Пам’ятним залишився у вболівальників фінал Ліги чемпіонів УЄФА, в якому «Ліверпуль» вивернув все назовні в протистоянні з «Міланом» Андрія Шевченка. Слава спортивних земляків «бітлів» не дає спокійно спати командам із Виноградівщини, які шукають щоразу нову жертву для дослідів їх нервових клітин під впливом камбеку. Ще не зійшла як слід рана від подібного спортивного нахабства у душах минайських ультрас, як постраждали земляки відомого футболіста 20-го століття Ференца Медвідя.

 

За іронією долі так сталось, що кращі гравці-любителі сучасності з Великої Копані та Нового Давидкова грають за вже згаданий «Севлюш», тому клубам із Нового Давидкова та Великої Копані доводиться задовольнитись тими, що залишились. До всього, у підопічних Василя Качура з причини перебору жовтих та травм випало кілька ключових виконавців. Та незважаючи на це, початок гри був досить оптимістичний для господарів. Їм вдалось забити досить швидкий гол. На дальній пас від Качура Євгеновича по центру відгукнувся Лозинець. Михайло опинився фактично сам перед воротарем і влучив у лівий кут повз стража воріт «Копані» – 1:0.

 

До честі гостей вони намагались відповідати не менш гостро. Так Макара, через хвилину після пропущеного, влучив метрів із 14-ти в правий кут. Горчак у падінні відбив. Ще через шість хвилин Міговк у центрі штрафного майданчика відгукнувся на подачу з кутового з лівого флангу й головою пробив зовсім поруч із правою стійкою. На 15-й хвилині м’яч вдруге влетів у сітку гостей, та прапорець Соболча Алмаші розчарував місцевих ультрас.

 

Через шість хвилин Макара активними діями заробив право на штрафний удар із правого флангу. Антолик прострілив на ближню стійку де набігали два Фурики, щоб замкнути із вбивчої позиції метрів із п’яти. Та їх на якусь мить випередив Горчак і кулаками виніс їх надію на паритет. На 27-й хвилині Качур Євгенович заробив право на штрафний метрів із 18-ти. Човрій обвідним ударом повз стінку цілив у правий кут, та м’яч полетів поруч зі стійкою. Через три хвилини гості створили свій найбільш небезпечний момент, за наслідками атаки правим флангом за участю Барника, Свища та Макари. Любомир вибіг на Горчака, фінтом залишив його позаду й із гострого кута пробив зовсім поруч із ближньою стійкою.

 

Ще через п’ять хвилин Івашко зробив перехоплення метрах у 25-ти від чужих воріт і цілив у ліву дев’ятку, та м’яч полетів над поперечиною. Після цього господарі змогли збільшити свою перевагу, коли Лозинець відгукнувся на навісну передачу й замкнув її влучим ударом. Роман намагався відбити, та рикошетом від його рук круглий залетів під праву стійку – 2:0.

 

Через хвилину Качур Євгенович завершив ударом атаку правим флангом зі зміщенням до центру. М’яч рикошетом від суперника полетів до Човрія, який опинився на дуже вигідній ударній позиції й потужно пробив над поперечиною. Та в одній із наступних атак господарі змогли довести рахунок до розгромного. Атаку по центру за участю Балажа, Човрія та Лозинця, результативним ударом під праву стійку завершив останній із цього тріо й оформив особистий хет-трик – 3:0. Після цього голу вболівальники все більше почали цікавитись як справи у Заріччі, вочевидь розуміючи, що в Давидкові гостям відігратись буде неймовірно складно.

 

На другу половину «жовті» вийшли дуже вмотивованими. На 48-й хвилині Івашко середнім пасом на Макару відрізав захист суперника. Любомир влучив у правий кут. Горчак у падінні відбив. Після цього тренер господарів прийняв досить несподіване рішення зняти з гри ключового креативщика Човрія, давши цим самим більше простору Міговку та Івашку. Трохи згодом це далося взнаки як у діях господарів, так і в цифрах на табло. Та все могло завершитись набагато краще, якби на 56-й хвилині фортуна повернулась до них обличчям. Лозинець завершив наступ лівим флангом зі зміщенням до центру пострілом у правий кут. Роман стрибав, та не дістав. Михайла від голу врятувала стійка, від якої м’яч зрикошетив у поле.

 

На 62-й хвилині Міговк вигриз м’яч від Качура Євгеновича, й на швидкості пройшов фактично стоячого Ковача, а далі цілив у дальній верхній кут, та круглий полетів над поперечиною. За мить Качур Євгенович віддав по правому флангу на Ковтуна. Михайло коротко переадресував на Балажа який у дотик пробив поруч із ближньою стійкою. На 61-й хвилині Балаж віддав по центру дальній пас метрів на сорок на хід Лозинцю, який вибіг на воротаря, промчавши трохи вперед і лівіше, й цілив у правий кут. Роман кінчиками пальців зачепив м’яч і той трохи чиркнув стійочку й вилетів на кутовий.

 

Далі гості заробили право на штрафний удар по центру метрах в сорока від чужих воріт. Перед його пробиттям тренерський штаб знову досить несподівано зняв Качура Євгеновича. Це не вплинуло на сам стандарт, та трохи згодом геть «розв’язало ноги» Міговку, проти якого частенько боровся молодший Качур. Що стосується стандарту, то Свищо в своєму стилі низом влучив під ліву стійку й змусив Горчака виймати вперше – 1:3. Пропущений гол спровокував тренерський штаб господарів ще й на зміну голкіпера, що теж вплинуло на кінцевий рахунок. У одній із атак Міговк прострілив на ділянку перед штрафним майданчиком на Свища, а Михайло відкинув трохи назад на Фурика-мололшого, який обвідним ударом метрів із 35-ти влучив під дальню стійку, забивши один із найкрасивіших голів туру – 2:3.

 

Через дві хвилин Балаж влучно пробив у правий кут. Роман відбив. Міговк ще кілька разів тікав по лівому флангу від всіх своїх опонентів. Один із таких своїх проходів він завершив прострілом на ближній кут штрафного майданчика на Івашка. Ерік із ходу влучив у ближній кут. Давненько я особисто не бачив, щоб голкіпери пропускали голи в ближній, та цього разу довелось стати свідком. Михайло Балаж не надто вдало обрав позицію – 3:3.

 

Господарі могли врятуватись від локального сорому через три хвилини, коли Олександр Балаж прострілив із лівого флангу на ділянку перед лінією воротарського майданчика. Ковтун із ходу потужно пробив із вбивчої позиції над поперечиною, дозволивши гостям повертатись додому з «напів-щитом».

 

 

Арбітр – Сергій Гецко

Асистенти – Андрій Сімку та Соболч Алмаші

Делегат ФФЗ – Іван Попович

 

с. Нове Давидково, стадіон «Ференца Медвідя», ясно та спекотно, 300 глядачів

 

«Ференца Медвідя» – «Велика Копаня» – 3:3 (3:0)

 

Голи: Лозинець, 5, 40, 45 – Свищо, 75, Фурик-молодший, 82, Івашко, 88.

 

«імені Ф. Медвідя»: Олександр Горчак (Михайло Балаж, 76), Олександр Олексик, Євген Євгенович Качур (Василь Качур, 74), Михайло Орос, Едуард Варга, Михайло Ковач, Олександр Балаж, Владислав Човрій (Олександр Кузьма, 50), Євген Іванович Качур (Ярослав Ломага, 46), Михайло Ковтун, Михайло Лозинець.

Запасні: Василь Качур, Сергій Медвідь, Вадим Мердєєв, Василь Федак, Юрій Стець.

тренер – Василь Качур.

 

«Велика Копаня»: Михайло Роман, Михайло Антолик, Тарас Тромбола, Ерік Івашко, Іван Фурик-молодший, Михайло Барник, Михайло Свищо, Михайло Міговк, Любомир Макара, Владислав Кікало, Іван Фурик-старший.

Запасні: Віктор Бігун, Михайло Дорогі, Іван Дубровка, Василь Фозекош, Ярослав Гайович.

тренер – Іван Фурик.

ФОТОРЕПОРТАЖ із матчу дивіться на офіційній сторінці Фейсбук.