Протистояння ужгородської та довжанської футбольних громад відоме з давніх давен. Останній такий бій, про який мені довелось інформувати футбольну громадськість на сайті «Lobda.at.ua», відбувся восени минулого року, коли «Боржава» вдома, хоча й мінімально, та все ж поступилась «Ужгороду». У першому турі нової першості довжанцям випав шанс реваншуватись за той прикрий випадок у протистоянні із награним роками колективом Західної зони першої ліги «Соколом» із приміського до Ужгорода Кінчеша. В гості приїхала досить традиційна для Закарпаття дружня інтернаціональна команда, яка готова дати бій навіть «Луциферу лисому», тільки б не потрапити в «пекло ганебної паразки». Остання минулорічна перемога в Заріччі тому підтвердження, коли вчасно забили й відстояли достойний результат. Та цього разу на них очікувало дещо важче й пекельніше верховинське Довге.

 

А починалось для «Сокола» все, як не можна, добре. Спрацював звичайний стандарт, а зовсім не як вважали окремі фани господарів «Наші привезли собі гол самі». З цим дозволю собі не погодитись, бо «самі – це коли обрізка недалеко від своїх воріт, або пас назад на хід супернику, чи короткий пас голкіпера на ближнього партнера в недодачу», про це вже слід знати стільки років ходячи на футбол, і ця критична думка, до слова, не стосується більш грамотних довжанських ультрасів із бубоном, які традиційно сиділи зліва від лавок запасних й шалено гучали в такт атак свого рідного колективу). Та після цієї стандартної контратаки по центру зі зміщенням вліво, в якій гості заробили право на штрафний, вони засмутились. Фаринич із дистанції метрів із тридцяти п’яти подав у карну зону, де захисники «Боржави» не змогли накрити всіх опонетів і Ніцкулич невідпорно переправив у лівий кут. Шандра як не старався, та дістати не судилося – 1:0.

 

Через десять хвилин відбулась гідна відповідь господарів лівим флангом, на завершенні якої Якуб віддав трохи правіше й назад на Боднара. Іван влучно пробив метрів із двадцяти ближче до лівого кута воріт. Фанта намагався взяти мертво, та м’яч рикошетом від його правої руки відлетів трохи лівіше й на щастя для Віталія за ворота, бо інакше епізод міг увійти в підбірку курйозів на ютубі «Гол, якого ми не чекали». Перший із корнерів не ніс особливої загрози, а от після другої подачі вже з правого кута Славка Шандри в центр штрафного майданчика «Ух могло, так могло». Роман виграв верхову боротьбу й пробив поруч із трохи ближчою до нього правою стійкою. Це був дзвіночок, що Іван сьогодні готовий на більше.

 

На 23-й хвилині Симканич взяв активну участь в атаці по центру, коли отримав м’яч метрах у сорока від воріт і добре віддав на правий край штрафного майданчика на Бровдія. Іван метрів із десяти влучив у ближній кут. Фанта вдало обрав позицію й відбив. Та трохи згодом і він був безсилим, коли після дальньої передачі від Попюрканича на Романа, захисники намагались робити штучний офсайд для Івана, та, з найкращої позиції для фіксації від Наскалова, зрозуміли, що не допрацювали. Гравець «Боржави» сповна скористався з цього, вибігши віч-на-віч із воротарем і вколотивши м’яч у лівий нижній кут – 1:1.

 

Другий тайм, початок та середина якого краще вдався господарям, а кінцівка була трохи цікавішою від гостей, був не менш насиченим щодо боротьби та вартих уваги ігрових епізодів. На 54-й хвилині Шандра непогано подав із кутового з правого краю в район одинадцятиметрової позначки, де Роман головою переправив у лівий верхній кут. Іван кілька секунд святкував бажаний до нестями гол-красень і дубль, а далі звернув увагу на жест Гали до Лофинця, що м’яч одразу після подачі перетнув лінію за воротами й «гол уже не гол». Через хвилину схожа пісня-хіт біля інших воріт. На простріл із лівого флангу вчасно відгукнувся Костик, вколотивши круглого в ближній правий кут і потрапив у обійми партнерів. Та піднятий прапорець Наскалова не дав йому шансів на феєрію й зафіксував у Ярослава офсайд.

 

Далі гра трохи заспокоїлась, щоб вибухнути в середині тайму, коли на 60-й хвилині Надь якісно подав із правого флангу на дальній край штрафного майданчика на Рабела й Віктор із ходу пробив над поперечиною. Відповідь була не менш гідною, коли один із найкращих у господарів Фулей завершив атаку по центру результативним ударом метрів із двадцяти в лівий кут – 2:1.

 

Через три хвилини новий шанс вже у Бровдія, який бив метрів із чотирнадцяти в лівий, незахищений воротарем, кут. Один із захисників підстрахував Фанту, винісши м’яч майже з лінії його брами.

 

Гості до фінального свистка мали кілька нагод відновити рівновагу, та ніяк не вдавалось закінчити все завершальним ударом із причини офсайдів, фолів у нападі та самовідданої гри на виніс захисників із Довгого. Пригадується хіба влучний постріл Костика метрів із тридцяти п’яти в ближній кут, на завершенні атаки правим флангом, який Шандра зумів відбити, отримавши бубнарські оплески від шалених довжанських фанів, які оваціями зустріли стартову перемогу своїх улюбленців, яких уже в 3-му турі з нетерпінням чекають у Заріччі для чергового шаленого дербі Іршавського району вже у рамках Західної зони першої ліги.

 

Натомість «соколята» отримали хороший досвід на свіжому гірському повітрі «без очок» і матимуть над чим працювати на тренуваннях перед наступними поїздками. Вочевидь, ще нічого не втрачено й обидва колективи при хороших розкладах можуть увійти в історію Закарпатського футболу в ролі позитивних персонажів, чого весь авторський колектив сайту «Lobda.at.ua» їм бажає досягти.

 

 

Арбітр – Віталій Лофинець

Асистенти – Сергій Наскалов та Ярослав Гала

Делегат ФФЗ – Георгій Жига

 

28 квітня, с. Довге, стадіон «Боржава», ясно, + 26 градусів, 451 глядач

 

«Боржава» Довге – «Сокіл» Кінчеш – 2:1 (0:1)

 

Голи: Роман, 31, Фулей, 63 – Ніцкулич, 3.

 

«Боржава»: Василь Шандра, Ярослав Шандра, Петро Попюрканич, Віктор Ловга, Іван Роман, Іван Фулей, Владислав Рот (Дмитро Баран, 64), Михайло Якуб (Олександр Хрінь, 58), Василь Симканич, Іван Бровдій, Іван Боднар.

Запасні: Владислав Волошин, Василь Керечанин, Юрій Керечанин, Ярослав Батрин, Віктор Ганчич.

тренер – Іван Ледней.

 

«Сокіл»: Віталій Фанта, Роман Демян, Артем Слободін (Ігор Мицак, 82), Юрій Микульця (Василь Микульця, 48), Олександр Якимець, Андрій Лобанов, Девід Ніцкулич (Віктор Рабел, 17), Ярослав Фаринич (Олександр Гряділь, 74), Іван Корпош (Юрій Жидик, 56), Ярослав Костик, Томаш Надь (Андрій Крупа, 70).

Запасні: Владислав Тренич, Владислав Михайловський, Михайло Дранчак.

старший тренер – Іван Криса, тренер – Ярослав Криса.

ФОТОРЕПОРТАЖ з матчу дивіться на офіційній сторінці Фейсбук.