Після прикрої нічиєї з середнянцями у іршавських фанів було важко на серці, тому що втрачати очки з командою, яку конкуренти розносили в друзки, завжди фатально для турнірного стратегічного завоювання найвищих місць. Виноградівці теж, за тиждень до головного поєдинку, як мінімум, першого кола, зазнали не менш прикрої втрати двох балів, що не могло не відкарбуватись на псилогічному стані гравців.

 

Як на мене, то в цій грі було зрозуміло, що хто заб’є гол першим, той і переможе. У двобої дуже рівних суперників рідко трапляються камбеки з причини того, що команда, яка наздоганяє, ніби бачить своє відображення в дзеркалі такої ж сили та вишколу з мінімальними слабкими місцями.

 

Із перших хвилин зав’язалась боротьба на кожному клаптику поля. І ця битва за центр поля тривала досить довго, тому видовища годі було чекати.
 

Перевагою господарів було те, що у них склад рівніший, де кожен здатний вирішити долю епізоду, на вістрі якого опинився. Та ще й підійшло «золоте покоління» талантів із Вільхівки, Кам’янського, Ільниці, Чорного Потоку та інших населених пунктів. У виноградівців «золоте зіркове покоління» Міговка, Котляра, Ороса, Макари майже відійшло. Залишились хіба Монда, Яцкулинець та Дубровка, яких закрити вже простіше, ніж разом із вищезгаданими виконавцями. Чонка та Котубей з потугами шукають заміну тим зірочкам, які вже пішли в дорослий футбол. Кенийз та Віктор Микулюк часом нагадують своїх попередників, та стабільності їм деколи бракує.

 

На 5-й хвилині юний талант із Ільниці Марковцій вибігав по центру на воротаря й пішов у жорсткий стик на Ерфана, який вибіг за межі штрафного майданчика. Арбітр зафіксував фол із боку виноградівця й призначив штрафний із 16-ти метрів, який був заблокований численною стінкою.

 

Через дванадцять хвилин після розіграшу кутового з правого флангу Микулюком, тим що Віктор, Чутора скинув коротко трохи лівіше й назад під удар Ломазі. Мирослав метрів із 35-ти пробив над лівою дев’яткою.

 

На 20-й хвилині атака по центру зі зміщенням вліво за участю Марковція, Глеби, того що Тарас, і Березная завершилась падінням Василя в боротьбі з опонентом у чужому штрафному майданчику й Українець вказав на позначку. Сам постраждалий «з точки» пробив у лівий кут. Ерфан вгадав напрямок, та трохи в стрибку руками перелетів ділянку польоту м’яча й той полетів у нього під спиною (мертва зона для відбиття), та Віталій якимось дивом зумів зачепити круглого й суттєво зменшити його швидкість, після чого йому вдалось кулаками в пожежному режимі практично з лінії воріт виштовхати його подалі.

 

Через три хвилини після нереалізованого одинадцятиметрового, Монда прицільно пробив із середньої відстані, однак м’яч, на щастя для Сухана, хоча й зовсім трохи, та все ж оминув його браму.

 

Друга половина матчу мала відповісти котра з команд на цей момент краще функціонально готова на всі сімдесят з гаком миттєвостей. Від початку чемпіонату можливістю суттєво додавати в другому таймі вирізнялись виноградівці. У «Бужори» хоча й трохи рідше, та все ж також траплялись матчі з досить сильним завершенням. Саме таким, вочевидь, і став цей двобій, другий тайм якого підопічні Цогли можуть впевнено занести до славної історії Іршавського футболу. Та одразу по перерві вони могли й пропустити і тоді хто-зна як все склалося б далі. На 38-й хвилині атака гостей віялом зправа наліво, за участю Шегди, Кенийза, Віктора й Івана Микулюків, завершилась ударом з лету з 18-ти метрів трохи вище поперечини від останнього з цього квартету. Ближче до середини тайму господарі почали перебирати ініціативу до своїх ніг. Як наслідок, почали виникати хоч якісь нагоди для ударів. Одна з атак зправа наліво, схожа на виноградівську, завершилась тим, що на лівому краї власної карної зони гості залишили геть вільного Кормоша й Іван вколотив м’яча в ближній нижній кут без шансів на відбиття – 1:0.

 

Через вісім хвилин Марковцій відгукнувся на прострільну передачу з лівого флангу й метрів із десяти влучив у лівий кут. Ерфана від голу врятувала стійка. Ще через три хвилини на завершенні наступу по центру бужорці заробили право на штрафний удар метрів із двадцяти. Кинів, той що Іван, потужно пробив і м’яч, рикошетом від стінки, залетів у штрафний майданчик, де Глеба додавав у рамку. Однак Тарас пробив не так сильно, як чекали фани, й дозволив Ерфану зреагувати на його намагання.

 

«Бужора» здобула хоча й мінімальну, та досить упевнену, як для рівня опонента, перемогу й повністю повернулась у боротьбу за золоті нагороди. Та й інші колективи, такі як «Минай» та «Поляна», своїми перемогами в цьому турі хоча б на крок, та все ж наблизились до вершини, тому головна боротьба попереду й друге коло юнацької першості вищої ліги обіцяє бути не менш цікавим, ніж у їх старших одноклубників. Тим паче, що на «Бужору» вже на його старті очікує важкий виїзд у негостинний, в спортивному плані, молодіжний Рахів. На виноградівців теж чатує не менш складна подорож до молоді з обласного центру. І це черговий шанс для конкурентів спростувати гегемонію цих двох колективів у молодіжному футболі Закарпаття.

 

 

Арбітр – Сергій Українець

Асистенти – Вячеслав Бородайчук та Сергій Дребужан

Делегат ФФЗ – Ярослав Маєревич

 

25 червня, м. Іршава, стадіон «Авангард», ясно та спекотно, 250 глядачів

 

«Бужора» Іршава – «Севлюш» Виноградів – 1:0 (0:0)

 

Гол: Іван Кормош, 48.

 

«Бужора»: Василь Сухан, Василь Березнай, Даниїл Марковцій, Петро Кляп, Іван Кинів, Іван Костак, Іван Хила, Іван Кормош, Дмитро Глеба (Михайло Кормош, 70 + 2), Ростислав Матіко, Тарас Глеба (Василь Кинів, 64).

Запасні: Михайло Полянський, Василь Галас.

тренер – Віктор Цогла.

 

«Севлюш»: Віталій Ерфан, Юрій Глінка, Петро Монда, Іван Микулюк, Владислав Шегда (Михайло Шуба, 47), Віктор Микулюк, Євген Дубровка, Сергій Яцкулинець, Мирослав Ломага, Михайло Чутора, Андріан Кенийз.

Запасні: Іван Марущинець, Євген Васильняк, Себастьян Феєр, Богдан Боднарюк.

тренери – Петро Котубей та Юрій Чонка.