Головна » Усі публікації » Інтерв'ю » Михайло Чедрик: "Виходячи на поле старався грати виключно на команду"
22:31
Михайло Чедрик: "Виходячи на поле старався грати виключно на команду"
Редакція lobda.at.ua продовжує серію інтерв’ю, у яких намагатимемося передати атмосферу минулорічного чемпіонату.

Михайло Чедрик: Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з кращим бомбардиром ФК "Боржава" Довге у минулому сезоні Михайлом Чедриком.  

- Розкажи про свою футбольну кар'єру від самого початку. Коли розпочав займатися футболом, хто був першим тренером, про перемоги у дитячому та дорослому футболі, хто найбільше вплинув у становленні, як футболіста.

- Почав тренуватися у віці 8 років, у місцевому ДЮСШ у Гозди Сергія Михайловича. Відповідно з ним і виступав в обласному чемпіонаті серед дитячих команд, нагороди вищого гатунку не вигравали. Напевно він і направив мене на той шлях, що і як я маю робити в майбутньому. Потім у 14 років в Іршавському районі відкрився спортивний ліцей, де тренерами були досвідчені та титуловані тренера Шопа Іван Юрійович та Ледней Іван Іванович. Вже там почали грати у більш дорослий футбол, їздили на турніри по Україні, де займали найвищі місця. Після закінчення ліцею пішов вчитися у Івано-Франківський коледж фізичного виховання, де почав тренуватися з командою міні-футболу НФК «Ураган-2», тренером якого був Данилишин Іван Васильович. І вже у той час, у віці 16 років, почав виступати у складі довжанської «Боржави», де все почало складуватися якнайкраще для мене.

- Впродовж кар’єри декілька разів залишав довжанців. 

- В «Середнє» перейшов у 2011 році, де пограв, а точніше просидів, півроку. Ще одного разу, після повернення з дублю «Говерли» у 2013 році, я пішов в іршавську «Бужору», але на друге коло знову повернувся у рідне для мене Довге.

- Чим тобі запам'ятався сезон 2012/2013 у дублі «Говерли»? Ти зіграв там всього 5 ігор. Хто тоді був тренером?

- Тренерами були Васютик Володимир Богданович і Слюсар Валентин Васильович. Запам'ятався тільки переїздами в автобусах. У Харкові, де після 27 годин у дорозі, ми одразу йшли у роздягальню і виходили на поле. І ще, можливо, дуже хорошими фінансами. Тобто, практично нічим не запам'ятався.

- Як оціниш минулий сезон для «Боржави» та особисто для себе? Чи був вдалим?

- Думаю, відколи я почав грати за довжанську "Боржаву", цей сезон став найбільш провальним для нас. Спочатку вдалося набрати в 4 іграх 10 очок, а потім поразка за поразкою. Думаю це все сталося через втрату хороших гравців, які змушені були покинути «Боржаву» через певні причини, в тому числі і я, тому про свої виступи в цьому році, в обласному чемпіонаті, можу сказати, що пограв мало і нічого не досяг.

- Чи ведеш власну статистику? Скільки вдалось забити голів у минулому році?

- Для мене це не головне, навіть як для центрального нападника. Як тільки виходив на поле, старався грати виключно на команду. Щодо голів, думаю не більше 6-7, в тих іграх, що встиг зіграти.

- Тоді який із забитих в минулому сезоні м'ячів вважаєш найкрасивішим? В чиї ворота? І якщо брати в цілому кар'єру, який гол був найважливішим?

- Напевно гол у ворота тячівської команди був найважливіший, і водночас найкрасивіший, так як ми зуміли перемогти 1:0 і взяти три очки. Якшо брати вцілому, то напевно гол Іршаві на 90-ій хвилині зі штрафного, де ми все таки змогли врятувати матч і вивезти одне очко з мого, так би мовити, рідного міста.

- Початок минулого сезону ти розпочав у складі "Севлюша" у зимовій першості. Чому не продовжив виступи за виноградівців і в чемпіонаті?

- І справді, троє довжанських гравців, включаючи мене, розпочали підготовку з виноградівською командою, де нас прийняли, можна так сказати, як в свою сім'ю. Тепер про причину відходу: з Довгого мене повідомили, що на даний момент команди не буде, і ми вже були впевнені, що розпочнемо цей сезон у складі "Севлюша", тому що все було, можна сказати, домовлено.
Але за два тижні до початку чемпіонату довжанці все ж таки знайшли спосіб взяти участь в обласному чемпіонаті, тільки за умови, що ми з «Севлюша» повернемось у «Боржаву», тож ми вирішили підтримати Довге в цьому.

- Чи можеш об’єктивно виділити свої слабкі та сильні сторони?

- Ну, навіть не знаю. Не можу виділити нічого особливого. Можливо тільки реалізацію моментів, чого так само мене навчили у Довгому, тому що там бувало таке, що якшо є півмомента за гру, то значить його треба реалізовувати. Інші характеристики потрібно вдосконалювати.

- Проти якого гравця було найважче грати у минулому сезоні?

- Доводилось грати проти багатьох досвідчених захисників. Думаю найважче було проти Віктора Чумака, так як ми друзі і поступатися одне одному не збиралися.


































- Як оціниш стан полів у Вищій лізі? Де найкраще, де найгірше?

- Найкраще, безумовно, нове поле «Автомобіліста». Найгірше, як би не хотілося говорити, але воно у Довгому.

- Який клуб став для тебе відкриттям у цьому році?

- Думаю «Дийда» стала відкриттям для мене. Після Першої ліги стали призером Вищої ліги.

- Як тобі суддівство у минулому сезоні? Судді прогресують чи залишились на тому ж рівні, що і в 2014 році?

- Дуже болюча тема для мене, не люблю про них навіть говорити, хоча і маю їх серед друзів. Думаю вони не те, щоб на тому рівні залишились, вони деградують. Але не всі, є арбітри, які безумовно хороші і не вирішують результати матчів своїм свистком.

- Назви свою збірну Закарпаття із гравців обласного чемпіонату.

- Юрій Славік, Віктор Чумак, Михайло Якуб, Роберт Смокоровський, Андрій Ломага, Юрій Чонка, Ігор Вагін, Юрій Шукаль, Михайло Батрин, Іван Бандурович, Василь Піняшко. Думаю 11 гравців, які дійсно були кращими в тому сезоні.

- Якого з чемпіонів Закарпаття, проти якого тобі доводилось грати, вважаєш найсильнішим (Ужгород 2015, Поляна 2014, Метор 2013, Мукачево 2012, Берегвідейк 2011, Берегвідейк 2010…)?

- Думаю «Поляна» 2014, коли зібрала в своєму складі гравців «Берегвідейка», «Метеора» і «Мукачева».

- Мессі чи Роналду?

- Звісно Роналду. Його стиль мені більше подобається.

- Як думаєш, на якого гравця по стилю гри ти схожий? Може друзі з кимось порівнюють.

- Так, порівнюють з Хав'єром Ернандесом Чічаріто. Не знаю чого, але неодноразово казали, що схожий.

- Який улюблений клуб?

- «Реал» Мадрид.

- В яких ще клубах окрім "Боржави", "Севлюша" та "Белфаста" ти виступав у минулому році?

- Після того як пішов з «Боржави», мене запросили до словацького клубу «Велке Ревіштіа», який виступає в 3 лізі східної зони Словаччини, де працює закарпатський тренер Роберт Бабич, і виступають всім знайомі наші футболісти, такі як Роберт Смокоровський, Ігор Вагін та Юрій Шукаль. Після першого кола ми там займаємо п'яте місце. Думаю для такого маленького села - це непоганий результат, але хто-зна, можливо вдасться закінчити сезон ще краще.



































- На мою думку, більшість закарпатських гравців, які їдуть грати у сусідні країни діляться на два види: ті що їдуть просто заробити, і ті, що їдуть проявити себе, знаючи, що у чемпіонатах Словаччини, Угорщини, Чехії легше пробитися в кращу команду чи вищу лігу. До якої категорії ти себе відносиш більше?

- Напевно у мене ще той вік, коли підходить варіант - заробляти. Зараз у мене поставлена ціль - пробиватися у команди другої та першої ліг, і головне грати та набиратися досвіду.

- Це вже мабуть не перший твій закордонний досвід. Як ставляться у сусідніх країнах до українських легіонерів? Нема зверхнього ставлення?

- Так, звісно, не перший раз пробую себе у Словаччині. У кожній країні люди різного типу, як на мене, ставлення хороше, і люди тут гостинні.

- Чи є в Словаччині ліміт на легіонерів?

- Так. У заявці команди може бути 7 легіонерів, 5 у складі.

- Чи сильніша 3 ліга Словаччини, в якій ти виступаєш від Закарпатської Вищої ліги. Які б місця там займали трійка лідерів Закарпаття?

- Ну, ця 3 ліга можливо рівня наших лідерів обласного чемпіонату. Не можу сказати на які місця претендували б вони.

- Рівно рік тому у ЗМІ з'явилась інформація про те, що ти вдало пройшов оглядини у братіславському "Інтері". Можеш розказати про цю історію. Чи це були лише слухи?

- Дійсно був там, і пройшов. Вже було домовлено про те, що на початок чемпіонату я маю бути у стані «Інтера», але проблеми з документами не дали можливості дістатися Братислави. Прикро звісно, але на цьому кар'єра не закінчується, треба рухатись вперед.

- У таблиці бомбардирів 3 ліги ти зараз йдеш на другому місці з 10 голами. Чи ставиш собі ціль перемогти у цій гонці? І як тобі грається проти словацьких захисників?

- Кожен нападник ставить ціль перед собою бути кращим і забивати голи. Думаю передімною тепер стоїть якраз така ціль, щоб команди другої та першої ліг помічали мене на горизонті бомбардирів. Захист суперників організований, важко грати в одного нападника. Всі голи забиваю виключно робочі, тобто не легкі.



































- З якої позиції чи точки найбільше забиваєш?

- Найбільше після виходів один в один, в яких просто обігрував голкіпера.

- Друге коло у словацькій 3 лізі розпочинається 13 березня. Чи є у вас збори або підготовичй тренувальний процес перед другою частиною чемпіонату? Коли він розпочинається?

- Звісно, що є. Підготовчий процес мав розпочатися ще 20-го січня, але через несприятливі погодні умови їх трошки перенесли, на невизначений термін.
 Тарас Галушка
Категорія: Інтерв'ю | Переглядів: 1563 | Додав: lobda | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
الاسم *:
Email *:
كود *: