішив, що це відмінний шанс для розвитку кар’єри.

- Як облаштувався у Бучі (місце, де розташована команда)? Звісно, місто невеличке, як і Мукачево, але ж це не вдома

- Проживаю у готелі. Умови тут непогані. Буча – невеличке гарне містечко, навколо чудова природа, соснові ліси, свіже повітря. Мені подобається. Але зараз тут дуже холодно. В ці дні на вулиці «17», тому практично з готелю не виходимо. Чим займаємося? Та переважно з хлопцями у «Fifa» граємо.

- Як прийняли в команді?

- Тут дуже хороший колектив. І тренерський штаб також. Все на вищому рівні.

- Була якась «посвята» в колектив? Заспівати пісню? Пригостити вечерею?

- Була, ще на зборах. Називається «коридор». Хлопці стають у дві шеренги та трохи лупцюють ногами. Жартома, звісно. Так що я вже «свій»!

- Перед командою ставлять якійсь завдання? Бо наразі місце у турнірній таблиці невтішне…

- Найголовніше – це не вилетіти з Прем’єр-Ліги. За це зараз і боремося.

- Дебютний матч і ти відразу записав на свій рахунок гольовий пас. Це успіх. Розкажи про враження?

- Дуже позитивні. Радий, що зумів порадувати людей, які за мене переживають. Це важливо для мене.

- Сподівався, що вийдеш на поле в першому ж матчі?

- Чесно кажучи, ні. Але на передматчевій установці мені тренери сказали, що можу вийти і це стало для мене несподіванкою.

- Мабуть, страшно було?

- Та ні. Були незрозумілі відчуття, але це точно не страх.

- Які в тебе пріоритети у футболі? Дорости до збірної? Грати за кордоном?

- Наразі хочу вибороти місце в основі «Сталі». В мене тут велика конкуренція – три чоловіка на місце. Про інше поки не думаю.

- Була інформація, що тебе запрошували в ФК «Минай» і ти практично погодився…

- Так, була пропозиція і я дуже вдячний за неї. І якби не «Сталь», то можливо погодився б. Взагалі мене дуже тішить той факт, що в області з’явилася така команда, яка прагне вийти на новий рівень. Думаю, що наші вболівальники вже засумували за якісним футболом високого ґатунку. Приємно, що більшість футболістів ФК «Минай» - вихідці із Закарпаття. Хочу побажати їм успіху і прагнення до розвитку. Гадаю, у вас все вийде.

Джерело