Перед самим поєдинком я особисто розцінював шанси команд на успіх як 50 на 50 %. Бонусом «Заріччя» був досить збитий збалансований, рівномірний у всіх ланках склад та досить сильний півзахист. Та при цьому над захистом та нападом Цимбалу ще слід ой як попрацювати. «Фанчиково» хоча й не має такої рівності у складі, та окремі виконавці, як Вайда, Віщак чи Чізмар, скажемо відверто значно вищого, як перша обласна ліга, де грає «Заріччя», гатунку й при підтримці партнерів Артур, Юрко та Іван цілком здатні вирішити долю окремо взятого поєдинку. Із огляду на це, всі нейтральні уболівальники очікували свята футболу, а фани команд жадали перемоги від своїх улюбленців за будь-яку ціну.

 

Про серйозність намірів підопічних Коцана говорить той факт, що першу гостроту, за наслідками атаки по центру, вони створили вже на першій хвилині. Єжов завершив цю атакувальну акцію підступним ударом із середньої дистанції повз праву стійку. Зарічанці відповіли гостро через п’ять хвилин, коли Великошич опинився на завершенні наступу правим флангом зі зміщенням до центру й віддав на хід Бобику. На удар Назара Козьма зреагував. Зан міг додати, однак йому цього вже не дозволили захисники.

 

Далі стався перший злам у матчі, який суттєво вплинув на психологічний стан гостей. Провал центру захисту призвів до «вільного плавання» в чужій карній зоні Пилипчинця й Іван нагадав усім, що вже котрий рік є вправним бомбардиром на теренах Південного Закарпаття – 1:0.

 

Через дев’ять хвилин суперник втратив чудовий шанс відновити паритет. На завершенні атаки по центру вчергове опинився Бобик, який якісно прострілив із лівого краю воротарського майданчика правіше на Зана. Василь був готовий метрів із чотирьох вколотити м’яч у сітку, та Станіслав у останній момент кинувся в ноги й ліквідував небезпеку.

 

Після цього спрацювало правило про «незабитий гол» і при цьому «Заріччя» втратило один футбольний багнет. За наслідками швидкої атаки лівим флангом зі зміщенням до центру м’яч, який летів у рамку після удару фанчиківця, влучив у руку Костаку й змінив траекторію польоту. Котубей був зобов’язаний показати картку – жовту або можливо навіть червону. Вочевидь, щодо цього епізоду в відомого арбітра червоний колір був у пріорітеті, тому Юрію довелось залишити межі майданчика достроково. Це рішення рефері викликало досить жваві дискусії між уболівльниками й невдоволення у команди гостей. Чізмар обманним рухом поклав Сухана в лівий, а м’яч спрямував у правий нижній кут – 2:0.

 

Зарічанці, яких зобов’язував рахунок, продовжували йти вперед, а їх опоненти залишали собі шанс у швидких контратаках. Одна із них сталась через вісім хвилин, коли Шрюба подав із лівого флангу на дальню стійку, де Чізмар міг забивати із дуже хорошої позиції, та спрямував м’яч зовсім поруч із ближнім кутом воріт і в розпачі схопився за голову.

 

Після однієї з подач із кутового з правого флангу на 30-й хвилині Великошич із непоганої позиції пробив головою, та все ж зробив це вище потрібної цілі. Через дві хвилини Зан опинився на завершенні атаки правим флангом зі зміщенням до центру й віддав на Булезу, який із допомогою дриблінгу зібрав на собі чимало суперників й змусив їх порушити правила. Після швидкого розіграшу Чернявський з середньої дистанції влучно пробив, та Козьма у падінні зумів дістати цей досить складний м’яч і перевів на кутовий із правого флангу. Після першого такого стандарту від Сороки Монда на якусь мить випередив Чернявського й головою виніс на кутовий з того ж флангу. Після другого – Томич поборовся на ближній і м’яч полетів по лінії воротарського майданчика до Булези. Та суперники знову винесли на кутовий. А от третій кутовий від стандартиста Євгена з того ж краю став результативним, коли Булеза відгукнувся на верхову передачу й ударом головою спрямував поліеританову кулю в сітку – 1:2.

 

Початок другого тайму пройшов у досить в’язкій боротьбі із досить частими порушеннями правил. Під час однієї з атак «Фанчикова» лівим флангом Сорока постелився у підкаті й зачепив Шрюбу, за що побачив пряме червоне світло. На щастя для команди Коцана Віталій зміг продовжити поєдинок і був досить помітним у наступних звершеннях свого колективу. Натомість, уболівальники «Заріччя» були м’яко кажучи не в захваті від такого рішенння рефері щодо вилучення одного з ключових своїх півзахисників. Та ще й стандарт ледь не призвів до збільшення рахунку, коли Гевді розіграв у центр на Чізмара й Іван влучив у правий кут, та Сухан вдало обрав позицію і парирував цей удар.

 

Та трохи згодом хокейна більшість місцевих гравців все ж далася взнаки. Пилипчинець знову нагадав про свої бомбардирські якості, коли завершив атаку правим флангом зі зміщенням до центру пострілом із середньої дистанції в дальній лівий кут – 3:1. Через дві хвилини у жовто-синіх був шанс відновити попередню різницю, коли Великошич зі штрафного з правого флангу розіграв на Шкірю й Едуард влучно пробив у ближній правий кут, та за господарів зіграла стійка, від якої м’яч зрикошетив у поле. Земляки Василя Раца навіть після необов’язкової втрати Вайди зуміли довести справу до розгрому. На простріл Чізмара з лівого флангу на ближній стійці відгукнувся Пилипчинець і пострілом у дальній кут оформив хет-трик – 4:1.

 

До честі гостей вони навіть удев’ятьох намагались змінити перебіг подій. Так, після подачі одного з кутових від Великошича в падінні через себе намагався пробити Булеза, та м’яч полетів вище воріт. Далі Юрій поборовся по центру на підступах до чужої карної зони й віддав на правий фланг на Великошича. Ростислав пройшов уперед і подав на одинадцять метрів на Булезу, який головою скинув лівіше на Горзова, що влучно пробив, та Козьма вдало обрав позицію й зреагував. За мить до фінального свистка ще дві нагоди. Спочатку Великошич пробив із передачі Чернявського на завершенні атаки лівим флангом, та м’яч рикошетом вилетів на кутовий. А далі Чернявський подав із лівого кута на Алексика, який головою пробив повз праву стійку.

 

«Фанчиково» вийшло на чемпіонську сходинку групи D й цим самим дало вагому заявку на вихід до наступного етапу. «Заріччя» суттєво втратило щодо проходження далі, та все ж отримало корисну інформацію щодо роботи на тренуваннях над центром та правим краєм свого захисту, та й нападу ще є над чим попрацювати.

 

 

Арбітр – Петро Котубей

Асистенти – Юрій Яцкович та Йосип Теремта

Делегат ФФЗ – Іван Попович

 

18 лютого, м. Виноградів, стадіон «Пластмасовик», ясно, 160 глядачів

 

«Фанчиково» – «Заріччя» – 4:1 (2:1)

 

Голи: Пилипчинець, 7, 57, 63, Чізмар, 18 (з пенальті) – Булеза, 34.

 

«Фанчиково»: Станіслав Козьма, Едуард Кочіш, Артур Вайда, Віталій Шрюба, Петро Монда, Юрій Єжов (Роман Орос, 51), Володимир Козьма, Юрій Віщак, Іван Чізмар (Йосип Сивак, 65), Іван Пилипчинець (Євген Товт, 67), Віталій Козаченко (Степан Гевді, 36).

Запасні: Іван Сідлакович, Володимир Корпош, Михайло Гарацун, Михайло Кутнич.

тренер – Іван Коцан.

 

«Заріччя»: Едуард Цесарський (Василь Сухан, 18), Михайло Чернявський, Юрій Костак, Михайло Алексик, Михайло Бізіля (Едуард Шкіря, 22), Назарій Бобик, Василь Зан, Володимир Томич, Євген Сорока, Юрій Булеза, Ростислав Великошич.

Запасні: Ярослав Горзов, Юрій Сокач, Петро Кляп, Олександр Совтан, Сергій Караслай, Василь Шерегій, Микола Цимбал.

тренер – Микола Цимбал.

 

Вилучення: Костак, 17 (пряма червона за позбавлення суперника очевидної можливості забити гол), Сорока, 48 (пряма червона за застосування надмірної сили з нанесенням травми гравцю), Вайда, 61 (друга жовта, за неспортивну поведінку).