У Берегівському районному футболі на сьогоднішній день не все так добре, як хочеться. Криза дається взнаки. Міграція футболістів за кордон привела до зникнення цілої когорти команд, але, не зважаючи на всі проблеми, чемпіонат проводиться, з’являються нові особистості. Зокрема Ігор Чернік, який працює тренером в ФК «Батьово» та тренером Берегівської районної ДЮСШ (ДЮФК «Берегвідейк»). Пропонуємо читачам інтерв’ю про його враження і бачення подальшого розвитку районного футболу.
 

– Ігор Олександрович, Ви не так давно в Берегівському футболі, але його прихильники вже дали позитивну оцінку Вашій роботі. Розкажіть про себе, про кар’єру футболіста та тренера.
 

– Виховувався я у криворіжському «Кривбасі», потім на нетривалий час поїхав до московського ЦСКА. З часом повернувся в рідне місто і розпочав виступи за дубль «Кривбаса». Згодом отримав запрошення від кіровоградської «Зірки». Тривалий час виступав за сімферопольський «Ігро-Сервіс», де отримав серйозну травму хребта. Здавалося, на футболі можна ставити хрест. Після складної операції і відновлення, а це тривало два роки, я зумів повернутися в футбол і почав виступи за криворізький «Гірник». Крім того виступав за ФК «Полтава» та МФК «Миколаїв». А завершив кар’єру в тому ж «Гірнику». Після завершення кар’єри футболіста працював дитячим тренером у «Гірнику» з хлопчиками 2007–2008 та 2010 рр.н. Згодом переїхав на Закарпаття, працював дитячим тренером в ДЮФК «Сільце» та з місцевою дорослою та юнацькою командою. А коли отримав запрошення від голови Берегівської районної федерації футболу Олександра Чегіля, то розпочав свою тренерську роботу в Берегові та Батьові.
 

– Ваші перші враження від районного футболу?
 

– Звичайно хотілось би покращення. Є проблеми, вони викликані багатьма факторами. Я не знаю ситуацію у всіх районах області, але якщо порівняти Берегівський чемпіонат з Іршавським, де працював раніше, то скажу відверто, на мій погляд, Берегівський чемпіонат на рівень вище. Що стосується арбітражу, то рівень нормальний. Я взагалі ніколи не аналізую роботу арбітрів, я дивлюся на свою команду і аналізую суперника. Арбітри припускаються помилок, як і футболісти та тренери. Усі ми живі люди і помиляємося. Хотілося б покращення культури вболівання, і, в першу чергу, самих футболістів. Частенько кидається у вічі, що деякі футболісти виходять на поле і займаються не своїми справами, шукаючи винних у своєму безсиллі. І ще побажання щодо інфраструктури, а то є ще такі футбольні поля, де немає елементарних умов. У 21 столітті люди освоїли космос, а на деяких стадіонах немає вбиралень, душових, смітників.
 

– Ви очолили ФК «Батьово», які перші враження від колективу? І що вдалося зробити за короткий період?
 

– Тут зібрався непоганий колектив. Керівники команди Дмитро Тараненко та Василь Гацько докладають максимум зусиль для розвитку футболу в Батьові. Вони піклуються не тільки про дорослу команду, а й створили всі необхідні умови для розвитку дитячо-юнацького футболу. Наразі у відділенні футболу районної ДЮСШ в селищі займається більше 50 дітей від 7 до 15 років. За це їм щира вдячність. Що стосується самої команди – дуже багато роботи в плані дисципліни та тактики. Але я думаю, що йдемо правильним шляхом і досягнемо позитивного результату.
 

– Які стоять завдання на сезон перед командою?
 

– Завдання прості, виходити на поле і перемагати в кожній грі. Щоб люди отримували задоволення від нашого футболу, щоб наша команда мала власний малюнок гри. Зараз у нас іде реконструкція стадіону, розвивається інфраструктура. Сподіваюсь, будемо рухатися вперед. Хочеться спробувати свої сили на обласному рівні.
 

– Крім ФК «Батьово», ви ще працюєте дитячим тренером в Берегівській районній ДЮСШ (ДЮФК «Берегвідейк»). Які враження від юних футболістів?
 

– Це болюча тема. Тут дуже багато талановитих дітей, але катастрофічний брак дитячих кваліфікованих тренерів. Необхідно підвищення кваліфікації тренерів, потрібно підвищувати їх рівень, або запрошувати фахівців, які проводили б тренерські форуми або семінари.
 

– Очолюваний Вами колектив U-15 виступає в вищій лізі ДЮФЛ Закарпаття. Які завдання ставите перед підопічними?
 

– Дуже радий, що хлопчики сприймають те, що я доношу до них. Спочатку вони не сприймали мої вимоги, але коли з’явився результат, то вони зрозуміли, що мої вказівки дають свої плоди. Головне завдання аби вони розуміли футбол, знали що повинні робити на футбольному полі в різних ситуаціях. Ну і хочеться, щоб більшість з них виросли в хороших футболістів і грали на найвищому рівні.
 

– Які кроки, на Вашу думку, необхідно зробити, щоб повернути славні традиції закарпатського футболу?
 

– Однозначно, першочерговим завданням є покращення підготовки тренерських кадрів. Деякі з них займають не своє місце. Необхідно ввести програму розвитку футболу на державному рівні, будувати футбольні поля, академії, запрошувати висококваліфікованих фахівців. Необхідно створити такі умови, щоб діти не тікали в Угорщину чи Словаччину, а навпаки, їх таланти приїздили б до нас. Ми і без того відстаємо в цьому плані від них на багато років. Якщо найближчим часом ситуація не зміниться, то втратимо багато поколінь перспективних діточок.
 

– Які Ваші особисті плани на майбутнє?
 

– Хочеться спробувати власні сили на найвищому рівні. Є багато задумів, які хочеться реалізувати з командою на футбольному полі. З дітьми звичайно працювати цікаво, вони заряджають енергією, але я завжди мріяв працювати з дорослою командою, де є щоденний тренувальний процес.

Джерело