Антон Бідзіля більше двох років знаходиться у системі столичного МТК виступаючи за юнацькі команди і вже дорісши до першої. У позаминулому турі чемпіонату Угорщини 18-річний закарпатець волею долі отримав можливість вийти на поле у грі з Уйпештом. Причиною цього стала травма Деуча Бенце на 26-ій хвилині матчу, тож тренер МТК Томаш Фезко вирішив дати шанс молодому Бідзілі і він сповна скористався ним, ставши одним з кращих на полі. Гра між третім Уйпештом та сьомим МТК завершилась нульовою нічиєю.

 

А за підсумками 23-го туру чемпіонату Угорщини Антон увійшов до збірної туру. Саме про цю гру ми і розпочали з ним розмову.

 

 

 

- Чесно кажучи якось відчував, що вийду, сам я атакуючий півзахисник, але так склалася ситуація, що вийти потрібно було на місце правого захисника, тренер вірив в мене, так само як і гравці по команді, які під час матчу допомагали, тому дуже добре себе відчував на полі.

 

- На зимових зборах з основною командою ти провів декілька контрольних матчів. З ким грали, на яких позиціях тебе задіював тренер?

 

- На зборах грали з різними командами з Казахстану, Туреччини, України. В тих матчах грав центрального півзахисника, найбільше запам’яталась гра проти Трабзонспору, так як на тому матчі вийшов в основі, тим більше ми виграли 2:0.
 

 

- У дорослій команді все дуже добре і швидко прийняли, так як ще коли я був в U17 декілька разів тренувався з першою командою, а минулого року в останньому турі у другій лізі я дебютував в основі, тому знали хто я, і тим більше атмосфера в команді хороша і гравці швидко прийняли.

 

 

- Так, я дуже радий був коли почув літом що Тьома і Женя будуть грати в МТК, звичайно допомагаю на тренуваннях з перекладом і так само вони мені на полі. Коли я був в Україні я лише по телевізору дивився на них, а зараз з ними тренуюсь і граю в одній команді. А з Тьомою я ще і на тренування їжджу разом.

 

 

- Від Торгелле дуже багато можна вчитись, він в команді той, хто, якщо треба, підтримає, якщо треба, то скаже що щось не правильно робиш, на кожному тренуванні викладається і дуже не любить програвати, було б добре якби всі молоді гравці так відносились до тренувань і матчів як він, тому що він великий приклад як треба це робити.

 

 

- Коли я грав за СДЮСШОР ми часто їздили на дитячі турніри в Угорщину, там мене помітили в Дебрецені «Локі», але так як я не знав мови, я потрапив у філіал Торпа. Там я провів рік і повернувся в Дебрецен.

 

У Дебрецені вже через півроку я почав грати в команді на рік старших, що дуже допомогло, так як грав против сильніших суперників. Там я провів два роки, після цього було багато пропозицій, але з сім’єю і агентом вирішили зупинитись на МТК, так як мені дуже подобався стиль команди, умови і філософія клубу.

 

Перший рік в МТК я грав за свій вік U17. Потім було U19, де вже грав знову з на рік старшими. Той сезон дуже добре вдався для мене, так як вже взимку підписав перший професійний контракт у 17 років. Весною зіграв пару матчів за дубль, а на початку літа дебютував в основній команді в другій лізі.

 

Влітку збори почав в основній команді, але була травма із-за якої випав на три місяці. Осінню почав набирати форму, зимою пройшов збори, а тепер дебютував. Поки що це лише один матч, тому це лише початок, буду надалі тренуватись, щоб чим частіше виходити і закріпитись в основі.

 

Хотів би сказати молодим футболістам хто це читає - талант талантом, але тільки тоді доб’єшся своєї цілі, якщо працюватимеш над собою!

Тарас Галушка