20:24 Іван Дуран: «Футбол виживе, незважаючи на труднощі» | |
|
24 січня на звітно-виборній конференції Федерації футболу Закарпаття головою було обрано Івана Петровича Дурана.
 24 січня на звітно-виборній конференції Федерації футболу Закарпаття головою було обрано Івана Петровича Дурана. Сьогодні Іван Петрович – гість редакції «Спорт тайм». – Іване Петровичу, ось уже більше двох тижнів минуло з того часу, як Ви очолили Федерацію футболу Закарпаття. Термін, звісно, невеликий, але часу для роздумів нема. Футбол області розпочинає розбіг у сезон. Із чого Ви розпочали свою роботу? – Із консультацій. Потрібно було призначити голів комітетів ФФЗ, бо від них залежить багато: саме через комітети ведеться вся робота. У футболі нема дрібниць, тут усе тісно зв’язано між собою. Якщо тільки один із комітетів дає збій – це відразу відчувають усі. Потрібно було обрати Бюро ФФЗ. Цей орган працює у період між засіданнями Виконкому. Бюро ФФЗ розглядає всі нагальні питання, які можуть виникнути в будь-який момент. На Бюро ФФЗ лягає велика відповідальність за життєдіяльність Федерації футболу Закарпаття. Необхідно було провести засідання нового складу Виконкому, бо 14 лютого стартує перший турнір під егідою ФФЗ (зимова першість області), тож часу на роздуми не було. – Повернемось до комітетів. Чи справді їх очолили найдостойніші? Чи зможуть голови комітетів виконати ті вимоги, які Ви перед ними поставили? – Усі голови комітетів – добре відомі у футболі особистості. Ярослав Козик – арбітр ФІФА. За підсумками сезону увійшов до п’ятірки кращих арбітрів Прем’єр-ліги. Він добре підготовлений теоретично і вміє передавати знання молодим, у нього є досвід роботи на цій посаді. Віктор Качур уперше очолив такий серйозний комітет, але ми знаємо його організаторські здібності. Створення Східної і Західної зони І ліги, турнір «Ліга чемпіонів Закарпаття» – це його заслуга. Звичайно, Віктору допомагали в цих питаннях, але левова частина роботи лежала на ньому, і він блискуче з нею впорався. Комітет дитячо-юнацького футболу в останні роки трішки відстав від вимог, і тому його очолив голова Берегівської районної федерації футболу (до речі, найкраща ФФ на сьогоднішній день) Олександр Чегіль – людина відповідальна, енергійна, вдумлива, ентузіаст своєї справи. Упевнені, що Олександр упорається з поставленим завданням. Інспекторським комітетом керуватиме Віктор Наскалов, який має великий досвід роботи у цьому напрямку. Віктор Борисович – делегат Прем’єр-ліги ФФУ, і ми сподіваємося, що його досвід стане в пригоді. Ветеранський футбол, яким відає Василь Козик, із року в рік здобуває медалі різного ґатунку на Всеукраїнських змаганнях. На хорошому рівні й змагання ветеранів в області. Сергій Дребужан, Федір Варга, Іван Головко, Георгій Жбора роками очолюють комітети ФФЗ й сумлінно виконують свої обов’язки. До них практично не було зауважень. Комісію з етики та чесної гри очолив Антон Зелінський – професіонал із великої літери, чесна і принципова людина, яка займається футболом більше десяти років. Комітет зв’язків із ЗМІ доручили Володимиру Тарасюку. У ФФЗ він нова людина, але ми впевнені, що Володимир Юрійович працюватиме професійно та сумлінно. Як бачимо, голови комітетів – досвідчені фахівці, і я сподіваюся, що ми не прогадали з їх призначенням. – Бюро ФФЗ – орган, який працює у період між засіданнями Виконкому. Чи зможе Бюро забезпечити прозорість у своїй роботі і приймати рішення згідно з Регламентом? – До складу Бюро ФФЗ увійшли люди, які своєю працею довели незаангажованість і неупередженість. Станіслав Сухан, Мирослав Щербей, Іван Дрогобецький, Віктор Качур, Віктор Наскалов, Степан Селменський за період роботи у ФФЗ здобули довіру футбольної громадськості. Усі кандидатури були підтримані Виконкомом одноголосно. Я впевнений у цих людях і вірю в те, що вони працюватимуть на благо закарпатського футболу. – Іване Петровичу. У цілому футбол краю на даний час знаходиться на підйомі. На що повинна робити акцент ФФЗ, щоб зберегти його високий рівень у краї? – Якщо будемо думати над тим, як лише зберегти напрацьоване, то будемо деградувати. Нам потрібно рухатися вперед. Необхідно покращити рівень дитячо-юнацького футболу, школи молодого арбітра, більше уваги звертати на людей із обмеженими можливостями, які теж грають футбол, пожвавити роботу комітету жіночого футболу, зробити ветеранський футбол більш масовим. Хотілося б також, щоб засоби масової інформації області приділяли більше уваги футболу. Газети «РІО», «Срібна Земля», «Європа-центр», «Фест», «Ужгород» та інші, крім результатів чемпіонату, нічого не пишуть про футбол краю, про людей, які творять футбол. Яка з них написала про Михайла Ланя? А людина для Закарпаття зробила дуже багато. Де ви читали про Івана Дрогобецького, який разом із односельцями побудував стадіон, якому нема рівних у краї, або про Івана Горвата з Пістрялова, Карла Сойко з Вишкова, Антона Зелінського з Ясіня, Андрія Андріїва з Середнього, Івана Бушка з Виноградова, Йосипа Браєра з Хуста, Йосипа Боднара з Концгазо? Так не повинно бути. Ці люди та багато інших (цей список можна продовжити) докладають максимум зусиль, щоб закарпатський футбол був кращим на Україні. Причому вони різних політичних поглядів, але всіх об’єднує футбол, який потрібно ставити у приклад. Ми намагаємося через нього консолідувати суспільство. Про це повинні писати обласні газети. – Іване Петровичу, для того, щоб писати про спорт, його треба знати його зсередини, тож потрібні відповідні фахівці. – На Закарпатті, на жаль, нема спортивної журналістики. Про спорт і безпосередньо футбол пишуть Олександр Сабадош, Олександр Сільченко, Олександр Чегіль, Михайло Попович, Василь Деяк, Сергій Горецький, які не мають журналістської освіти. Цю ситуацію потрібно виправляти. Про це мають подбати редактори газет. – Найбільше розмов у футболі точиться навколо арбітрів. Виграє команда, програє тренер, а винні арбітри. Який рівень арбітражу в області? – Доволі високий. У нас завжди була хороша школа арбітрів. Олександр Малець, Федір Куруц, Олександр Теметєв, Томаш Пфайфер, Федір Варга, Ласло Качур, Павло Буркало, Степан Селменський, Валерій Онуфер, Василь Бабич, Петро Токарєв, Володимир Югас, Василь Козик, Ярослав Козик, Михайло Митровський-молодший обслуговували матчі чемпіонату на найвищому рівні. Багато років вони створювали імідж нашому краю. На їхньому прикладі росли молоді арбітри. – Свого часу Валерій Онуфер започаткував школу молодого арбітра на Закарпатті. Це дало великий поштовх. У нас з’явилися молоді перспективні арбітри. Досвід школи перейняла Федерація футболу України. На жаль, останній рік школа не працювала належним чином. Ще рік-два і це може завершитися втратою попередніх здобутків. – Це питання нас турбує. Ми змінили керівника школи молодого арбітра,і зараз її очолює компетентний фахівець. Сподіваємося, що найближчим часом побачимо нове поповнення в когорті корпусу арбітрів. – Ваш попередник на посаді голови ФФЗ Михайло Ланьо налагодив тісні контакти з підприємцями і владою, причому як із обласною, так і з місцевою. Це дало чудовий результат. Чи будете Ви дотримуватися такої ж лінії? – Михайло Іванович – розумна людина. Він зумів об’єднати людей різних поглядів, національностей, політичних партій на благо футболу, який грають для людей, а не для різних об’єднань чи утворень. Адже саме футбол консолідував суспільство – пригадайте Євро-2012. Тоді Україна була єдина, як ніколи. Усі заходи під егідою ФФЗ проводилися на високому рівні. На фінали кубка області чи Суперкубка збиралося по кілька тисяч уболівальників. Керівництво області приїжджало на ці заходи із задоволенням. Олег Гаваші, відвідавши вперше фінал кубка області, був приємно вражений рівнем футбольного заходу. Він ставив це у приклад іншим. Я буду продовжувати лінію, вибрану Михайлом Ланьо, бо вона правильна: тільки консолідація всіх сил, співпраця з органами влади дасть позитивний результат. – У своїй програмі Ви говорили про допомогу командам, де грають футболісти з обмеженими можливостями. У такий непростий час це майже нереально. – Для того, щоб робити якісь висновки, потрібно в перших числах грудня (3 грудня – Міжнародний день інвалідів – ред.) прийти в спорткомплекс «Юність», де проходять змагання інвалідів, і подивитися їм у вічі. Це люди з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату, але вони тягнуться до спорту, досягають успіхів, бо у них колосальна сила волі. Сьогодні здоровим важко, а їм у сто разів важче. Ми будемо їм допомагати. Інакше я не буду себе поважати. – Ще будучи першим заступником голови ФФЗ Ви робили акцент на розвиток дитячо-юнацького футболу. Чому саме дитячо-юнацький футбол турбує Вас найбільше? – Дитячо-юнацький футбол – це основа всього футболу: як аматорського, так і професійного. Світовий футбол дуже стрімко розвивається, бо дитячо-юнацькому футболу приділяється велика увага: виділяються кошти на створення футбольних академій, проводяться серйозні турніри, з юними футболістами працюють кращі тренери. На жаль, ми програємо європейському дитячо-юнацькому футболу в багатьох компонентах. У нас сьогодні більш-менш відповідають вимогам сучасного футболу СДЮШОР і школа підготовки ФК «Говерла». До тренерів ДЮСШ є багато претензій, і ми їм про це говоримо. Особливо це стосується В.Березнянського, Воловецького, Міжгірського, Мукачівського та Іршавського районів. Ситуацію потрібно виправляти. Дітей необхідно навчити азам футболу. На першому місці повинна бути технічна та тактична підготовка, тренер має поставити командну гру, розвивати в гравцях їх кращі якості. На полі мають бути однодумці, патріоти свого клубу. Для цього потрібні якісні поля, необхідне устаткування, хорошого рівня турніри. На жаль, цього не маємо. Ми повинні вибудувати чітку вертикаль: ДЮФЛ району, області, країни; турніри на призи «Шкіряний м’яч», чемпіонати й першості області; змагання серед школярів, відомчих ДЮСШ і т.д. СДЮШОР і ДЮФК «Говерла» повинні проводити прозорий відбір талановитих дітей. У полі зору має бути кожна дитина. Дитячо-юнацький футбол має стати кузнею як для аматорського, так і професійного футболу. Якщо зможемо покращити рівень дитячо-юнацького футболу, то від цього виграє весь закарпатський футбол. Тому я, в першу чергу, націлюю всіх саме на розвиток дитячо-юнацького футболу. – У цьому році вперше за останні десять–п’ятнадцять років ветерани Ужгорода здобули звання чемпіонів області. Яку роль відводить ФФЗ ветеранському футболу? – У нас хороші традиції у ветеранському футболі. Збірна області виборювала звання чемпіонів України. Кожного року вона здобуває комплект нагород різного ґатунку. Це показник роботи. На даний час ветеранський футбол добре розвинутий у Мукачеві (мабуть, найкраще в області), Ужгороді, Іршаві, Виноградові, Хусті, Воловці, Тячеві. Більше чекаємо від Сваляви, Берегова, Перечина, Міжгір’я, Рахова. Змагання серед ветеранів дають можливість колишнім футболістам продовжити свій футбольний вік, покращити своє здоров’я. Після матчів ветерани з ностальгією згадують про минулі баталії, свої виступи за команди майстрів, і це надає їм сили й наснаги. Тому ФФЗ буде робити все, щоб ветеранський футбол розвивався, але багато чого залежить і від районних федерацій, і від комітету ФФЗ ветеранського футболу. – За останні роки на Закарпатті значно покращилася футбольна інфраструктура. Чи будете Ви звертати увагу команд на стан стадіонів, як це робив Михайло Ланьо? – Так, це правда. Стан футбольної інфраструктури значно зріс. Збудовано стадіони в Поляні, Чопі, Середньому, Пістрялові, Берегові, реконструйовано – у Воловці, Тячеві, Іршаві, Хусті, Виноградові, Білій Церкві, Мукачеві («Авангард», «Локомотив», «Харчовик»), Вишкові, Буштині, В.Березному, Чинадійові, Кольчині. Іде реконструкція у Рахові, Концгазо, Перечині. Будується новий стадіон в Ужгороді. Ми повинні створювати необхідні умови для уболівальників, бо хочемо бачити на стадіонах і жінок, і дітей. Заповнені стадіони – це додатковий стимул для гравців. Необхідно подумати про косметичний ремонт у Ясінях, В.Бичкові, Пийтерфолво, Дубовому. Слід покращити стан споруд у Тернові, В.Копані, Худльові, Золотареві, Косівській Поляні, Довгому. Футбол повинен стати святом для людей. Це вимога часу. – Іване Петровичу, дуже продуктивно працювала Рада президентів футбольних клубів ФФЗ. Чи збережете у подальшому дану структуру? – Рада президентів – це наше ноу-хау. Роль цієї структури справді велика. Уявіть собі картину: 32 президенти футбольних клубів сідають за стіл і шукають компроміс із найбільш проблемних питань. Знаходять, укладають джентльменську угоду і дотримуються її до кінця чемпіонату й першості. Президенти клубів досконало знають проблематику футболу із середини. Їх рішення допомагають у роботі федерації футболу. Навіть важко уявити собі ФФЗ без Ради президентів футбольних клубів. Найголовніше, що їх рішення спрямовані на розвиток футболу в цілому. Не було випадку, щоб якесь рішення Ради відхилив Виконком ФФЗ. Федерація футболу Закарпаття постійно вдосконалює свою роботу, і Рада президентів – це те нове явище сьогодення, яке вкрай необхідне. – Іване Петровичу, з обранням Вас на посаду голови ФФЗ багато чого зміниться у вашому житті. Чи готові Ви до критики на свою адресу в пресі, можливо, не завжди конструктивну й доброзичливу? – Коли людина працює, у неї завжди будуть як прибічники, так і ті, які мають іншу думку. Це нормальне явище. Як я вже зазначав, футбол сам по собі спрямований на об’єднання. Про це постійно дбає ФІФА та УЄФА. Щодо критики, то немає жодної проблеми. Головне, щоб вона приносила користь. Щодо бруду у футболі, то я впевнений, що такі речі роблять ті, хто нічого у своєму житті для людей не зробив. Це так звані «диванні» критики (згадайте героя Свєтлакова – Сергія Юрійовича Бєлякова – із відомої телепередачі). Конструктивну ж критику буду вітати, бо вона веде до прогресу. – У роботі звітно-виборної конференції взяли участь голова ОДА Василь Губаль, голова обласної ради Володимир Чубірко. Це свідчить про рівень роботи ФФЗ? – Федерація футболу Закарпаття – громадська організація. Але ми об’єднуємо тисячі жителів нашого краю. Я дуже вдячний Василю Губалю і Володимиру Чубірку, які прийшли поспілкуватися з делегатами конференції, що представляли всі регіони краю. Присутні в залі уважно слухали виступи керівників області. Ми готові до співпраці з усіма гілками влади. Головне, щоб ця співпраця приносила користь людям. – Ви, як керівник Федерації футболу, маєте команду, з якою можна вирішувати питання життєдіяльності футболу краю? – У Михайла Ланьо була чудова команда фахівців. Я не бачу потреби щось змінювати. Від добра добра не шукають. А час покаже. Буде потреба – будемо вносити корективи. – Іване Петровичу, спасибі за відверту розмову. Будемо сподіватися, що футбол нашого краю, не дивлячись на складні часи, буде розвиватися. Успіху Вам у роботі. – Спасибі Вам за те, що турбуєтеся про футбол. Газета «Спорт тайм» постійно тримає руку на пульсі спортивного життя. Футбол потрібен людям, тож спільно будемо робити все, щоб він приносив радість. Розмову вела Анастасія ПЕНЗОВА, «Спорт тайм» | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |