Саме цей поєдинок був найбільш бажаним за останні півтора року для вболівальників у плані поєднання неймовірної як для обласного футболу сили опонентів та, нарешті для виноградівських ультрас, конкурентності в протистоянні з «Минаєм». Щось подібне вони востаннє бачили в минулому сезоні у виїзному двобої літнього чемпіонату. Та тоді команда з Ужгородщини ще не була такою сильною як зараз, коли досвід набутий у аматорській лізі України навіть мимоволі та й дається взнаки в діях підопічних Харьковщенка.

Заради справедливості слід відзначити, що свою долю в рівність сил на полі внесло й те, що за день до цього протистояння наш єдиний наразі представник у всеукраїнських змаганнях зіграв регулярний матч там. А тут йому, можливо з бажанням зібрати більше вболівальників на трибунах Пийтерфолва, не пішли на поступки щодо зміщення на кілька діб, тому довелось грати в екстремальний футбол, який сформулюємо новим сленгом «із дня на наступний». Минайський футбольний Жванецький Кополовець із гумором поставився до даної ситуації, бо після гри жартував із партнерами мовляв «Може ще десь треба зіграти один матч?». Та його партнери витримали іспит і зуміли вивезти прийнятний результат із Виноградівщини. Та про все за рядом.

 

Перша десятихвилинка хоча й проходила за трохи більшого контролю м’яча господарів, та за гостротою на підступах до чужого штрафного майданчика вони трохи поступались. «Біло-чорні» середніми та довгими пасами шукали Чедрика переважно трохи лівіше, та за Михайлом уважно стежили Беца та Допілка, які то заганяли нападника в офсайд, то до «не можу» зв’язували його дії пресингом. Тільки на 10-й хвилині господарям вдалось вивести свого кращого бомбардира на досить прийнятну ударну позицію з меж карної зони, та той трохи замешкався й далі не зміг як слід пробити. Гостям вдались три атаки на 7-й, 8-й та на фініші 10-ї хвилини, де найактивнішу роль відігравали Шпак, Гегедош та Пиняшко. Та Ломага й Ковтун на завершальній стадії цих наступальних звершень ціною надзусиль зуміли ліквідувати потенційно дуже суттєву небезпеку.

 

Друга десятихвилинка вже краще вдалась «Севлюшу», які почергово намагались, знову ж таки не короткими передачами, виводити Чедрика, Вашкебу, Реплюка й Остафійчука на ударні позиції, та тим щоразу не вистачало стартової швидкості, щоб залишити позаду опонентів. У синьо-білих партнерів попереду намагався завести Лобода. Ці дії Яромира зуміли розбудити Гегедоша, який на межі другої-третьої десятихвилинок на завершенні атаки з лівого флангу з поступовим зміщення до правого кута штрафного майданчика заробив право на штрафний удар метрів із двадцяти п’яти й сам пробив над ближньою дев’яткою. Та найгостріший момент усього тайму серед обох колективів гості створили на 26-й хвилині. За якусь хвильку до цього Гегедош активним дриблінгом на правому флангзі змусив зфолити проти себе Бабича, запаливши словесні пристрасті щодо «можливих акторських здібностей» при падінні від Роберта. Цього разу минайці вирішили не подавати, а прострілити зі стандарту в центр штрафного майданчика, де Образцов у динаміці випередив кількох своїх партнерів і пробив низом. Козар і партнери по захисту нічого не могли зробити щодо зміни траекторії польоту. На їх щастя м’яч полетів у сантиметрах поруч із правою стійкою.

 

Опоненти спробували відповісти через три хвилини, коли Чонка отримав м’яч ближче до лівого флангу й із фінтами зумів хоча й не вперед, та все ж просунтись трохи правіше. Юрій викотив круглого під удар Реплюку. Михайло метрів із вісімнадцяти спрямував його політ над поперечиною. Певні активності виникали також після вкидань із-за бокової, переважно з лівого флангу в ісландському стилі в чужий штрафний від Бабича, коли Реплюку часом вдавалось виграти верхову боротьбу й скинути на партнерів, та до завершення справа не доходила. Натомість Гегедош незадовго до перерви зміг закінчити одну з контратак правим флангом майже обвідним ударом з лівої ноги метрів із двадцяти семи в дальній кут. Козар зумів у падінні забрати.

 

Другий тайм був ще обережнішим, тому видовищної Бразилії попереду було годі чекати, а переважав македонський силовий стиль «не дай іншому нічого зробити». На 47-й та 52-й хвилинах обмінялись напівмоментами. Спочатку Гегедош замкнув подачу з правого флангу легеньким ударом через себе, до якого Козар був цілком підготовлений. Трохи згодом Ломага та Чедрик розігнали атаку правим флангом, наслідком якої був простріл у карну зону в напрямку Чонки, та захисники «Миная» винесли в пожежному режимі, не дозволивши Юрку навіть доторкнутись до поліеританової кулі.

 

Із виходом Кополовця стали трохи гострішими подачі з правого флангу як зі стандартів, так і з гри. Одна з таких передач від Михайла на дальню стійку, що відбулась на 61-й хвилині, створила найгостріший епізод матчу. Дзьоба відгукнувся на цей пас й бив повз воротаря, та Василя підстроахував один із захисників і виніс м’яч практично з лінії воріт. Через десять хвилин Реплюк на правому фланзі змусив зфолити проти себе Смокоровського. Чонка подав досить гостро. Попович самовіддано вилетів на вихід зім’явши й чужих і особливо своїх, де найбільше постраждав Образцов, і ліквідував все.

 

На 79-й хвилині Чонка на дальній стійці відгукнувся на діагональ із правого флангу й влучив у ближній кут, та не сильно й Попович впорався без надзусиль. Через п’ять хвилин на подачу Беци з права відгукнувся Гегедош, що пробив метрів із восьми головою вище правого кута. За три хвильки до завершення основного часу Манджос подав із кутового зліва в центр карної зони. Чедрик виграв верхову боротьбу від кількох високих опонентів, та пробив вище.

 

Про всю серйозність повторного кубкового двобою говорить той факт що уже через дві хвилини після виходу на заміну Федака, він був змушений продовжити матч із перебинтованою головою. Виноградівські фани чекають, що їх улюбленці нарешті здивують їх золотою перемогою, а хоча б і в «серії булітів». Уболівальники «Миная» в очікувальнні продовження переможної стабільності свого колективу на всіх рівнях.

 

 

Арбітр – Вадим Запрутняк

Асистенти – Валерій Шкура та Юрій Бобаль

Делегат ФФЗ – Віктор Наскалов

 

15 квітня, с. Пийтерфолво, стадіон «Тиса», ясно, + 21 градусів, 500 глядачів

 

«Севлюш» Виноградів – «Минай» – 0:0

 

«Севлюш»: Василь Козар, Андрій Ломага, Павло Оржеховський, Андріан Бабич, Василь Ковтун, Олексій Остафійчук (Мирослав Мудра, 67), Віталій Чейпеш, Василь Вашкеба, Михайло Реплюк Юрій Чонка (Василь Манжос, 84), Михайло Чедрик.

Запасні: Василь Керечанин, Михайло Чутора, Микола Ляхович, Артур Продан.

старший тренер – Валентин Слюсар.

 

«Минай»: Андрій Попович, Василь Беца, Ігор Вагін, Роберт Гегедош, Едуард Дзьоба (Владислав Микуляк, 69), Олег Допілка, Яромир Лобода (Михайло Кополовець, 58), Владислав Образцов (Володимир Корнутяк, 62), Василь Пиняшко, Роберт Смокоровський (Степан Федак, 88), Олексій Шпак.

Запасні: Владислав Сидоренко, Дмитро Бабенко, Іван Капустей.

головний тренер – Ігор Харковщенко.