Про «Карпати» котрий рік говорять «Молода і дуже перспективна команда». Уже скоро діти, народжені в момент появи на світ цього твердження, зможуть свідомо повторити за старшими це. Однак від слова цукор у фанів у роті солодше не стане, тому чекають виправдання очікувань. Зрозуміло, що в першому двобої з командою-мрією з Виноградова мало на що доводилось розраховувати, та тоді було принципово довести, що онуки Довбуша вміють грати не гірше за правнуків Перені. Не змогли. Цього разу суперник був прийнятніший. Оболонь» виглядає ну дуже молодо і навіть рахівці біля пивоварів здаються маститими ветеранами елітного дивізіону. Тому в цьому поєдинку з однією з двох найсильніших команд Східного Закарпаття саме господарі мали б вчитись у своїх колег. Однак, це був саме той рідкісний випадок, коли учень у чомусь таки перевершив і трохи присоромив свого вчителя. Та про все викладемо «за абеткою».

 

Початок першого тайму пройшов у дуже в’язкій боротьбі й не віщував любителям краси й яскравих кольорів нічого цікавого. Та саме опонування на кожному клаптику поля викликало повагу й захоплення щодо бійцівських якостей окремих виконавців. Мало хто сумнівався в перевазі з володіння м’ячем за гостями. Певні задатки атак від обох колективів звичайно були вже й на старті матчу, та найчастіше не вистачало останнього пасу. Коли ж навіть він з’являвся, то забували пробити.

 

Цікавішою була середина першого тайму. Саме в її часових рамках стався перший точний, щодо відліку для обох опонуючих сторін, удар у площину. На 18-й хвилині Терпак учергове вдало зіграв у відборі метрах у сорока від своїх воріт і дальнім пасом знайшов Брану. Павло був точним на завершенні, та на його несильний постріл із меж штрафного майданчика зреагував Скляр. Ще гостріше було через хвилину, коли Микуличинський опинився на завершенні атаки правим флангом зі зміщенням до центру й середнім пасом знайшов Мачека. Йосип метрів із десяти розстрілював ворота, намаючись влучити в лівий кут. Утім, поліеритановий засіб для штампування голів підвів півзахисника своїм польотом у прикрій близькості від цілі. Ще через дві хвилини Яремчук козирнув ударом імені Роберто Карлоса метрів із двадцяти п’яти з лівого флангу й влучив у ближній верхній кут. Однак «хустський Буфоніще» Скляр продемонстрував свій кращий сейв, перевівши на кутовий. За мить Юрій мав ще одну нагоду забити метрів із дванадцяти, та не зміг як слід прикластись і його удар у пожежному режимі був нейтралізований блокуванням.

 

Кінцівка тайму була теж досить динамічною. На 31-й хвилині на дуже хорошу ударну позицію метрів із дев’яти вивели Мачека. На удар Йосипа у ближній правий кут Скляру було важко що-небуть протиставити, та стійка мабуть була «добре залитою пивом», бо її неймовірна, як для рахівського бажання її звузити, ширина саме дозволила м’ячу відлетіти від неї в поле, а не в павутинку нижнього кутка. «Оце так нефарт і що тут зробиш?» – подумали фани гостей і були цілком близькі від істини. Через чотири хвилини Мачек уже асистував партнеру, коли якісно прострілив із правого флангу. Козурак опинився в потрібному місці в потрібний час і ударом метрів із семи розстрілював воротаря. Та Скляр і цього разу довів, що недарма «їсть хустський хліб» і не без чудової реакції відбив.

 

За п’ять хвилин перед мандрівкою до «п’ятнадцятихвилинних опочивалень» могли забити й господарі. Міклош опинився на завершенні контратаки лівим флангом і віддав правіше на Росоху. Микола намагався примножити намагання партнерів ударом у лівий верхній кут. Рикошет від захисника міг виявитись фатальним для гостей, та після нього поперечина воріт опинилась хоча й зовсім майже нічого, та все ж нижче траекторії польоту м’яча й дала рахівцям хоча б якийсь позитив із сухості на табло.

 

Стартові хвилини другого тайму також не вразили якимось креативом. Утім, на 50-й хвилині м’яч все ж знову влучив у рамку воріт, ба навіть влетів у сітку. Після прострілу зі штрафного з лівого флангу метрів із двадцяти п’яти від Терпака на цей стандарт на дальній стійці відгукнувся Микуличинський і підправив у ближній кут. Та коли радість почала наповнювати серця горян прапорець Мойсеєнкова перетворив її на гнів із питальним «Як так?»

 

Через вісім хвилин Микуличинський знову бив із правого краю штрафного майданчика й внаслідок рикошету могло бути «Ой йой йой», та на щастя для господарів Скляр опинився саме на його шляху. Ще через дві хвилини на подачу Росохи з правого флангу в районі одинадцятиметрової позначки відгукнувся Лемко, який сильно пробив головою, та трохи вище.

 

Та гостям все ж вдалось порадіти в середині тайму. Масована й затяжна атака по центру, за участю Микуличинського, Фільтюка, Терпака та Яремчука, завершилась тим, що Василь середнім пасом вивів останнього з цього комбінаційного квадрокоптера фактично на воротаря, який Юрась реалізував у лівий нижній кут – 1:0.

 

Однак, усе з ніг на голову перетворила шалена двохвилинка від майстра епізоду Росохи. Спочатку Микола дальнім пасом вивів Міклоша віч-на-віч на воротаря й Мишко довершив усе пострілом у лівий кут – 1:1. Не встигли гості «змінити світлу стрічку на темнішу» як Микола вже сам відгукнувся на середній пас від пратнера, виграв очну боротьбу в одного з кращих центральних захисників Східного Закарпаття Романюка, вибіг на воротаря й пробив так, що виглядало ніби Кудлі залетіло поміж, прикро – 2:1.

 

Через три хвилини Пригара міг метрів із шістнадцяти збільшити перевагу своєї команди, та пробив поруч із правою стійкою. Ще через дві хвилини Скляру також було б важко дістатись до удару низом від Терпака метрів із двадцяти п’яти. Та мяч полетів туди ж де й від Назара. Ще за мить на подачу з кутового від Микуличинського у воротарському майданчику відгукнувся Тимочук, та після його напів-удару метрів із трьох все завершилось над поперечиною. За дві хвилини до завершення основного часу Росоха заробив право на штрафний метрах у вісімнадцяти від воріт. Міклош із цього стандарту катнув правіше й Микола міг ударом у лівий верхній кут оформити дубль, бо Кудлі було зась дістатись до цього м’яча. Та лічені сантиметри не дозволили поставити ефектну крапку. На простріл Микуличинського з кутового в центр штрафного майданчика, на ділянку перед лінією воротарського майданчика, на першій доданій хвилині відгукнувся Тимочук, який міг розстрілювати ворота в будь-який кут, та навіть не спромігся на кволенький тихенький радісний.

 

 

Арбітр – Мирослав Гала

Асистенти – Дмитро Моісеєнков та Віталій Лофинець

4-й арбітр – Ярослав Козик

Делегат ФФЗ – Василь Козик

 

12 травня, cмт. Вишково, стадіон «Visk», ясно, + 27 градусів, 300 глядачів

 

«Оболонь» Хуст – «Карпати» Рахів – 2:1 (0:0)

 

Голи: Міклош, 72, Росоха, 73 – Яремчук, 68.

 

«Оболонь»: Омельян Скляр, Тарас Форкавець (Валентин Гриджук, 30), Михайло Алексик, Михайло Лемко, Михайло Бучок, Назарій Пригара, Едуард Ростока, Василь Глібчук, Михайло Дьордяк, Микола Росоха, Михайло Міклош (Дмитро Микулець, 90).

Запасні: Михайло Чічіна, Віктор Пальок, Дмитрій Хаджішвілі, Роберт Айб, Віталій Ерфан.

тренер – Василь Форкавець.

 

«Карпати»: Мафтій Кудла, Микола Романюк, Юрій Микуличинський, Микола Вішован, Володимир Іванов (Владислав Василенко, 83), Василь Терпак, Богдан Тимочук, Павло Брана, Йосип Мачек, Микола Козурак (Роман Фільтюк, 58, Олександр Маркульчак, 86), Юрій Яремчук.

Запасні: Михайло Якоміщак, Павло Петрище, Іван Кокіш, Михайло Штефура.

тренер – Андрій Панасюк.