Цей двобій, як і матч тижневої давності в Сільці, був також навпрочуд безкомпромісним. Та цього разу від господарів, які на старті другого кола зламали хребта потужному «Вишкову», очікували значно більшого. Що трапилось у головному центрі лозоплетіння за якісь чотирнадцять днів одним словом і не скажеш. Головним болем для Вучкана було зібрати всіх дійових осіб, бо після вояжу в Бичків, цього разу міжгірські легіонери «Ізи» приїхали в бинтах, пластирях та інших медичних засобах. Таке було перше враження ніби паралімпійська футбольна збірна України на шляху до чергового свого матчу заїхала на Закарпаття повболівати за одну з команд. А от ізянські юнаки, так взагалі, на перше вересня на стадіоні навіть не зібрались: чи то парубки моторні, славні нащадки кошикарських справ майстрів, переснідали запашних булочок у шкільній їдальні, або можливо важким був той дзвінок, який несли на шкільному плацу, а може вони були знесилені попередніми пошуками квітів для улюблених вчителів. Значно краще, з цим було в гостей, основа яких приїхала в значно підсиленому, ніж у першому колі, складі. Молодіжний склад «Копані» був також у повному зборі.

 

Зі стартових хвилин гравці «Ізи», на правах господарів побігли атакувати чужу браму й уже на першій хвилині Мушка завершив атаку лівим флангом хоча й не сильним, та одразу влучним ударом у ближній кут. Роман відбив.

Суперник намагався огризатися у відповідь, та гра в пас ближче до чужої штрафної не вдавалась, тому зосередились на надійності в обороні. Утім, місцеві зрідка й її проривали. Михайло Сарай на 5-й хвилині підтримав атаку правим флангом і прострілив на ділянку перед воротарським майданчиком на Мушку. Іван на якусь мить не встиг, щоб замкнути із вбивчої позиції. Гості зуміли винести, та Пилип підібрав м’яч по центру й другим темпом пробив метрів із вісімнадцяти з прицілом у правий кут. Воротар у падінні перевів на кутовий. Ближче до середини тайму господарі продовжили насідати на ворота опонентів. Холод на 18-й хвилині віддав дальній пас вперед на Сарая, на вихід на воротаря. Та Роман вчасно вибіг з воріт, випередив Вячеслава, ліквідувавши потенційно дуже важку загрозу.

 

Через одинадцять хвилин Михайло Сарай заробив штрафний із правого флангу в двадцяти п’яти метрах від воріт. Холод із стандарту влучив під поперечину. Михайло відбив кулаками. Ще через хвилину атака увідповідь. Лемак прострілив із правого флангу на Ляховича. Микола міг пробивати з дуже вигідної позиції, метрів із вісімнадцяти. І хоча Пристая вибіг із воріт аж на лінію штрафного майданчика й відчайдушно заблокував цю спробу опонента, та це був дзвіночок опорникам та захисникам господарів.

 

Ближче до завершення, майже на межі 39-ї та 40-ї хвилин, Ярема віддав по правому флангу на хід Лемаку, а Руслан заробив право на штрафний метрах у двадцяти семи від воріт. Свищо виконав удар-простріл у ближній кут. Пристая відбив, та партнери винесли недалеко, в район одинадцятиметрової позначки. Лемак був найспритнішим і головою додав круглого в лівий кут, без шансів на відбиття – 0:1.

 

Одразу після вводу м’яча з центру була можливість повернути все до рівноваги. Михайло Сарай перевів м’яч із лівого флангу на ділянку перед протилежним кутом штрафного майданчика на Томишина. Михайло пробив у ближній нижній кут. Роман відбив. Через дві хвилини Холод наважився на удар із правого краю з дуже гострого кута, з прицілом у дальній кут, та трохи вище й був змушений із партнерами піти на перерву в певній розпачі.
 

Початок другого тайму, як і завершення першого, пройшло на зустрічних курсах. На 53-й хвилині гості могли подвоїти перевагу за наслідками атаки, що почалась із лівого флангу. Тромбола віддав дальній пас на Лемака, який мав оформити дубль, та довго приймав рішення й усе завершилось порушенням правил проти воротаря. Через чотири хвилини відповідь. Гелеван метрів із сорока п’яти зробив подачу на ділянку перед воротарським майданчиком на Мушку, та м’яч рикошетом від газону перелетів над Іваном і спрямувався під поперечину. Роман вчасно зробив кілька кроків назад і зупинив його на лінії. Та й Михайло був безсилим після однієї з наступних атак. Вучкан заробив право на штрафний на лівому фланзі, майже біля лицьової лінії, й сам подав на ділянку перед воротарським майданчиком. Яргін ударом головою підкорегував м’яч у верхню частину воріт і той рикошетом від поперечни опустивня вниз, а далі вверх і все ж залетів під поперечину, підкресливши всю ефектність цього взяття воріт – 1:1.

 

Та не встигли фани господарів «відкоркувати шампанське», як після першої ж атаки гості заробили пенальті, яке реалізував Свищо й повернув усе «на круги своя» – 1:2. Однак, паритет було знову відновлено ще в середині тайму. Холод прострілив із кутового з правого флангу по лінії воротарського майданчика й м’яч долетів майже до дальньої стійки. Мушка скинув правіше й Яргін додав у правий кут – 2:2. Та знову не довго святковою була атмосфера. Лемак отримав пас на правому фланзі й коротко віддав на Ярему. Анатолій подав на одинадцять метрів на Свища й Михайло проштовхнув круглого в сітку – 2:3.

 

А на 82-й хвильці відверто пощастило. Продан заробив штрафний із права. Свищо виконав удар-простріл на дальню стійку. Пристая був неготовий, а Фозекош намагася замкнути з метра, та на секунду розминувся з м’ячем і той полетів у сантиметрах поруч цілі й цим самим позбавив перемоги. Спрацювала ще одна подача Холода з права, на яку на лінії воротарського майданчика відгукнувся Мушка й головою додав у сітку – 3:3.

 

Через три хвилини Холод зі штрафного з правого флангу влучив у ближній верхній кут. Роман перевів на кутовий. Степан подав зправа по лінії воротарського майданчика, де Гелеван міг додати, та суперники відчайдушно відбилися й зберегли один заліковий бал.

 

 

Арбітр – Михайло Лялюк

Асистенти – Іван Біров та Віктор Савко

Делегат ФФЗ – Василь Туряниця

 

1 вересня, с. Іза, Головна спортивна арена славних працівників лозоплетіння, ясно, + 29 градусів, 300 глядачів

 

«Іза» – «Велика Копаня» – 3:3 (0:1)

 

Голи: Яргін, 59, 72, Мушка, 89 – Лемак, 40, Свищо, 60, з пенальті, 74.

 

«Іза»: Володимир Пристая, Степан Холод, Ярослав Гелеван, Михайло Томишин, Роберт Пилип, Іван Мушка, Михайло Сарай (Володимир Кемінь, 64), Вячеслав Сарай, Віктор Вучкан-молодший, Ігор Маслей, Денис Яргін (Василь Дума, 90).

Запасні: Юрій Дума, Євгеній Перегинець, Михайло Довганич, Михайло Симулик.

тренер – Віктор Вучкан-старший.

 

«Велика Копаня»: Михайло Роман, Іван Петрович Фурик-старший, Іван Іванович Фурик-молодший, Михайло Свищо, Руслан Лемак, Тарас Тромбола (Артур Продан, 81), Ігор Попов, Віталій Гавріш, Василь Фозекош, Микола Ляхович, Анатолій Ярема.

Запасні: Іван Сівак, Юрій Поган, Владислав Корпош.

старший тренер – Іван Фурик.