У другу суботу травня на головній арені Вишкова відбувся дуже принциповий двобій двох кращих юнацьких колективів Східного Закарпаття 2017-го року, де були розіграні не тільки важливі залікові бали, а й очне протистояння мало визначити «Чия футбольна школа є кращою на сьогодні хустська чи рахівська?». До всього ще й юнаки Тячева в цьому році мають за честь змагатись у вищій лізі, тому одним оком підопічні Микуличинського та Мовчана слідкують і за результатами цього колективу з ще одного районного центру, щоб не пропустити його вище себе в турнірній таблиці й пізніше вже безпосередньо в очній боротьбі довести хто є хто східніше від річки Ріки й аж до Лазещини та урочища Говерла на 2018-й рік. При нагоді звичайно всі ці три колективи не проти поборотися й за один із комплектів нагород вищої ліги, та для цього слід постійно працювати на тренуваннях і буквально вигризати бали в старожилів еліт-юніт дивізіону.

 

Про те, як ніхто не хотів поступатись жодним клаптиком поля свідчить уже той факт, що початок першого тайму пройшов у в’язкій боротьбі й воротарі практично не вступали по справжньому в гру. Господарі, які більше володіли м’ячем, кілька разів трохи загострювали ситуацію з кутових і зі штрафних. Та підстраховка один одного гостей не дозволяла довести справу навіть до якогось мало-мальського кволенького удару. Гості намагались підстерегти опонентів на контратаках із викорстанням прострілів із флангів, та замкнути їх довго не вдавалось із причини уважного ставлення до нападників їх персональних опонентів.

 

Певні задатки гольових ситуацій почали проглядатись у середині тайму. На 19-й хвилині Шемота опинився на завершеннні реактивної, порівняно з попередніми діями команд, контратаки й віддав середній пас на Карапчука, а Степан підступно низом пробив повз ліву стійку. Через дві хвилини стався перший провал центру захисту гостей, наслідком якого стало те, що Фиця вийшов на ворота й міг відкривати рахунок, та Якоміщак вчасно вибіг зі своєї рамки й ліквідував загрозу. Після цього, хоча й не одразу, та все ж досить швидко, спрацювало правило про «Чому ти не забиваєш Едік?» Рахівці змогли вийти в швидку атаку по центру зі зміщенням до лівого краю штрафного майданчика, в кінці якої Кошук прострілив на лінію воротарського майданчика й Боднарюк замкнув несильним, та все ж дуже мудрим, як на вік виконавця, ударом під ліву стійку – 0:1.

 

Через хвилину могли подвоїти перевагу в наступі правим флангом, на завершенні якого знову був Кошук. Мирослав віддав лівіше на Шемоту, вивівши Юрія на дуже вигідну ударну позицію й той намагався низом влучити в лівий кут. Кисіль був безсилим зупинити цей м’яч, та на його щастя він хоча й зовсім трохи, та все ж оминув стійку із зовнішнього боку брами. За шість хвилини до перерви могли реалізувати ще й стандарт. Денис Мільчевич подав із кутового з правого флангу в район одинадцятиметрової позначки, а Кошук наважився на удар із ходу метрів десяти. Та голу-красеню не судилось народитися, бо опоненти відчайдушно кинулись під м’яч і заблокували намагання зіркового горянина, зберігши надію на другий тайм.

 

Вочевидь Мовчан провів серйозну розмову в роздягальні, бо початок та середину тайму пивовари провели в атаках і кілька разів були близькі до того, щоб вирівняти ситуацію. На 38-й хвилині Федурця завершив наступ по центру непоганим ударом із середньої дистанції з прицілом трохи ближче до правого, ніж до лівого кута, та цього разу все найцікавіше завершилось трохи вище поперечини. Через дванадцять хвилин відбувся ще одна аналогічна атакувальна дія по центру. Гусак коротко віддав на Фицю й Едуард низом пробив точно в лівий кут. Якоміщак у падінні зумів зреагувати на цей непростий удар. Ще через три хвилини Шеверя подав на Фицю на одинадцять метрів зі штрафного метрів із двадцяти п’яти з лівого флангу. Едуард підкорегував політ м’яча в рамку, та Михайло знову зіграв надійно.

 

Апогеєм нефарту стала 60-та хвилина, коли Гангур отримав круглого метрах у сорока від воріт, з допомогою дриблінгу обійшов кількох опонентів і середнім пасом вперед і правіше віддав на ділянку перед правим кутом воротарського майданчика на Улашина. У Павла була вбивча позиція для реалізації моменту, та Якоміщак зумів вчасно зміститись і зреагувати на точний удар опонента, продемонструвавши свій найкращий сейв. Після цього, хоча й не одразу та все ж ще далеко до завершенння основного часу, спрацювало правило про «Ну як так, не забив ти Паша?», коли Шемота зі схожої позиції метрів із семи пробив низом і влучив точно в лівий кут, без особливих можливостей для Кисіля на відбиття й приніс другу поспіль перемогу з однаковим рахунком – 0:2.

 

І якщо першу звитягу над потужними виноградівцями песимісти могли вважати випадковістю, то друга вже є очікуванішою. Та всі фани з Рахова не зацікавлені в зупинці прогресу підопічних Микуличинського й наступної неділі прийдуть на рідний стадіон «Карпати» в прагненні підтримати й стати свідками історичної, третьої до ряду, вже закономірної, фієсти. Якщо й там переможуть тячівців, то остаточно доведуть, що на травень 2018-го року саме «правнуки Довбуша» є стовідсотково кращою юнацькою командою Східного Закарпаття незалежно від дивізіонів. Та й навіть після цього їм буде що доводити вже у двобоях із кращими молодіжними колективами інших частин Закарпаття, зокрема з Ужгорода, Мукачева, Поляни та Іршави.

 

Пивоварам наступної неділі буде дуже важко реабілітуватись на виїзді проти дуже пораненого тими ж «Карпатами» юного «Севлюша». Та трохи згодом, повноцінно відпочивши тижневим тайм-аутом підопічні Мовчана матимуть чудовий шанс довести, що Хуст залишається центром футбольних традицій вже у домашньому матчі проти тячівців із якими напевне в цьому сезоні й вестимуть заочну й десь контактну боротьбу за символічне звання другої кращої юнацької команди Східного Закарпаття.

 

 

Арбітр – Віталій Лофинець

Асистенти – Дмитро Моісеєнков та Ярослав Козик

4-й арбітр – Мирослав Гала

Делегат ФФЗ – Василь Козик

 

12 травня, cмт. Вишково, стадіон «Visk», ясно, + 25 градусів, 101 глядач

 

«Оболонь» U17 Хуст – «Карпати» U17 Рахів – 0:2 (0:1)

 

Голи: Боднарюк, 25, Шемота, 66.

 

«Оболонь» U 17: Станіслав Кисіль, Денис Фляшко, Василь Федурця, Ігор Довбака, Едуард Фиця, Ярослав Буковецький, Василь Попович, Владлен Поп, Станіслав Гусак, Артур Шеверя, Ярослав Вакаров.

Запасні: Євген Комяті, Олександр Лемко, Денис Кришталь, Олександр Гангур, Андрій Буковецький, Мирослав Чічіна, Павло Улашин, Станіслав Бохан.

тренер – Юрій Мовчан.

 

«Карпати» U 17: Михайло Якоміщак, Василь Сас, Іван Зварич, Петро Савляк, Ігор Василинюк, Юрій Шемота, Мирослав Кошук, Антон Мільчевич, Денис Мільчевич, Степан Карапчук, Павло Боднарюк.

Запасні: Василь Кабаль, Віктор Брандіс, Віктор Костан.

тренер – Юрій Микуличинський.

ФОТОРЕПОРТАЖ з матчу дивіться на офіційній сторінці Фейсбук.