22:20 Хто випустив джина з пляшки? | |
|
Про не достойну поведінку вболівальників нашого краю у цьому сезоні у матеріалі Степана Степановича Селменського.
 Про не достойну поведінку вболівальників нашого краю у цьому сезоні у матеріалі Степана Степановича Селменського.Футбол Закарпаття у небезпеці. І це не просто слова. Ми пишалися тим, що на Закарпатті футбольні матчі були видовищними, уболівальники приходили на стадіони з дітками й отримували задоволення від спортивного дійства. Красиві стадіони, доглянуті футбольні газони, рівень футболу, культура вболівання вивели нас на перші позиції в державі. Нас ставили у приклад, аякже – всього два інциденти за 8 років. Це мрія будь-якого регіону. Події останнього часу змушують нас бити в набат поки не пізно. Порушення правопорядку мало місце в Тернові, Дубовому (Тячівський р-н), Б.Церкві (Рахівський р-н), Косівській Поляні (порушники – футболісти білоцерківської «Вікторії», Рахівський р-н). Була спроба перечинських уболівальників дестабілізувати ситуацію в Чопі. Що спонукало вболівальників вдатися до крайніх мір? Хто дозволив проводити «суд Лінча»? Чому перестала працювати угода президентів клубів? Чому порушується Регламент змагань із футболу серед аматорських команд ФФЗ? Як врегулювати ситуацію, яка може вийти з-під контролю? Як повернути спокій на стадіони краю? Питань багато. У принципі, сьогодні це зробити ще під силу, але завтра може бути пізно. Ми всі повинні зрозуміти, що анархія до добра не доведе. Повинні діяти Закон і відповідні джентльменські угоди. У нас за порядок на стадіонах відповідали президенти клубів. Сьогодні лави президентів клубів обміліли, це вже не ті авторитетні люди, які були перед тим, коли достатньо було одного погляду, щоб зупинити натовп. В окремих моментах деякі керівники клубів самі стають призвідниками безпорядків. Так, Михайло Палагузинець (ФК «Терново») затримував працівника міліції, поки натовп розпускав руки стосовно арбітрів. Схожа ситуація була і в Дубовому. Є претензії й до працівників правоохоронних органів. Вони не забезпечують порядок на стадіонах належним чином, їх дії часто носять пасивний характер. Невже дільничні міліціонери не знають, хто на їх дільницях схильний до порушення правопорядку? Чому з ними не проводиться профілактична робота? Чому стоять осторонь сільські ради? Чому не налагоджено співпрацю футбольного клубу, сільської або селищної ради й дільничного міліціонера? Де стюарди? Підтримувати порядок на стадіонах під час футбольних матчів доволі просто, але потрібне бажання. А якщо його нема, то проблеми неминучі. Для прикладу наведу матч першості області «Кісва» – «Вишково». Кілька разів ситуація навколо поля була критичною. Викликом емоцій були елементарні незнання правил гри у футбол. Зачинателями були гравці «Кісви», які трактували Правила на свій лад. Добре, що молодий арбітр матчу Михайло Райда не злякався й не пішов на поводу в провокаторів, а жорстко віднісся до порушників, захищаючи Правила гри у футбол. Він зумів своїми неупередженими діями заспокоїти всіх. Усе пройшло без ексцесів. А якби арбітр дав слабинку? Ми повинні всі, без винятку, докладати зусиль для порядку на стадіонах під час матчів. Скинула оберти в своїй роботі Рада президентів футбольних клубів ФФЗ, явно недопрацьовують окремі керівники клубів, доволі пасивні працівники правоохоронних органів, є серйозні претензії до окремих районних Федерацій футболу, є претензії до голів сільських і селищних рад. Не треба винаходити велосипед, шукати крайніх, треба просто виконувати взяті на себе зобов’язання. Федерація футболу Закарпаття намагається дати більше повноважень клубам. Можливо, клуби розцінюють це як вседозволеність? Федерація футболу Тячівщини провела спеціальне засідання з цього приводу. Кожної неділі на матчах чемпіонату Тячівщини безлад. Б’ють арбітрів у Тернові, Дубовому, Калинах (Ганичі), Нижній Апші (Діброва) і інших. Фінансову допомогу ці команди отримують від народного депутата Василя Пітьовки. Може, дані кошти надавати тим командам, які не порушують громадський порядок? Це стало б додатковим стимулом та заохоченням. Є проблеми на Іршавщині й Мукачівщині. Три найбільш агресивні регіони. Чому вони соромлять закарпатський футбол? Чому бездіють Федерації футболу районів, райвідділів міліції? У Дубрівці Іршавського району вболівальник вдарив арбітра. Арбітр показав дільничному, хто це зробив, і був шокований відповіддю стража порядку: «Він дурний, не звертайте на нього увагу». Як після цього проводити матч у цьому селі? Якого арбітра призначити на матч цієї команди? Хто відповість за дії правоохоронця? А Мукачівщина? Бійки – у кожному турі. Це не футбол. Еталоном може служити матч у Дідові команд «Дийдо» – «Ужгород». По-перше, це був футбол високого рівня. По-друге, вболівальники вели себе по-людськи!!! Вони просто вболівали, не заважаючи ні гравцям, ні арбітрам, ні вболівальникам суперника, хоч емоції на грі зашкалювали. Ми гордимося тим, що є родоначальниками футболу на Україні, а свій перший матч збірна України провела саме в Ужгороді. Це і є оцінка нашої толерантності й вихованості. Шановні краяни, не піддавайтеся емоціям. Ми не можемо втратити футбол. Цей вид спорту – не розмінна монета. Футбол існує для людей. І це потрібно пам’ятати. Степан Селменський, "Спорт тайм" | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |