00:25 Сергій Фединишинець: "Нам по силам вийти з групи" | |
|
Продовжуємо знайомити наших читачів із командами-учасниками Зимового кубка Берегівського району. На черзі – ФК "Велика Бийгань".
Нещодавно у керівному складі цієї команди відбулись зміни.Головним тренером призначено Сергія Феденишинця, який поділився своїми планами та баченням розвитку футболу.– Сергію Федоровичу, прийміть вітання з приводу призначення.Чи довго Ви думали над пропозицією? – Гарно дякую. Скажу відверто, коли президент клубу Йосиф Почаї зробив мені пропозицію, сумнівався,але цю команду знаю доволі непогано. У другому колі минулого сезону мій син Едуард був голкіпером «В. Бийгані», тож відвідував багато ігор.У той час ми з керівниками клубу багато розмовляли щодо проблем і недоліків команди. Очевидно, їм було до вподоби моє бачення побудови гри. Оцінивши ситуацію, я дійшов висновку, що можу очолити цей славетний клуб. Скажу відверто, я добре розумію відповідальність, яка лягає на мої плечі. Село Велика Бийгань має славетну історію та традиції. Тож місцеві вболівальники звикли до якісного футболу і яскравих перемог. Щодо мене, то усе свідоме життя я у футболі: у дитинстві грав; протягом багатьох років працював арбітром; останні два роки був тренером юнаків ФК «Дийда». Тому, вважаю,що маю непоганий досвід і мені під силу впоратися з поставленими завданнями. – Яку мету ставите перед собою як тренер? – Найголовнішим завданням для мене є формування колективу із місцевих футболістів із обов’язковим залученням перспективної молоді. На мою думку, районні змагання повинні дати можливість молодим та здібним хлопцям підвищити майстерність, виховати низку якостей, формувати волю до перемоги. Мені не буде цікаво працювати з футболістами, яких цікавить у футболі тільки матеріальна сторона. Вони грають, щоб заробити гроші. І, до речі, чималі. Ми змагаємося у районному чемпіонаті, тож гратимуть ті футболісти, які хочуть рости та прогресувати. Тут нема «зірок». У чемпіонатах району вони не грають, тільки у змаганнях вищого рівня. Щодо завдань Зимового кубка, то, в першу чергу, готуємо команду до сезону, налаштовуємося на кожну гру. Безперечно, я як тренер, хочу вийти з групи. Вважаю, це нам по силам. – Як я розумію, ставка робиться на місцевих футболістів? – Так, це добре розуміють і керівники клубу. Президент Йосип Почаї та голова села Дезидер Ганко, які дуже багато роблять для відновлення колишньої слави футболу, мали досвід робити ставку на обласних «зірок». У результаті почав зникати сільський футбол. Як на мене, то не «зірки» відіграють роль в сучасному футболі. Візьмемо, до прикладу, Ісландію. Імена їх збірної нікому невідомі, але вони довели, що можна вигравати без «зірок». Тож вважаю, що необхідно будувати команду футболістів-однодумців, а за рахунок зимових ігор, переконаний, хлопці додаватимуть від ігри до гри. Якщо команда виконуватиме мої вказівки, то результат обов’язково прийде. Головне – налаштувати команду психологічно і ставити перед футболістами мету. – Хто гратиме за ФК «В. Бийгань»? Можете назвати хоча б декілька імен? – В основі – великобийганські футболісти. Серед них і досвідчені хлопці, що мають досвід виступів на обласному рівні. Інші – місцева молодь. Це талановиті хлопці, які під моїм керівництвом минулого сезону виступали в складі юнаків ФК «Дийда». Вважаю, що витрачати великі кошти на футболістів із за меж району – не варто. Потрібно їх вкладати в місцеву молодь та інфраструктуру (будувати роздягальні, встановлювати якісні газони). Наш район славиться розвитком інфраструктури. Приміром є Яноші, де є все і куди приємно йти грати (президент клубу Іштван Барта). У Кідьоші – чисті, світлі, просторі роздягальні, душові (президент Бейло Дерцені). Непогана інфраструктура в Гаті, хороший газон в Великих Берегах. Якщо і у нас все це буде, то діти не тікатимуть до Угорщини, де футбольна інфраструктура розвинена у кожному селі. – Як колишній арбітр, як би Ви оцінили рівень арбітражу у районі? – Рівень нормальний. Навіть скажу високий. Порівняно з іншими районами, то мабуть найкращий, але є і проблеми. Молодь не хоче займатися арбітражем. Через це брак арбітрів. Причиною можу назвати низьку оплату, велику відповідальність та культуру вболівання. На адресу арбітрів часто лунають образи і погрози. Добре, щодо фізичного насилля, як у деяких районах, не доходить. Будь-яка дрібна помилка арбітра, в більшості випадків, кваліфікується, як упередженість. Уболівальники та керівництво клубів забувають, що арбітри живі люди і теж можуть помилятися. – Кого вважаєте фаворитом Зимового кубка? – На мою думку, це «Зірка», «Гать», «Яноші», «Великі Береги». Хоча все може бути. Запевняю, ми нікого не боїмося і з усіма гратимемо на перемогу. Зимовий турнір, на який впливають погодні умови, можна виграти не на класі, а на характері. Немає жодної команди, яка б викликала у мене страх. Зіграємо з усіма суперниками, у кожній грі будемо намагатися перемогти. Тому, гадаю, ми можемо поборотися навіть за третє місце. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |