Місто Кропивницький, яке ще навесні приймало матчі Першої ліги за участю Зірки, а рік тому – й УПЛ, цього разу стало місцем проведення супер-фіналу Другої ліги. Минай і Кремінь вийшли на поле стадіону «Зірка», щоб розіграти футуристичної форми кубок, і звання чемпіона могло стати першим у клубній біографії кожного з клубів.

До гри

Хоча в недавньому інтерв’ю наставник минайців Куренко говорив, що в супер-фіналі дасть зіграти резерву та молоді, на ділі стартовий склад виявився практично оптимальним. Виняток: навіть не потрапив у заявку на матч основний форвард Гегедош, про що було відомо ще вчора, а провідні воротар (Кулинич) і креативний хавбек (Карноза) опинилися в запасі. Там же значилися Допілка та Путраш – вони пропустили немало через травми, тому їхні перспективи в матчі виглядали сумнівними – вийшли б у випадку максимальної потреби або, навпаки, остаточно вирішеного результату.

Що стосується кременчуцької команди, вона зробила реверанс супернику в вигляді здвоєного центру півзахисту Сафонов-Масалов (проти команд по простіше можна побачити й схему з двома чистими центрфорвардами й ослабленим, полегшеним хвилерізом). У запасі значилося відразу кілька гострих атакувальних гравців. Словом, Кремінь і ресурс для атак мав пристойний, і резерв для підсилення – також.

Перший тайм

Суперники перетиналися вперше – можливо, це й зумовило затяжну «розвідку» та малу видовищність першого тайму. Гості за відсутності Гегедоша та запасного статусу Нурієва шукали вістря. Били рідше – готували атаки довше. Відзначаємо хіба що неточний удар Микуляка з середньої дистанції. Кремінь же по ходу гри завівся більше. Авер’янов після корнеру від Сидоренка головою запустив м’яча вище цілі. Через себе пробував бити Масалов. Астахов замикав стандарт ударом головою від Масалова – влучив у захисника Вагіна. Сидоренко пробував забити із хорошої позиції – захисник Беца метнувся під м’яч.

Не дивно, що ще до перерви вдалися до замін тренери – адже перший тайм проходив без ударів у площину воріт. У переможців Групи «Б» Астахова (він, як і воротар Котляров, на тижні побував у тренувальному таборі студентської збірної України) змінив Локтіонов – публіка прийняла його особливо тепло, він, як і Допілка, Малиновський і ще кілька гравців, мав у біографії слід кропивницької Зірки. А замість Федака, який в останньому турі регулярного чемпіонату замінявся по травмі, вийшов форвард Нурієв – автор вирішального голу в ворота тернопільської Ниви, який і дозволив ФК Минай посісти перше місце в Групі «А» й напряму пройти в Першу лігу.

Другий тайм

…не особливо змінив перебіг подій. Команди не ризикували – по грі з середнім темпом спалахами випадали окремі епізоди. У минайців з кута карного майданчика мітив у ціль Кополовець, але пробив по горобцях. У кременчужан після скидки Авер’янова прямо перед воротарем опинився Локтіонов, але перегравати його не було сенсу – офсайд. Але, в переважній більшості, навіси проходили або повз адресатів, або переривалися тими, хто оборонявся.

Тренери вносили нові корективи: так, у Кременя замість центрхава Масалова вийшов Ентін, який зайняв місце в захисті поруч із Ченбаєм, а вперед висунувся універсал Серденюк. У Миная замість спортивного директора клубу Кополовця за позицією вийшов Гавриленко. Лише хвилині на 60-й дійшло до удару, який змусив попрацювати воротаря – це минаєць Нурієв зумів відпасувати на Гавриленка, а той мітив десь під поперечину – й Котляров перевів м’яч на кутовий. Але по такій грі часто зовнішній спокій може бути оманливим. Ось і при пересічному ауті Сафонов відпасував на Сидоренка, той тонким розрізним пасом вивів Чернія на воротаря, й Костянтин у дотик пробив повз воротаря, продершись між захисників – 0:1. Гол під порядковим номером 20 у бомбардира Кременю, що робить його найкращим у чемпіонаті.

Минай намагався відповісти, але без Гегедоша атаці команди бракувало швидкості, такої собі «вибуховості», а без Карнози – можливості завдати прицільного удару здалеку (у Нурієва штрафні аж зовсім не пішли), що б могло пригодитися по такій грі. Отже, трофей Другої ліги (красивий, треба сказати, кубок – рідкісної оригінальної форми) завоював Кремінь. Минай же вперше не зміг виграти під керівництвом Куренка, і має втішатися хіба що тим, що досвід минулих сезонів підказує – часто «невдаха» супер-фіналу значно успішніший після підвищення в класі. Щоправда, для цього треба мати такий високий загальнокомандний досвід і таке висококласне посилення, як СК Дніпро-1…

MAN OF THE MATCH: КОСТЯНТИН ЧЕРНІЙ (КРЕМІНЬ)

Топ-бомбардир Другої ліги витиснув максимум зі свого єдиного за всю гру моменту. Власне, це й вимагається від форварда – це й виділяє Чернія з-поміж інших нападників, які взяли участь у цій грі.

ФК Минай (Закарпатська обл.) – Кремінь (Кременчук Полтавська обл.) – 0:1

Гол: Черній, 78

Минай: Попович, Беца, Ощипко, Вагін, Стасюк, Дмитренко, Федак (Нурієв, 44), Страшкевич, Пиняшко, Кополовець (Гавриленко, 60), Микуляк. Запасні:Кулинич, Лобода, Смокоровський, Капустей, Допілка, Карноза, Путраш. Головний тренер: Кирило Куренко.

Кремінь: Котляров, Малиновський, Серденюк, Ченбай, Вовкодав, Сафонов, Масалов (Ентін, 65), Астахов (Локтіонов, 40), Сидоренко, Авер’янов (Задерецький, 80), Черній (Піскун, 90+4). Запасні: Олійник, Бичков, Козлов, Степанчук, Мурашов, Закорський, Глущук. Головний тренер: Ігор Столовицький.