Після того, як команда з обласного центру здобула один із найбільш почесних юнацьких трофеїв нашої області у протистоянні з тоді чинним чемпіоном Закарпаття, суперники ставляться десь із більшою спортивною повагою до підопічних Фанти. От і цього разу довжанці дали справжній бій титулованим одноліткам із міста над Ужем.

 

На старті першого тайму команди хоча й зосереджувались переважно на захисті своїх володінь, та час-від-часу все ж обмінювались гострими випадами. На 7-й хвилині Іванчо якісно подав із кутового з лівого флангу на дальній кут воротарського майданчика, де Ребрик головою віддав лівіше, по лінії голкіперської зони, на Куприча. Василь ударом із лету метрів із шести влучив у рамку, та Вакаров у падінні відбив, продемонструвавши свій найкращий сейв. Через хвилину Ференці опинився на завершенні атаки по центру у відповідь і коротко віддав на Рішка. Олександр міг зблизька, метрів із дев’яти, розстрілювати ворота, та довго приймав рішення й дозволив ужгородським захисникам ліквідувати небезпеку.

 

Середина тайму була ще більш цікавою щодо конструктивних дій в атаці. На 15-й хвилині Олегаш заробив, на фініші наступу правим флангом, право на штрафний удар метрів із двадцяти п’яти. Цимбал ударом із цього стандарту поцілив у дальній верхній кут без шансів для Іоніна на відбиття. Та цього разу фортуна набула ужгородського кольору й дозволила поперечині зустріти поліеританову кулю «залізом до шкіри» в кульмінаційний момент епізоду. Далі сталась перша переломна мить, коли сімнадцятий номер Повх на завершенні сімнадцятої хвилини був змушений зупиняти гольовий епізод порушенням правил метрах у сімнадцяти від своїх воріт і отримав вищу, геть червону, міру покарання, як для такого епізоду. Та ще й сімнадцятий номер «Ужгорода» Курмиз дуже небезпечно пробив із цього штрафного поруч із дальньою лівою стійкою.

 

Після цього довжанці сконцентрувались на захисті своєї половини поля, що їм непогано вдавалось, бо до свистка на перерву колектив із обласного центру не мав жодних шансів «вийти з нуля». Господарям зрідка вдавалось перейти в контратаку. Так, на 24-й хвилині Ференці непогано подав із кутового в центр штрафного майданчика. Ужгородці винесли трохи ближче до правого краю штрафного майданчика. Сможаник у боротьбі з опонентом прицільно пробивав, та при цьому можливо й не влучав у рамку. Іонін перестрахувався й у падінні зреагував на цей удар, дозволивши своїм партнерам піти на перерву без пропущених.

 

Початок другого тайму був схожим на старт першої половини гри. На 38-й хвилині гостям вдалась атака по центру зі зміщенням до лівого краю штрафного майданчика. На її завершенні Черевко віддав лівіше на Іванчо. А Микола знову повернув правіше і трохи вперед на Романа. Вакаров вибіг із воріт, скоротивши кут обстрілу, й зумів відбити розстріл впритул метрів із дванадцяти. Трохи згодом стався другий злам у матчі, коли травмувався основний голкіпер господарів, що відчутно збільшило шанси опонентів на перемогу. Та через три та п’ять хвилин відповідно після миті коли вийшов запасний страж воріт довжанців, його партнери могли двічі відтермінувати радість суперників. Спочатку досить небезпечно, зі штрафного метрів із двадцяти п’яти, пробив Рот. Та круглий при цьому оминув ціль над поперечиною. Далі Цимбал також пробив, із аналогічного стандарту метрів із тридцяти семи, ще влучніше, й поцілив трохи ближче до правої, ніж до лівої, стійки. Іонін зумів зреагувати, щоб далі вже зрадіти від дій партнерів попереду, бо після цього гості змогли реалізувати всі свої переваги, які отримали раніше. Куприч опинився на завершенні атаки по центру зі зміщенням уліво й за допомогою дриблінгу змусив опонентів порушити правила в штрафному майданчику. Мондик вказав на позначку. Черевко обманним рухом змусив воротаря зміститись до правої стійки, а сам низом спрямував поліеританову кулю ближче до лівого кута – 1:0.

 

Кінцівка тайму пройшла в спокійнішому, щодо загроз воротам, ритмі. Ужгородцям особливо не хотілось, а господарям уже й не моглось продовжувати навантажувати воротарів великою роботою над собою. Винятком стала хіба шістдесята хвилина, коли Іванчо опинився на дуже хорошій ударній позиції метрів із чотирнадцяти без особливого спротиву польових гравців суперника. Та Керечанин все ж угледів свій шанс у виході з воріт і змусив Миколу пробити хоча й дуже небезпечно, та все ж поруч із правою стійкою, й дозволив уникнути більш відчутної поразки.

 

Уже наступної суботи «Ужгород» матиме дуже хорошу нагоду продовжити переможну ходу в класичному дербі проти однолітків із «Середнього», а після цього буде трохи складніша мандрівка на принципове протистояння проти «Вільхівців», де перемогти для підопічних Фанти буде справою честі.

 

Щодо юнаків із Довгого, то далі у них дуже важливий матч проти «Оболоні», перемога над якою повністю реабілітує підопічних Фірки й дозволить рідним фанам запалити переможний фаєр й заспівати традиційні пісні та кричалки про рідний клуб. Та й у завершальному двобої в Середньому у річкових будуть хороші шанси виїхати з Ужгородщини хоча б із одним заліковим балом і піти на «зимову сплячку з короткочасними міні-футбольними пробудженнями» в доброму гуморі.

 

 

Арбітр – Іван Мондик

Асистенти – Василь Федак та Олександр Рошко

Делегат ФФЗ – Василь Попович

 

14 жовтня, с. Довге, стадіон «Боржава», хмарно з проясненнями, 100 глядачів

 

«Боржава» U 17 Довге – «Ужгород» U 17 – 0:1 (0:0)

 

Голи: Черевко, 55 (з пенальті).

 

«Боржава»: Віталій Вакаров (Михайло Керечанин, 41), Владислав Тадич, Петро Повх, Михайло Батьо, Владислав Рот, Олег Цимбал, Олександр Рішко, Михайло Сможаник, Ярослав Ференці, Владислав Олегаш, Юрій Керечанин (Юрій Сас, 51).

Запасні: Михайло Райда, Віктор Трикур, Ярослав Бісьмак, Богдан Горблянський.

тренер – Василь Фірка.

 

«Ужгород»: Андрій Іонін, Микола Іванчо, Василь Куприч, Дмитро Карпюк (Руслан Міцовда, 70 + 1), Роман Черевко, Томас Двилашвіт, Руслан Куртанич, Олександр Ребрик, Сергій Курмиз, Валентин Павлик, Мар’ян Кривка-Сембер.

Запасні: Юрій Чучвич, Андрій Деркач, Богдан Штимак, Іван Рацин, Назарій Зінчук.

тренер – Микола Фанта.

 

Вилучення: Повх, 18 (фол зі зривом гострої контратаки з можливим виходом віч-на-віч із воротарем).