До поєдинку команди підійшли в різному настрої. Виноградівці вивезли три пункти з неприступних Вільхівців, а юні пивовари навіть у більшості нічого не змогли вдіяти з діючим бронзовим призером із Іршави. Хоча в стартові хвилини звітного матчу виноградівці й виглядали краще, та свої нагоди вони м’яко кажучи не реалізували, а їх суперники довели до ряду першу ж можливість, чим змусили притихнути численну вболівальницьку торсиду «Юності».
 

На 5-й хвилині кращий гравець матчу, як на мою думку, у складі «Севлюша» Монда завершив атаку правим флангом влучним пострілом у дальню дев’ятку. Зейкан не мав жодних шансів на відбиття, та його врятувала хрестовина воріт, від якої м’яч відлетів у поле. Однак далі ніхто з партнерів Петра не пішов на добивання й дозволив врятуватись від голу. У гостей кращим гравцем матчу безумовно став Чопик, а в першому таймі на мою думку Даниїл навіть був кращим серед гравців обох команд. Щоразу, коли він отримував м’яч, виникала легенька паніка в захисних рядах виноградівців. Чопику активно допомагав Пилип та інші партнери також підтримували намагання своїх лідерів. Пройшла тільки хвилька часу, як Чопик завершив одну з контратак своєї команди результативним ударом у лівий кут і отримав оплески від численних фанів, які приїхали підтримати своїх улюбленців за 35 кілометрів від рідного міста – 1:0.
 

Через три хвилини Фекете віддав по правому флангу на Чопика, а Даниїл переадресував правіше на ближній край штрафного майданчика на Пилипа. Дмитро влучив у дальній правий нижній кут. Ерфан у падінні відбив і з другої спроби забрав круглого до рук.
 

Виноградівці не вдавались до навали, яка могла завершитись плачевними контратаками у відповідь, а планомірно йшли в позиційні атаки. Одна з таких по відбулась на 23-й хвилині по центру, коли Яцкулинець середнім пасом вперед віддав на Левчука, а Володимир короткою передачею знайшов Дубровку. Виноградівський Фелаїні, який схоже цього разу трохи змінив зачіску на коротшу, влучив у правий кут. Зейкан у падінні відбив і з другої спроби забрав до рук. Через п’ять хвилин Монда вчергове прискорився на правому фланзі й віддав лівіше та вперед на ділянку перед штрафним майданчиком на Дубровку, а Євген головою переадресував ще лівіше на Микулюка. Іван ударом із лету спрямував м’яч над поперечиною.
 

Ще через чотири хвилини гості провели небезпечну контратаку, з поступовим зміщенням з лівого флангу на правий край, за участю Пилипа, Чопика, Гангура та Чічіни. Останній із цього квартету підступно пробив у лівий кут, де Ерфан уже не міг відбити. Та Віталія підстрахував один із захисників, який опинився саме там перед лінією воріт і рикошетом від нього м’яч вилетів за ворота й залишив надію для підопічних Чонки на другу половину матчу.

У другому таймі господарі, які традиційно краще проводять середину та кінець матчу, що говорить про хорошу фізичну підготовку та можливість рівноцінних замін, посилили тиск на ворота суперника. На 40-й хвилині Ломага потужно й влучно пробив зі штрафного. Зейкан відбив. Через хвильку Микулюк, якісним дриблінгом у чужій карній зоні, змусив одного із захисників порушити проти себе правила й Готько вказав на одинадцятиметрову позначку. Дубровка розвів воротаря та м’яч по різних кутах і влучив під ліву стійку – 1:1.
 

Через шість хвилин Яцкулинець здійснив сольний прохід по центру й влучив у лівий кут. Зейкан у падінні зреагував. Ще через три хвилини Чопик, на завершенні наступу по центру, заробив право на штрафний із 16-ти метрів. Сам постраждалий пробив у стінку, рикошетом від якої м’яч потрапив лівіше до Хомечка, а Станіслав віддав коротко вперед на Пилипа, який влучив у дальній нижній кут без шансів для Ерфана, та за мить до цього Абель підняв прапорець.
 

Трохи згодом Яцкулинець, на завершенні атаки правим зі зміщенням до центру, влучив у дальній лівий кут. Зейкан не діставав, та його врятувала стійка. Однак наступ продовжився й Монда другим темпом із 12-ти метрів вколотив м’яча під поперечину без шансів на відбиття – 2:1. Уже в доданий час Віщак вдало вкинув із-за бокової на Монду і Петро влучив точно в лівий верхній кут й встановив остаточний рахунок – 3:1.
 

«Севлюш» черговим камбеком продовжив свою переможну ходу й цілком здатний збільшити цю серію рівно через тиждень, та далі на нього очікує битва юнацьких титанів у Минаї, де навіть мінімальна перемога стане для підопічних Котубея вагомішим здобутком, ніж усі попередні в цьому сезоні. Молоді «Оболоні» з таким прогресом у грі, якщо стабільно працюватимуть на тренуваннях, цілком до снаги реабілітуватись перед власними фанами домашньою розгромною звитягою над «Ужгородом».

 

 

Арбітр – Василь Готько

Асистенти – Мар’яна Сухан та Олександр Абель

4-й арбітр – Мирослав Гала

Делегат ФФЗ – Іван Кампов.

 

м. Виноградів, стадіон «Юність», 300 глядачів, ясно

 

«Севлюш» U17 Виноградів – «Оболонь» U17 – 3:1

 

Голи: Дубровка, 42, з пенальті, Монда, 55, 70+1 – Чопик, 16.

 

«Севлюш» U17: Віталій Ерфан, Петро Монда, Юрій Глінка, Валентин Віщак, Євген Дубровка, Мирослав Ломага (Євген Васильняк, 70 + 3), Євген Мокар, Сергій Яцкулинець, Володимир Левчук, Владислав Шегда (Іван Микулюк, 25), Віктор Микулюк (Богдан Боднарюк, 36).

Запасні: Іван Марущинець, Руслан Шуба, Себастьян Феєр, Едгар Олашин, Станіслав Костьо, Віталій Козаченко.

Тренери – Юрій Чонка та Петро Котубей.

 

«Оболонь» U17: Віктор Зейкан, Роман Ващишин, Олександр Гангур, Олександр Гузенко, Валентин Гриджук, Дмитро Пилип, Ігор Стеценко, Олег Фекете (Едуард Фиця, 49), Станіслав Хомечко, Михайло Чічіна (Сергій Енеді, 57), Даниїл Чопик.

Запасні: Станіслав Кисіль, Олександр Верешко, Владислав Кадош, Михайло Сеньо.

Тренер – Юрій Мовчан.