21:18 Сухий реванш від «Оболоні» | |
|
Орієнтуючись на показники обох клубів за попередні чотирнадцять турів очікувалось, що в цьому двобої невелику перевагу будуть мати господарі
 Орієнтуючись на показники обох клубів за попередні чотирнадцять турів очікувалось, що в цьому двобої невелику перевагу будуть мати господарі. Та пивовари приїхали у найтепліше місто Закарпаття не тільки винограду скуштувати і на кратер вулкану (на щастя сплячого) на Чорній Горі подивитися, а й реваншуватись за виїзний розгром у першому колі. Перший тайм пройшов за невеличкої територіальної переваги господарів, однак ділився на відрізки часу, в яких активнішою була то одна, то інша команда. Господарі активно використовували флангових гравців, які навісними та прострільними передачами шукали Мудру та Віщака. Їх опонети більше проривались середніми та короткими пасами через центр і шукали на завершенні Пилипа та Браєра, які цього дня активно працювали й у відборах мяча. На початку першого тайму глядачі ударів так і не побачили. Запамятались тільки спроби вистрілити від Віщака та Мудри. Набагато більше емоцій викинули фани обох клубів, коли на 4-й хвилині на завершенні в штрафному майданчику був Мудра, який під час спроби завдати удару, опинився на мокрому газоні стадіону «Юність». Дьордь вирішив, що Міллер, який стелився у підкаті, не зробив нічого поганого Мирославу і дозволив продовжити гру. За це він отримав кілька неприємних слів із трибун і аргументи: «За таке у Довгому в наші ворота стовідсотково б поставили точку!» Хустяни на поєдинку в Довгому присутні не були, тому аргументували: «Віталік навіть не торкнувся вашого нападника!» Якщо на початку тайму мяч більше контролювали господарі, то його середина, була за гостями. Пивовари мали перевагу як за ударами – 3:1, так і за влучаннями в площину – 2:0. Та перший влучний постріл/простріл від Микуляка був тренувальним, а удару Росохи трохи забракло влучності. Точнішим був Ігор Пилип, якого на ударну позицію, на завершенні атаки правим флангом, середнім пасом вивів Браєр. Гринишин зреагув. Трохи неточнішим, однак від цього не менш небезпечнішим був удар головою Чейпеша, який замкнув навіс із кутового від Ломаги. Та мяч просвистів в 15-20-ти сантиметрах від стійки. У кінці тайму знову активізувались господарі, які мали перевагу як за небезпечними моментами, так і за ударами. Після єдиного удару/навісу зі стандарту від Міци, який сам і заробив цей стандарт на 37-й хвилині, мяч полетів поряд із правою девяткою. Не менш гостро було й після одного з наступних стандартів, коли Чонка навісив у штрафний майданчик на Мудру, та Мирослав перестарався у силовій боротьбі з Драгулою, чим викликав занепокоєння на лавці запасних із пивним написом. Другий тайм був ще жорсткішим, тому про видовищний футбол доводилось тільки мріяти. Початок другого мало чим відрізнявся від кінцівки першого тайму. Виноградівці домінували в середині поля, та ближче до штрафного майданчика все розбивалось у захисний мур вистроєний Микуляком, який був кращим серед польових гравців обох команд, та його партнерами Панцею, Міллером та Пилипом. На 50-ій хвилині атаку правим флангом зі зміщенням до центру завершував Віщак, якому асистував Чонка, та під постріл Юрка самовіддано, кинувся Микуляк. Цим самим він дав привід господарям апелювати до Дьордя з приводу гри рукою з його боку. Та арбітр дозволив продовжити поєдинок. Обидва воротарі, яких визнаємо кращими гравцями (особливо це стосується Драгули, у якого було більше роботи), продовжували феєрити на виходах. У середині другої половини зустрічі команди почали більше фолити і в різних ділянках поля, як гриби після дощу, почали виникати стандарти. На 60-ій хвилині під час атаки по центру господарі «поклали» на газон Мадяра, а Микуляк сильно пробив з точки з 30-ти метрів. На щастя Гринишина м’яч після рикошету від стінки суттєво зменшив швидкість і дозволив Віталіку захопити його в свої рукавиці. Господарі відповіли через три хвилини. Ерік Віщак заробив стандарт на тій же відстані що й Мадяр, а Міца дуже добре його виконав, тому що круглий пролетів у кількох сантиметрах від лівої стійки. Драгула стрибав, та якби шкіряна куля полетіла трохи точніше, то була висока ймовірність, що виймав би її з сітки. Кінець другого тайму став найдинамічнішим. Команди, особливо «Севлюш», прокинулись і додали у видовищності. Та ще краще грали й захисники та воротарі. З огляду на це, не виникає здивування те, що мяч, після ударів від Міци, Ігора Пилипа, Мешка, Єжова, Логойди та Браєра, так і не затріпотів у сітці. Біля брами Драгули найнебезпечніше було на 80-ій хвилині, коли Мешко обвідним ударом з 30-ти метрів у дальній лівий кут, завершив флангову атаку. Воротар «Оболоні» у неймовірному стрибку відбив круглого. Біля воріт Гринишина найгостріше було на 89-ій хвилині, коли під час атаки по центру Ігор Пилип вивів на ударну позицію з меж штрафного майданчика Браєра. Олександр потужно пробив у лівий кут. На це воротар «Севлюша» продемонстрував і свою дуже добру реакцію. Фінальний свисток Дьордя підсумував мирову на користь «Оболоні». Яка трохи підвищила свої медальні перспективи. Арбітр: Назарій Дьордь Асистенти: Еміл Головей, Ян Рогач Делегат: Георгій Жбора. Глядачів: 200. «Севлюш» Виноградів – «Оболонь» Хуст 0:0 «Севлюш»: Віталій Гринишин, Віталій Чейпеш,Юрій Мешко, Мирослав Мудра, Олександр Міца, Юрій Віщак, Андрій Ломага, Ерік Віщак, Олександр Логойда, Юрій Чонка, Дмитро Жуков. Запасні: Степан Січ, Юрій Єжов, Себастьян Шопота, Василь Симканич, Василь Козар. Тренер – Іван Білак. «Оболонь»: Віктор Драгула, Сергій Панця, Віктор Микуляк, Микола Росоха, Віталій Міллер, Микола Вурста, Олександр Браєр, Ярослав Мадяр, Ігор Пилип, Василь Пилип, Юрій Горба. Запасні: Ярослав Бучок, Михайло Томишин, Тарас Форкавець, Олександр Макарусь, Андрій Лабанц, Юрій Фотан, Антон Вайнраух, Іван Луцак, Роберт Пилип. Тренер – Юрій Мовчан. Євген СВИЩО для Lobda.at.ua   | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |