Обидва клуби підійшли до двобою в хорошому настрої. «Оболонь» тиждень тому, завдяки зусиллям своїх лідерів та вдалої командної гри, на рідних «Карпатах» втихомирила щораз наростаючі амбіції «Бужори». «Севлюш» знову вразив всіх черговим камбеком, спростувавши всі песимістичні настрої окремих «поціновувачів» футболу, які перед грою з «Вільхівцями» робили прогноз 0:3 (!?) не на користь своєї команди. Ким потрібно бути, щоб так не вірити в своїх земляків. До слова, ця якість відігруватись по ходу матчу в минулих роках виноградівцям давалась набагато гірше. Поки це важко робити з елітними командами, як «Минай» та «Середнє», але фани з міста біля «Чорної гори» вірять в те, що їх новий тренер Денис Ребрик зможе досягти прогресу й у цьому.
 

Так чи інакше, та на цей матч новий керманич господарів вибрав атакувальну модель, давши відпочити Бандуровичу та самому собі. Натомість Ломага та навіть Микуляк і Чумак протягом матчу активно працювали навіть на чужій половині поля. Тренер «Оболоні» вчергове дав шанс кільком дуже юним своїм вихованцям у цьому нелегкому протистоянні, можливо з перспективою на їх зростання як майбутніх лідерів команди.

Із перших хвилин «Севлюш» захопив контроль над м’ячем і тримав високий темп до останньої ігрової миті. Моментів було дуже багато, тому роботи в Гарастея цього разу було майже стільки, як в усіх попередніх турах разом узятих. До певного моменту Володимир справлявся з завданням залишити ворота недоторканними, та коли тебе регулярно обстрілюють із різних позицій, то з кожною хвилиною стає все важче тримати концентрацію. Варто відзначити потужний удар Ломаги на 7-й хвилині з 18-ти метрів, коли м’яч оминув ліву стійку зовсім поряд. Цей постріл став своєрідним вступом до першого взяття воріт. На завершенні атаки лівим краєм Ковтун віддав на Луцю. Василь прострілив у центр штрафного майданчика на Чедрика й Михайло з близької відстані вколотив м’яч в сітку – 1:0.
 

Господарі продовжили наступальні дії, та до певного часу рахунок залишав надію гостям на можливий хоча б напів-камбек. Та всі їх плани зламала чергова наступальна дія господарів лівим флангом зі зміщенням до центру, за наслідками якої Луця вибіг віч-на-віч із воротарем і переправив шкіряного в лівий кут – 2:0.
 

Нелегким для «Оболоні» було й завершення тайму, коли протягом двох хвилин рахунок був подвоєний. Спочатку Чедрик завершив атаку з близької відстані і оформив дубль – 3:0, а далі Василь Ковтун пострілом метрів із 18-ти влучив у рамку воріт і м'яч під воротарем залетів у сітку – 4:0.
 

Досить важко виходити на другий тайм коли твоя команда горить – 0:4, та до честі пивоварів, вони вийшли й робили все, що могли, щоб, зусиллями Росохи, Хайнаса та Фляшка, хоч якось загострити ситуацію на підступах до чужого штрафного майданчика. Однак, як і в першому раунді матчу, довелось більше, м’яко кажучи, захищатись. Цього разу по перерві в гру вдало увійшли молоді гравці господарів Орос, Ковня та Котляр. Перший із цього тріо вдало грав у відборах і забив п’ятий гол, коли наважився на удар метрів із 25-ти. Здавалось Гарастей дістає м’яч, та той рикошетом від його рук все ж залетів за лінію воріт – 5:0. За якусь мить, як на мене кращий гравець матчу, Чедрик вчергове опинився в потрібному місці в потрібний час, де замкнув простріл із правого флангу й оформив хет-трик – 6:0.
 

Що стосується Бориса та Богдана, яких я згадав вище, то вони суттєво загострювали ситуацію попереду. Зокрема, Ковня став співавтором оформлення чи не дебютного для Чедрика покеру. Повертаючись до епізоду сьомого, то Борис міг сам завершувати атаку правим флангом зі зміщенням до центру пострілом із вбивчої позиції, та виклав м’ячик лівіше, де Михайло з вдячністю вколотив його в сітку – 7:0.
 

Окремо слід згадати й про авторитетних лідерів команди Реплюка та Чонку, які також зробили багато роботи в формування атак своєї команди. Юрій зосереджував свої дії більше в центрі поля, а Михайло з допомогою Ломаги буквально декласував лівий фланг захисту опонентів, тому саме Реплюк, навіть незважаючи, що сам він не забив цілком міг би сперечатись за звання кращого в матчі.

Останні хвилини виноградівці провели в атаках на підступах до штрафного майданчика гостей , де вони вміло тримали м’яч і дозволили завдати по своїх воротах тільки кілька тренувальних ударів для Гринишина, який замінив Славіка. Юрій та Віталік записали до свого активу черговий шат аут і дозволили своїм уболівальникам із більшим оптимізмом дивитись на наступний двобій із «Карпатами» та черговою битвою титанів вищої ліги у Минаї, яка стане своєрідним епілогом до фіналу кубка та такого ж потужного двобою, який вже відбувся, – «Минай» – «Середнє». «Оболонь» далі матиме хороший шанс на реабілітацію в домашньому двобої з поки чинним чемпіоном «Ужгородом», де навіть нічия буде добрим доробком, а перемога стане святом.

 

 

Арбітр – Мирослав Гала

Асистенти – Василь Готько та Олександр Абель

 

28 травня, м. Виноградів, стадіон «Юність», ясно, 700 глядачів

 

«Севлюш» – «Оболонь» – 7:0 (4:0)

 

Голи: Чедрик, 10, 40, 56, 62, Луця, 23, Ковтун, 42, Орос, 55.

 

«Севлюш»: Юрій Славік, Андрій Ломага, Віктор Чумак, Віктор Микуляк, Василь Вашкеба, Василь Ковтун, Юрій Чонка, Михайло Реплюк, Василь Луця, Артур Вайда, Михайло Чедрик.

Запасні: Віталій Гринишин, Денис Ребрик, Іван Бандурович, Богдан Котляр, Роман Орос, Борис Ковня.

Тренер – Денис Ребрик.

 

«Оболонь»: Володимир Гарастей, Михайло Алексик, Михайло Бучок, Василь Пилип, Микола Росоха, Владислав Хайнас, Богдан Хмура, Павло Ковачик, Роберт Пилип, Роман-Юрій Воучок, Олександр Фляшко.

Запасні: Павло Тимчик, Владислав Бобіта, Олександр Галай, Василь Ізяник, Анатолій Похилюк, Василь Тодавчич, Тарас Форкавець.

Тренер – Микола Буковецький.

Євген СВИЩО для «LOBDA.AT.UA»