Інтернет-видання «Lobda.at.ua» продовжує спілкування з людьми, які роблять вагомий внесок у розвиток спорту на Закарпатті. Одним із таких особистостей є Михайло Рацин, який сам добре грав у футбол, тренував і тренує інших як це потрібно робити, а його вихованці продовжать його справу в майбутньому. Нашим журналістам вдалось поспілкуватись із ним одразу після того, як його підопічні у непростому протистоянні відстояли звання володаря одного з найпрестижніших районних трофеїв Центрального Закарпаття – кубку Іршавського району.

 

 

- Добрий день. Так звичайно він був для нас підготовчим до продовження ігор у вищій лізі Закарпаття. Протягом чотирьох, досить хороших, поєдинків ми змогли переглянути перспективну молодь із юнацького складу нашої команди, особливо це стосується чвертьфінального матчу проти «Лози» і першого півфінального поєдинку проти «Будівельника». На повторний півфінал та фінал довелося задіяти всіх найкращих, до чого нас змусила не тільки хороша гра наших суперників, а й вагома потреба награвати склад для подальших ще відповідальніших змагань.

 

 

- Ну звичайно були такі колективи, які здивували і вразили не тільки мене. Головна сенсація – поразка довжанців у Боржавському. І це відбулось на моїх очах та під поглядом численних уболівальників із навколишніх і трохи віддаленіших населених пунктів. Ми планували, що в фіналі можемо зійтись у важкому матчі проти «Боржави», але так сталось не з нашої вини, що цього поєдинку не відбулось. Та думаю, що уболівальники від того не сильно програли, бо «Заріччя» помітно прогресує і сьогодні нам було дуже непросто, навіть довелось відігруватись, грати в додатковий час і пробивати пенальті. Добре, що вдалось врешті решт перемогти й подарувати численним уболівальникам хороше футбольне свято на день незалежності.

 

 

- Загалом більшість того, що планували ми змогли продемонструвати. Найприкрішою для мене звичайно була поразка у Вільхівцях, коли нам забили аж на 96-й хвилині практично в останній атаці суперника. А до того ми мали три стовідсоткові нагоди повести в рахунку й не скористалися ними, тому були покарані за це суперником, та рефері, який дозволив зіграти ще майже половину додаткового тайму. І це дуже прикро для мене та моїх підопічних.

 

 

- Як і в минулому році є три яскраві колективи – «Минай», «Середнє» і «Севлюш», які знаходяться навіть вище рівня чемпіонату Закарпаття і це всім зрозуміло. А решта колективів майже одного рівня й з усіма можна боротися й здобувати потрібний результат, що ми й намагаємось зробити.

 

 

- За перше коло та старт другого кола у нас все добре, боргів ніяких немає. Рухаємось вперед і маємо надію, що й далі все буде добре і думаю з вагомою допомогою місцевої влади й зокрема Степана Бобика та за підтримки підприємців Івана Михайловича Хили, Олександра Олашина та інших меценатів без проблем дограємо цей чемпіонат та готуватимемось до наступних змагань. Бачите, що й стадіон та все, що треба для гри у нас у непоганому стані, тому залишається тільки здобувати результат.

 

 

- Що стосується полів, то помітне покращення. Особливо можна відзначити газони у Виноградові та Середньому, де вони практично ідеальні, як для обласних змагань. Про ужгородський «Автомобіліст» взагалі можна сказати багато. Це поле безумовно є одним із кращих на аматорській карті України. Та й решта футбольних газонів нас цілком влаштовують і дуже хороші для змагань. Навіть у гірському Рахові й там дбають, щоб їх вихованці грали на добротному зеленому настилі. У Вільхівцях теж непогане поле. В Поляні чудове поле, яке влаштовує навіть організаторів всеукраїнських змагань ДЮФЛ. Трохи в Довгому б ще попрацювати над своїм газоном і тоді вища ліга за інфраструктурою була чи не кращою серед подібних обласних змагань.

 

 

- Після першого кола ми наших гравців трохи відпустили, бо деякі із них, десь приблизно шість, пішли на заробітки. Тому доводиться тренуватися без них. Цей турнір дозволив нам без виїзду за межі нашого району отримати непогані спаринги в майже такому ж ритмі, як обласні змагання, що значно краще за товаристські матчі, де мотивація значно менша й суперник просто відточує свою гру, а не б’ється, як приміром робило «Заріччя» та «Будівельник» у поєдинках із нами. Крім того вже наступної середи зіграємо товариський матч із сильним клубом «Мункач» U 19, а далі з п’ятниці розпочинаємо стабільний тренувальний процес, три рази на тиждень, який триватиме вже до завершення цього сезону.

 

 

- Всі стараються віддаватися на полі, та не в усіх завжди все виходить. Окремо хочеться відзначити наших молодих талантів і зокрема двох Кормошів – Івана та Василя, які мають по шістнадцять років і добре грають на дорослому рівні й від них чекаємо в першу чергу покращення гри. І з такими, як вони, ми й пов’язуємо свої надії на майбутнє.

 

 

- Я також вдячний і маю надію, що ми не підведемо наших численних уболівальників, які завжди з нами, тому сьогоднішній трофей ми здобули саме для них.

Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»