Цьогорічний кубок України серед аматорських колективів спортивна громадськість Виноградівщини та всього Закарпаття очікувала з нетерпінням.

Із часів участі в цих змаганнях «Берегвідейка» та клубу з Пийтерфолва туди із закарпатських клубів ніхто не заявлявся. Та якщо мені не зраджує память, кістяк згаданих двох колективів складали гравці з-за меж нашої області. Тут же грала команда, яка майже повністю сформована із наших крайових вихованців. За «Севлюш» тримали кулаки усі патріотично налаштовані щодо закарпатського футболу закарпатці, як і щоразу так само це роблять за «Минай» у аматорському чемпіонаті України та за «Мункач» U-19 в напівпрофесійній першості нашої держави серед парубків до 19 років. Одна справа, коли ці колективи змагаються між собою в крайових змаганнях, і зовсім інша, коли вони захищають честь всього нашого футболу на вищому рівні. Хочеться, щоб таких було більше, тому очікуємо від «Середнього», «Ужгорода» і можливо «Поляни» також спроб сил десь так у майбутньому.

Щодо повторного поєдинку, то після поразки в гостях – 1:4, тільки відверті оптимісти розглядали шанси на вихід нашої команди як рівні до суперника. І хоча підопічні Слюсара цього разу й виглядали краще в ігровому плані, та тотальний нефарт, академічність на завершенні й надійна гра захисту гостей змусила крайових уболівальників сумувати вдруге. Цього разу в старті виноградівців з’явився Бандурович та Мешко: перший мабуть для кращих дій ближче до оборони, а другий для креативу в атаках. Із самого початку кидатись стрімголов у атаку було ризиковано, тому господарі намагались планомірно налагоджувати позиційні дії. На 8-й хвилині на навісну передачу з правого флангу на одинадцять метрів відгукнувся Вашкеба. Та на влучний удар головою від Василя зреагував Бурмас.

Через шістнадцять хвилин Мешко прорвався по лівому флангу й подав на дальній край штрафного майданчика на Ребрика й Денис із ходу точно пробив, та воротар знову парирував.

На 38-й хвилині Чонка завершив атаку по центру зі зміщенням вліво ударом метрів із десяти в ближній кут. Бурмас відбив. Здавалось господарі з хвилини на хвилину зможуть забити, та вони, захопившись наступом, пропустили контратаку лівим флангом, на завершенні якої Міліщук спрямував м’яч під поперечину, без шансів для Гринишина на відбиття, й підсумував рахунок першого тайму – 1:0.

На початку другої половини гри виноградівці намагались позиційно йти вперед, та їм довго не вдавалось довести справу до небезпеки. Найближчим до того, щоб відновити рівновагу був Реплюк, який ударом метрів із п’ятнадцяти в дальній нижній кут завершив атаку по центру зі зміщенням до правого краю штрафного майданчика. Бурмас був безсилий відбити, та гостей від голу врятувала стійка воріт. І знову відбулось те саме, що і в першому таймі. Підопічні Пономарьова, на досвіді, вичекали момент і  вибігли в контратаку, на завершенні якої Баглай скористався чудовою передачею Міліщука й метрів із дванадцяти вколотив м’яч у правий кут. Гринишин намагався відбити, та не зміг його дістати – 2:0. Далі гості змогли ще й використати свою головну зброю – стандарти. На подачу зі штрафного з лівого флангу відгукнувся Клим і довів рахунок до розгромного – 3:0.

Після цього стало зрозуміло, що пройти до наступного етапу вже на межі фантастики й тренер «Севлюша» дав можливість і гравцям із лавки дебютувати в престижному турнірі. Від цього дії господарів трохи пожвавились і вони мали кілька нагод як мінімум забити гол престижу. На 73-й хвилині Реплюк завершив атаку правим флангом влучним ударом метрів із сімнадцяти в дальній нижній кут. Воротар не мав можливостей парирувати, та його від голу знову врятувала стійка. Через сім хвилин Вашкеба опинився на завершенні наступу лівим краєм зі зміщенням до центру й підступно пробив поруч із лівою стійкою. Ще через вісім хвилин Чонка пробив із середньої відстані точно в правий верхній кут, та воротар зумів зміститись і перевести на кутовий, який уже ніс меншу загрозу.

«Севлюш» отримав хороший вже другий після фіналу крайового аналогічного турніру проти «Минаю», кубковий урок. Та на цей раз гіркота від цього «львівського семінару» залишає важкий осад у душах не тільки ультрас із міста над Тисою, а й у думках фанів усього Закарпаття. Справедливості заради слід відзначити, що нашій команді трохи не пощастило з жеребкуванням, бо зі старту довелось змагатись із досить потужним лідером провідного дивізіону чемпіонату Львівської області. Та все ж хто-зна чи зміг би «Севлюш» здолати менш колоритний бар’єр і дійти до зустрічі з опонентом такої ж сили, як «Миколаїв», а так виноградівці перевірили свої сили, побачили вдії свої слабкі сторони і якщо зроблять правильні висновки, то безумовно прогресуватимуть, а з ними і весь закарпатський футбол до загалу йтиме надалі до свого покращення.

Арбітр – Мирослав Липко (Івано-Франківська область),

Асистенти – Микола Гудима (Івано-Франківська область) та Василь Білозецький (Тернопільська область),

4-й арбітр – Денис Дудаш (м. Ужгород), 

Спостерігач арбітражу – Олександр Найко (Тернопільська область),
 

 «Севлюш» Виноградів – «Миколаїв» – 0:3 (0:1), За сумою двох матчів – 1:7,

30 серпня, м. Виноградів, матч-відповідь, стадіон «Юність», ясно, 600 глядачів,

Голи: Міліщук, 39, Баглай, 53, Клим, 58,

«Севлюш»: Віталій Гринишин, Андрій Гладиш, Іван Бандурович, Андрій Ломага, Віктор Чумак, Василь Вашкеба, Василь Ковтун, Денис Ребрик, Юрій Чонка, Юрій Мешко, Михайло Реплюк,

Запасні: Віталій Ерфан, Олексій Остафійчук, Віктор Микуляк, Михайло Чедрик, Дмитро Мішенін, Артур Вайда, Борис Ковня,

тренер – Валентин Слюсар,

«Миколаїв»: Мар’ян Бурмас, Іван Шуга, Роман Танечник, Володимир Вербний, Григорій Коваль, Назарій Міліщук, Назарій Бойко, Богдан Хмизов, Ігор Балух, Андрій Сагайдак, Андрій Баглай,

Запасні: Василь Сколозяра, Іван Федиина, Богдан Клим, Роман Лещинський, Євген Кравців, Остап Іллюк, Роман Василів,
тренер – Віталій Пономарьов,

Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»