Як і очікувалось, цей поєдинок, у якому сильніша команда, яка набрала небаченого давно в обласному центрі розгону, приїхала в гості до колективу, який потихеньку задкує за ужгородцями, вийшов дуже конкурентним.

 

Перші хвилини пройшли в позиційній боротьбі в центрі й на підступах до штрафних майданчиків. Окремим присутнім фанам здавалось, що виноградівці грають слабо. Від декого почув вислів, який міг би стати перлом гумористичного журналу, мовляв «Господарі слабкі, а от юнаки «Копані» дуже сильні й зіграли б тут набагато краще». Думаю така утопія дуже оманлива, бо рівень вищої молодої ліги, де проводять регулярні тренування і фінансово можуть стимулювати кращих із кращих, в рази переважає рівень перших ліг, де тренуються «в ряди годи» і «останні з могікан» (мається на увазі ті, що ще хочуть щось змінити у своїй кар’єрі на краще). Можливо дехто із лідерів Східної чи Західної зон (як «Вікторія» U17 та «Нижній Коропець» U17 та ті, що йдуть одразу позаду них) могли б зіграти на рівних із юнаками «Вільхівців» чи, можливо ще й «Поляни». Та з теперішніми ужгородцями думаю шансів у них би не було жодних. Так, можливо були б просто статистами для галочки. А рівень боротьби за кожен клаптик поля тут був на рівні деяких пар дорослої першої ліги й чимось нагадував тогорічний дуже мокрий, фактично золотий матч на стадіоні «Юність».

 

Спростовуючи критику на свою адресу першими влучили по воротах виноградівці. Петречко підступно пробив, на завершенні атаки правим флангом, метрів із вісімнадцяти з відскоком від газону й влучив під ліву стійку. Романко відбив і «виноградівський інспектор Петренко» вже набігав, щоб запалити червоне світло за його воротами, та Антон устиг випередити зіркового опонента. Ужгородці відповіли через дві хвилини небезпечним кутовим із лівого флангу й ударом, за його наслідками, над поперечиною.

Далі через якусь мить Кутняк отримав м’яч на правому фланзі й дальнім пасом вперед і трохи лівіше, на лінію штрафного майданчика, знайшов Нодя. Ерік увірвався в карну зону, зробивши при цьому ще крок-два лівіше й пробив із прицілом під поперечину. Романко не міг зреагувати, та на його щастя круглий полетів над поперечиною.

 

Середина тайму теж не була насичена моментами, а більше провокувала нервові стреси у тренерів та фанів. Винятком стала 16-та хвилина, коли гості отримали мега-шанс. Черевка пробив метрів із двадцяти п’яти, з прицілом у лівий кут. М’яч став заручником рикошету й змінив напрямок у протилежну частину брами. Попович зумів, якимось дивом, перегрупуватись і відбити.

Через десять хвилин ще один шанс, на завершенні наступу лівим флангом, виборов Нодь, який метрів із восьми впритул, хоча й із досить гострого кута, розстрілював ворота. Романко відбив. Та й Антон був безсилий ближче до завершення тайму, коли Ерік був щедрішим на завершенні атаки лівим краєм, бо прострілив у центр штрафного майданчика на Чутору й той вколотив у сітку 1:0. На цьому й пішли на перерву.

 

Другий тайм був ще обережнішим, бо команди вже зорієнтувались, який виконавець на що приблизно здатен і не дозволяли проявити їм найкращі якості в атаці. До певного часу трохи активніше вперед йшли гості, яких зобов’язував рахунок. Та до пуття у них щось нічого не виходило. Заслуга у цьому звичайно тренерського штабу виноградівців, селекція складу якими дозволили в останніх матчах додати до когорти своїх підопічних більш впевнених на задній ланці Куліша та Феєра, яким активно допомагали в захисті й решта партнерів. Натомість, одного разу, на 45-й хвилині, вдалось по-справжньому загострити ситуацію попереду, коли зуміли подати з лівого флангу на протилежну частину карної зони на Микулюка. Іван головою підступно пробив повз дальню від себе ліву стійку.

 

Тяганина в центрі та на підступах до штрафних майданчиків тривала до єдиного провалу опорної зони та центру захисту господарів. Та цього виявилось досить, щоб лідер гостей Черевка вийшов на ударну позицію метрів із трьох-чотирьох (?!) і вколотив поліеританову кулю в сітку – 1:1.

 

Після цього нервувати вже довелось господарям, які почали більше йти вперед, та виходило у них рівно стільки, скільки моглось їх опонентам до рівноваги в рахунку. Світлим промінчиком, що може вселяти оптимізм у фанів молодого «Севлюша» був хіба небезпечний постріл низом від Чутори метрів із тридцяти п’яти в лівий кут. Романко зумів відбити, зберігши для своєї команди перше місце в загальній таблиці за здобутими балами. При цьому, одразу довелось поступитись у цій же табелі про ранги лідерством за втраченими балами нестримному у травні-червні МФА «Мункачу», який до слова після свого недільного ігрового дня є лідером за втраченими балами й у окремій таблиці виїзних матчів. Із огляду на це, вся футбольна громадськість із нетерпінням очікує на перше липня, коли ці два самобутні колективи зійдуться, можливо на «Автомобілісті» чи десь поблизу, в черговій битві юнацьких титанів першого кола.

 

Щодо «Севлюша», то незважаючи на втрату двох очок ця команда повноцінно залишається у провідних квартетах загальної таблиці й окремого табеля домашніх матчів. А от у таблиці виїзних матчів підопічні Русінки та Котубея за втраченими балами вже понад тиждень тримаються в двійці лідерів. Із огляду на це, в недільному очному матчі гравцям МФА «Мункач» на рідному стадіоні «ДЮСШ Спартак» не варто недооцінювати однолітків із південної пальміри Закарпаття. Крім мукачівського матчу, молодому «Севлюшу» слід серйозно готуватись, а вболівальникам Ужгородщини звернути особливу увагу, на 23-є червня, коли «Козаченко і компанія» поїдуть у пекельне Концово, де спинити місцевий «Витязь» є на грані неможливого, у чому вже пересвідчився не один старожил еліти.

 

 

Арбітр – Іван Біров

Асистенти – Віктор Савко та Михайло Райда

Делегат ФФЗ – Віктор Наскалов

 

2 червня, м. Виноградів, стадіон «Пластмасовик», ясно, + 25 градусів, 80 глядачів

 

«Севлюш» U 17 Виноградів – «Ужгород» U 17 – 1:1 (1:0)

 

Голи: Чутора, 32 – Черевко, 60.

 

«Севлюш» U 17: Юрій Попович, Юрій Куліш, Себастьян Феєр, Богдан Боднарюк, Віталій Козаченко, Сергій Кутняк, Михайло Чутора, Роман Петречко, Валентин Віщак, Іван Микулюк, Ерік Нодь.

Запасні: Михайло Пруніца, Іван Корпош, Євген Васильняк, Петро Продан, Едуард Шітив, Олександр Чорба, Руслан Шуба, Ігор Ниймет, Володимир Чернянчук.

старший тренер – Іван Русінка, тренер – Петро Котубей.

 

«Ужгород» U 17: Антон Романко, Іван Рацин, Ярослав Ільков, Василь Куприч, Йосип Басараб, Іван Шкірта, Ростилав Микла, Роман Черевка, Сергій Рущак, Юрій Чучвич, Валентин Ковлик.

Запасні: Руслан Міцовда, Ростислав Горох, Сергій Курмаз, Владислав Бринько, Владислав Іонін, Артем Асеулюк, Максим Шеверя.

тренер – Микола Фанта.