11:01 Юрій Габовда – найкращий гравець 21-го туру у Другій лізі! | |
|
Sport Arena та ПФЛ визнали півзахисника Руха Юрія Габовду героєм 21-го туру в Другій лізі.
Досвідчений півзахисник Юрій Габовда довгий час провів за кордоном, здобувши у грудні минулого року бронзові нагороди чемпіонату Білорусі у складі мінського Динамо. Контракт із титулованими білорусами півзахисник не продовжував, повернувшись до України.
Найімовірнішим вітчизняним клубом, де гравець міг продовжити кар’єру могла стати Олександрія, де перебував на перегляді, але в останній момент угода зірвалася. Та без команди гравець не залишився, підписавши контракт з винниківським Рухом, з яким Габовда пов’язує свої сподівання.
В усякому разі в першому ж матчі у складі нового клубу проти Металурга (6:1) Юрій, граючи на позиції правого захисника, відзначився чотирма (!) результативними передачами. Така ефективність дозволила Spot Arena спільно з ПФЛ України визнати гравця Героєм 21-го туру в Другій лізі.
— Дуже приємно, що мене відзначили журналісти цього туру. У першу чергу маю залишатися професіоналом, виходити і робити свою справу. Якщо Рух запросив мене до себе, повірив у мене, то я повинен у кожному матчу якісно виконувати свою роботу. Приємно отримувати подібні заохочування, для мене це стимул продовжувати в тому ж ключі.
— Матч проти Металурга, напевно, не розглядали як найскладніший?
— Чесно кажучи, нічого не знав про Металург, про Другу лігу. Та ще раз підкреслю, я просто виходжу і граю, намагаюся якісно виконувати свою роботу. Є завдання у команди, ми рухаємося до їх виконання і маємо їх виконати.
– Вже познайомилися з розкладами сил у Другій лізі? Що наприклад знаєте про Кремінь та Жемчужину?
– Зізнаюся, ще нічого не знаю про цих суперників. Поки що спостерігаю за нашою командою, за собою. Проти кого б не грав, у нас завдання одне — перемагати.
– У першому матчі відчули, що таке – рівень Другої ліги?
– На даний момент я тут, для виконання завдання. Та й де б я не грав, мушу тримати свій рівень. А далі час покаже.
– Ви відзначилися одразу чотирма асистами – який більше за все сподобався за рівнем виконання?
– Щоб якось сильно вирували емоції від цього, такого не було, це ігрові моменти. Гол красивий вийшов, коли Гриша Баранець в падінні головою забивав після моєї передачі. Але це стандартні моменти: я віддав, людина забила
– Вам доводилося раніше грати на Арені-Львів?
– До речі, ні. Я три роки тому поїхав з України, але не довелося зіграти на цьому стадіоні. Враження? Усе добре, приємно грати на таких аренах. Хоча зараз наші реалії такі, та будемо сподіватися на краще, щоб у майбутньому частіше грати на таких стадіонах.
– Будемо відвертими, Рух дуже близький до завоювання медалей на професіональному рівні. Це буде ваша перша серйозна нагорода?
– Не хочеться забігати наперед, все побачимо наприкінці чемпіонату. Була у мене медаль за чемпіонство серед дублерів з Карпатами, є медаль за третє місце у чемпіонаті Білорусі з мінським Динамо.
– То чим вас спокусив Рух?
– Насправді, клуб ставить великі завдання, стрімко розвивається. Враховуючи всі фактори в цей трансферний період, це найкращий для мене варіант. Було багато розмов, варіантів, і я трохи заплутався, не знав, що робити. У такій ситуації, коли я був психологічно надломлений, варіант з Рухом був дуже своєчасним.
На даному етапі я залишився вдома, поряд із близькими, в цій ситуації потрібна підтримка. Не сиджу вдома, а тренуюся і граю, професіонально роблю свою справу. Тут співпали бажання, побалакали з президентом, вирішив допомогти команді виконати завдання, а далі час покаже.
Інша справа, якби я пішов до клубу Другої ліги, в якого нічого немає, це була б зовсім інша ситуація. А тут все на серйозному рівні, клуб зростає і ставить амбітні завдання. Всі хлопці досвідчені, пограли на найвищому рівні. Головне правильно своє діло робити, тренуватися, бути в гарних кондиціях, які у мене в мінському Динамо були. Треба тримати свою форму і рухатися вперед.
 – На думку багатьох фахівців, за рівнем і потенціалом Рух далеко не команда рівня Другої ліги, переросла її…– Я вважаю, що, насамперед, кожен сам повинен залишатися професіоналом. І не виходити на поле, думаючи, що ти вже переміг, адже у футболі трапляється багато нелогічних результатів. Кожен має в собі розібратися, а тренер спрямовує нас на вірний шлях, дає правильні підказки. Є Олександр Іванов, досвідчений помічник, який з Маркевичем свого часу пропрацював. Приємно, що є такі люди, у них можна багато чому навчитися.
– А що не склалося з Олександрією, де ви були на перегляді?
– Даруйте, але все, що було сказано, що сталося, це все залишиться між нами, між мною та Володимиром Шараном. Він гарний спеціаліст, хороша людина і тренер, я йому вдячний, але зараз так сталося. Ми нормально розійшлися, але це було моє рішення. Я все йому пояснив, гадаю, у нас є взаєморозуміння, побачимо як буде далі.
– Можливості за кордон поїхати не було?
– Були різні варіанти, про які зараз некоректно казати. Вже після Олександрії мені приходили на руки контракти. Але після Динамо, де я провів гарний сезон, в Лізі Європи грав, ці варіанти були не зовсім привабливі, і розмінюватися на дрібниці не бачив сенсу. До того ж був у такому психологічному стані, що не хотів нікуди їхати, дома хотів залишитися.
– У Росію поїхали б грати?
– Була пропозиція з тамтешньої Першої ліги. Я відразу відмовив.
– Через політичні причини?
– Скоріш за все.
– Можете розповісти про ваш закордонний період життя, згадати момент, який більш за все сподобався?
– Мені все подобалося у Мінську, я відразу став своїм у Динамо. З перших днів, і з керівництвом, і з вболівальниками, і з усіма працівниками був у відмінним стосунках.
Вдячний їм за все, я провів один із найкращих сезонів в кар’єрі, багато чого запам’яталося. І Ліга Європи, і матч проти БАТЕ на виїзді. Особливо, коли програвали 1:3 і за п’ять хвилин до фінального свистка зрівняли рахунок — 3:3. Був повний стадіон, картинка на ТВ подавалася гарна. І люди кажуть, що це один із найкращих матчів Динамо за багато останніх років.
З Динамо, і з Білоруссю в мене тільки позитивні емоції асоціюються, але так вийшло, що не продовжив угоду. Хоча пропозиція була, але багато факторів вплинуло на моє рішення.
«РУХ» (ВИННИКИ) – «МЕТАЛУРГ» (ЗАПОРІЖЖЯ) – 6:1
Голи: Бохашвілі 7', Г.Баранець 10', Б.Баранец 29', Кінаш 55', Зубар 69', Козловський 85,' – Каськов 49.
«Рух»: Дяченко, Дмитрух, Чучман, Федорів, Габовда, Копина, Кінаш, Козловський, Б.Баранець (Панасюк, 73), Г.Баранець (Садоха, 66), Бохашвілі (Зубар, 61)
«Металург»: Теленков, Сентябрьов (Мартиненко, 46), Ковалевський, Буланий (Бережний, 35), Єфімчук, Башинський, Батраченко, Курдас, Пелих, Криволєсов, Каськов
Попередження: Каськов, 26
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |