Інтернет-видання «Lobda.at.ua» продовжує серію інтерв’ю з людьми, які змінюють до позитиву спортивне життя нашого краю. Цього разу наші журналісти зуміли поспілкуватись із провідним гравцем та капітаном футбольного клубу «Вишково» Мирославом Мацолою.

 

 

- Дякую. Авжеш дуже важливий матч. «Інтер» є одним із головних наших конкурентів. Все в нас як і завжди. Як і в більшості своїх матчів ми контролювали хід, та трохи в нас не виходить із забитими м’ячами. Якщо б було так, що ми реалізували б свої моменти, то питань щодо переможця ні в кого б не виникало взагалі. Але не все вдається й добре, що цього разу ми не дозволили «Інтеру» створити свої кращі моменти. Гравці з Ганичів дуже добре грають головою і вся гострота йде зверху, та ми були готові до цього, страхували один одного й не дозволили супернику продемонструвати свою найкращі якості. Із огляду на це, в захисті ми зіграли сьогодні прийнятно.

 

 

- Не можу не відзначити на даний момент команду з Ясіня. Вони дуже давно грають одним складом. У цьому році до них підійшов молодий граючий тренер Вася (мається на увазі Терпак). Він у них був і раніше, та минулий сезон виступав за одну з команд вищої ліги. Як кажуть у таких випадках, гра може бути, а результат може й не приходити. Зараз у них підійшов такий момент, коли взаєморозуміння їх дійшло до найвищої точки. Хороша комбінаційна гра дає їм задоволення і результат. Я чесно кажучи десь і радий за них, тому бажаю їм так тримати, щоб і ми тягнулись за тим рівнем, який вони демонструють.

 

 

- Так, звичайно були. Із прикрістю згадую поїздку до Міжгір’я, де ми досить непогано почали й десь за шість хвилин до завершення вели в рахунку. Та далі так сталось, що пропустили. Були запитання щодо тієї зміни рахунку до осіб, що обслуговували той поєдинок. Та критикувати арбітрів невдячна справа, з огляду на штрафні санкції за критику щодо них. Тому все те, що було хай залишиться на совісті тих, хто впливає на такі конкурентні матчі, де кожна деталь може змінити їх результат. Там, в горах, ми тоді зіграли внічию й вперше на виїзді втратили дуже важливі два бали. Останні матчі ми також повністю контролювали хід гри, та дуже вагомою проблемою для нас у цьому сезоні залишається реалізація своїх нагод. Ми добре тримаємо м’яч, граємо добре в середині, та останній пас і завершення атаки ще потребують відпрацювання.

 

 

- Підхід до роботи з гравцями в керівництва клубу в цьому році дуже серйозний. Усі гравці, які мають можливість, які серед тижня вдома, беруть участь у тренуваннях. Потихеньку підключаємо до них і декого з юнацького складу. Ми добре пройшли зимову підготовку, пограли в Зимовій першості та Кубку Закарпаття. Цього нам вистачало для якісної підготовки до літнього чемпіонату.

 

 

- Важко когось виокремити. Всі стараються. До нас повернулись три дуже сильні гравці – Йосип Мункачі, Даніел Барна та Річард Петрушко, які в минулому році пограли за «Оболонь» у вищій лізі, й вони суттєво додали сили нашій команді. До них тягнуться інші й це є позитивом для гри всієї команди. Помічаю, що навіть ті, на кого розраховували в останню чергу, починають додавати. Так сьогодні у нас зіграв один хлопчик – Крістіан, який із юнацького складу. Він на тренувваннях дуже розкуто почувається, зберігає не юначу холоднокровність і як наслідок тієї роботи він сьогодні хоча й потребував упевненості, та при цьому зумів віддати гольовий пас і це стане пам’ятним для нього. У цілому додають усі, та не в кожного виходить втілити старання безпосередньо в матчах на табло, тому й результати не такі стабільні, як хотілося б.

 

 

- Відзначив би щодо цього Білу Церкву. Там можна поаплодувати керівництву стадіону та клуба. Молодці. Великий плюс для Закарпатського футболу, що цей колектив бере участь у змаганнях. Решта десь залишаються на тому ж рівні, що і в минулому році. Космічних проблем нема, та якщо траву покосили рівненько перед грою, то вже можна більш-менш нормально грати на полі. Хоча в Білій Церкві рівна трава на полі є тільки одним із позитивних моментів покращення на стадіоні.

 

 

- Ну звичайно ми беремо участь у першій лізі, то хочеться її виграти, та в цьому році вже такого досягти мабуть не вдасться, тому хоча б увійти до призової зони Сходу буде щастям для мене та моїх партнерів по команді за підсумками 2017-го року. До цього й прагнемо сьогодні.

 

 

- Дякую. Будемо для цього робити все можливе.

Розмову вів Євген СВИЩО, «Lobda.at.ua»