Участь у районних змаганнях трьох колективів із Іршави, Довгого та Заріччя, які наразі входять до десятки кращих команд Центрального Закарпаття, суттєво додає колориту майбутньому трофею, що дістанеться кращому кубковому бійцю Іршавщини. Для городян чвертьфінальна стадія була хорошою можливістю перевірити свою талановиту молодь, а приміська «Лоза» мала можливість спробувати свої сили з кращою любительською командою Центрального Закарпаття першої половини поточного року. Це неофіційне звання клуб із міста над Іршавкою дозволили отримати два фактори – домінуючий перед цим у Центральному Закарпатті «Мункач», який поступово переходить на професійні рейки, та якісна гра самих «бужорців» у першому та на старті другого кіл вищої ліги чемпіонату Закарпаття. Як бачите подразник у представників мотогоночного передмістя був ще той, тому від них вимагалась тільки повна самовіддача. А її підопічним президента клубу Миколи Боршоша, який відновив офіційний футбол у селі після 15-річної перерви, не позичати. Хоч і важко грати з набагато досвідченішими колективами, однак бажання видно неозброєним оком — молода команда — одна з небагатьох, які цього року взяли участь у всіх офіційних турнірах, що їх проводить районна федерація.
 

Матч пройшов на зустрічних курсах із незначною перевагою у володінні м’ячем гостей. Початок першого тайму був досить рівним. Перший по справжньому гострий момент стався на 9-й хвилині, коли Марковцій опинився в потрібному місці в потрібний час і ударом в правий кут замкнув простріл із правого флангу. Гульпа у стрибку відбив цей досить складний удар. Через сім хвилин Анатолій Стільник опинився на завершенні атаки правим флангом зі зміщенням до центру й вибіг на воротаря. Сухан вийшов з воріт уперед, скоротивши до мінімуму кут обстрілу, й ногою заблокував спробу розстрілу впритул.
 

На 21-й хвилині на черговий простріл із правого краю від Довгінка в центрі штрафного майданчика відгукнувся Бобик, який підступно пробив головою з відскоком від газону. На щастя для лозянців м’яч зрикошетив вище поперечини. Господарі відповідали помірними загостреннями зі стандартів, які в пожежному режимі ліквідовували захисники.
 

Гойдалки тривали досить довго, доки Марковцій на завершенні чергової атаки по центру на 33-й хвилині не впав у боротьбі з суперником у чужому штрафному майданчику. Жабур без вагань вказав на одинадцять метрів, з чим довго не погоджувались господарі, які вважали, що Даниїл впав зі своєї ініціативи. Мудра з позначки влучив у лівий кут. Гульпа вгадав, та не дістав і був змушений виймати вперше – 1:0. Місцеві фани акцентували асистенту арбітра, що мовляв Мирослав під час пробитття скористався недозволеним прийомом, та арбітр показав на центр поля й змусив уболівальників поринути у вир подальшої боротьби, у якій гравці «Лози» трохи перехопили контроль над м’ячем. Утім, суттєвих дивідентів їм це не приносило.
 

А от контратаки гостей, які найчастіше проходили по правому флангу, змушували опонентів раз-за-разом порушувати правила. Один із таких стандартів метрів із тридцяти виконав Мудра. Мирослав заскочив голкіпера зненацька, пробивши в той момент, коли його тезка з чужої брами завершував виставляти стінку. М’яч просочився крізь опонентів у «валькоподібній стіні» як вода через сито й зовсім поруч із воротарем залетів у сітку й підсумував рахунок першої половини двобою – 2:0.
 

На старті другого тайму Михайло Рацин кинув у бій найближчий резерв, та суті справи це не змінило. Іршавці, як і на старті тайму першого, переважали у володінні м’ячем і тільки рідкісні помилки окремих виконавців дозволяли супернику вибігати в контратаки, які вчасними виходами ліквідовував воротар. Самі ж «салатові» відповідали ще гостріше. Так, на 57-й хвилині Мудра відгукнувся на середню розрізну передачу зліва й обвідним ударом намагався влучити в правий кут, та захисники самовіддано кинулися під м’яч і одному з них вдалось заблокувати політ поліеританової кулі. Через дванадцять хвилин Анатолій Стільник ударом зі штрафного метрів із тридцяти двох цілив у правий верхній кут, та пробив трохи вище.
 

На 72-й хвилині Полянко на завершенні наступу по центру зі зміщенням вліво віддав середню передачу на Штаня й Олександр влучно пробив метрів із шістнадцяти. Сухан зумів зреагувати. Й одразу через хвилину відбулась «атака на атаку» й один із юних тінейджерів «Бужори» Кинів втретє вколотив м’яч у сітку, та асистент арбітра зафіксував у Василя офсайд.
 

На 86-й хвилині Онисько опинився на завершенні наступу правим краєм й намагався замкнути хорошу передачу пострілом із ходу, та трохи не влучив у рамку воріт. Через чотири хвилини гості могли довести справу до розгрому, коли на простріл із лівого флангу від Василя Киніва у карній зоні відгукнувся Завадка й ударом з ходу влучив у правий кут. Гульпа зреагував на цей підступний постріл від Володимира й зберіг більш помірний рахунок для своїх партнерів.
 

Утім, путівка до півфіналу перекочувала плавно перекочувала з передмістя на центральну арену Іршавської громади – «Авангард», де очікує на ще більш фартову з огляду на негрівський демарш, приборжавську команду. А от чи зможуть будівельники побудувати хоча б «сарайчик» на «головній вершині Іршавшини» побачимо вже за тиждень.

 

Арбітр – Володимир Жабур

Асистенти – Олександр Паук, Віталій Свалявин

22 липня, с. Лоза, стадіон «Сільський», ясно та спекотно, 250 глядачів.
 

ФК «Лоза» – «Бужора» Іршава – 0:2 (0:2)
 

Голи: Мудра 34 (з пенальті), 43.
 

ФК «Лоза»: Мирослав Гульпа, Анатолій Стільник, Олександр Штань, Юрій Козуб, Євген Сочка, Василь Полянко, Василь Стільник, Василь Келемен, Іван Онисько, Андрій Попович.

Запасні: Сергій Матішинець, Василь Симчера, Іван Костак, Олександр Ковач.

Тренер – Василь Світлик.

Президент клубу – Микола Боршош.
 

«Бужора»: Василь Сухан, Іван Костак, Дмитро Чубірка, Едуард Шкіря, Михайло Бізіля, Василь Кормош, Василь Данканич, Іван Довгінко, Назарій Бобик, Даниїл Марковцій, Мирослав Мудра.

Запасні: Іван Кинів, Василь Березнай, Василь Кинів, Петро Кляп, Володимир Завадка, Василь Галас.

Тренер – Михайло Рацин.

Президент клубу – Василь Лазорик.

ФОТОРЕПОРТАЖ із матчу дивіться на офіційній сторінці Фейсбук.