Великодобронець Олександр Гіді підписав свій перший дорослий професійний контракт з уже добре відомим на Закарпатті угорським клубом ЕТО Дьор, де виступають Симчо та Вашкеба. Та саме Олександр був першопрохідцем для закарпатців у цей угорський клуб, в системі якого він знаходиться вже більше двох років – починаючи від U17 і до дебюту за основну команду ЕТО Дьор.

До того ж Олександр вже не вперше отримує виклик до лав юнацької збірної Угорщини (буквально вчора його викликали на гру із однолітками Вірменії, 3 березня), тож поговорити з ним є про що. А трохи більше тижня тому, 20 лютого, Гіді виповнилося 18 років.

- Олександр, вітаємо з підписанням професійного контракту і з недавнім днем народження! Для початку розкажи як і де розпочав займатись футболом?

- Я сам з Великої Доброні, саме там і почав грати у футбол коли мені було шість років. Мені сподобалось, що мій сусід ходить на футбольні тренування і я теж захотів. Слава Богу, у мене був дуже хороший тренер - це Філіп Олександр Іванович, якому я вдячний за все те, чому він мене навчив. Я думаю всі його дуже добре знають.

- Далі був етап в СДЮСШОР за який ти виступав до 2016 року. Як оціниш цей етап кар’єри?

- Це був дуже великий крок вперед для мене. Потрапити туди з села і одразу стати твердим гравцем основи. Потім ще впродовж одного сезону я був капітаном команди. Я був дуже радий потрапити туди і дуже вдячний всім тим хто доклав зусиль до мого становлення як футболіста, адже саме вони навчили мене грати футбол.

- Як потрапив до академії ЕТО Дьор?

- Мій хресний тато виїхав на постійне місце проживання у це місто, де і функціонує ця дитяча футбольна академія. Я дізнався, що влітку є шанс потрапити туди на перегляд. Ми з батьками дуже довго обговорювали цю можливість і вирішили, що потрібно спробувати і, слава Богу, все вдалося. Я дуже вдячний своїм батькам, які підтримали мене в цьому і вірили в мене. Згодом мені повідомили, що за бажанням зможу продовжити в Дьорі свою кар’єру.

- З якими труднощами стикався після переїзду в Дьор у такому молодому віці?

- Дуже важко було з самого початку без батьків, дуже сумував за ними. Але в клубі мені допомагали від самого мого приїзду.

- Розкажи про свої успіхи протягом останніх двох сезонів за ЕТО Дьор. Чи багато грав і забивав?

- Спочатку я мав пропустити півроку, тому що мене не могли зареєструвати. Цей період був дуже важким для мене, тому що не міг грати, лише тренувався. Після цього періоду я трохи переживав, що не буду грати, тому що не маю ігрової практики. Потім все так склалося, шо я розпочав підготовку з 2000 роком народження (на рік старшими), з ними тренувався і проводив офіційні матчі: з 14 ігор в сезоні я взяв участь у 8. Свій перший гол у сезоні за команду U17 забив у ворота столичного МТК. Потім, вже літом, інколи залучався до тренувань з командою U19. Мені тоді було лише 16 років. Того ж року я дебютував за першу команду у грі проти Кішварди. На зимніх зборах вже тренувався з першою командою. Після зборів я повернувся у свою команду U17 і ми зайняли третє місце у чемпіонаті. Влітку я знову отримав досвід тренувань з першою командою. Рівно рік назад, взимку, я отримав дебютний виклик у збірну Угорщини U18. Вчора я знову отримав виклик до юнацької збірної, і це вже втретє.

- Наприкінці минулого року ти отримав нагороду кращого гравця року. Що це за нагорода?

- Кожен рік керівництво клубу вручає нагороду кращого гравця у кожній віковій категорії U15, U16, U17, U19 і тренери вирішили, що я був у минулому році кращим у категорії U19. Вони спостерігають впродовж року за тренуваннями гравців, виступами у чемпіонаті і від цього відштовхуються у визначенні кращих.

- На якій позиції граєш? Яке місце займає твоя команда у чемпіонаті?

- Я граю опорника. Моя команда U19 тепер на п’ятому місці. А перша команда - на восьмому.

- Чи часто спілкуєшся з іншими земляками у клубі Симчом та Вашкебою, який лише недавно приєднався до команди?

- Звісно я з ними товаришую. Коли маємо вільний час, то йдемо разом в місто десь посидіти, поїсти. На початку дуже багато допомагав Віті, коли він тільки приїхав у Дьор, тому що він не знав добре мову, але вже навчився і тепер може допомагати в освоєнні Васі. І коли треба, вони так само допомагають мені.

- У цьому сезоні потрапляв у заявку за основну команду?

- 22 вересня зіграв у Кубку проти Козарміслені всі 90 хвилин, ми виграли 4:0. А в грудні вийшов на останні п’ять хвилин у переможному матчі проти Цегледі (1:0).

- На скільки років підписав контракт?

- Не можу сказати, у контракті є пункт про не розголошення цієї інформації.

- Дякую за відповіді. Бажаємо успіхів у клубі і в збірній! Будемо й надалі стежити за твоїми футбольними звершеннями!

Тарас Галушка