У те, що підопічні Варги не дадуть нікому срібні нагороди, як на мене, було вже зрозуміло за три тури до завершення. Та вони зробили все можливе, щоб оформити цей почесний статус достроково. Поразка середнянців від «Севлюша» дала мізерний шанс «Ужгороду», та суперники їх сусіда по таблиці («Оболонь» і «Тячів») працюють на перспективу й постійно стикаються з плинністю кадрів. Цього не можна сказати про саме «Середнє», яке за складом, інфраструктурою, фінансуванням та результатами є однією з найстабільніших любительських команд Закарпаття останнього десятиліття.

Початок матчу пройшов на зустрічних курсах, однак біля одних воріт було спокійніше, а в другі досить швидко влетів гол.

 

Рацин отримав пас по центру, віддав вперед і трохи лівіше на Тищука. Павло пробивав, та вийшов пас із рикошетом від воротаря на Качура. Іван спрямував м’яч у сітку повз Скляра – 0:1.

 

Гості продовжували накочувати хвилі атак, частенько використовуючи фланги. Уже ближче до середини тайму вони змогли збільшити свою перевагу в рахунку. Котьо отримав передачу на правому фланзі й віддав на хід Лукіянику. Євген подав у район одинадцятиметрової позначки. Бако опинився в потрібному місці в потрібний час і в дотик повз Омеляна переправив круглого в сітку – 0:2.

 

Та стандарт повернув інтригу в поєдинок. Лідер «Оболоні» Росоха опинився на завершенні атаки по центру й змусив порушити проти себе правила метрах у тридцяти від чужих воріт. Микола сам подав із цього штрафного на правий край карної зони на Алексика, а Михайло виконав головою удар-простріл на дальню, від нього, стійку. Партнери були готові замкнути, та не встигли, бо круглий вже залетів у сітку – 1:2.

 

Через три хвилини Шольц влучно пробив із лівого краю штрафного майданчика, та його постріл відчайдушно заблокували захисники. Ще через п’ять хвилин Рацин виконав навісну передачу з лівого флангу в центр штрафного майданчика на Котьо. На влучний удар Станіслава Скляр зреагував і партнери Омеляна винесли. Далі наступ продовжився другим темпом і Качур пробив із правого краю, та й цього разу заблокували.

 

А от на 41-й хвилині пивоварам суттєво пощастило, бо за наслідками їх обрізки мали на 99.9 відсотка виймати круглого з сітки. Спочатку Бако пробив із правого флангу метрів із тридцяти й влучив у дальній кут. Скляра від голу врятувала стійка. Господарі не змогли далеко винести й Медведєв метрів із чотирнадцяти підступно пробив у дальній верхній кут. Тут вже поперечина виявилась фартовою для Омеляна, бо від неї також зрикошетило в поле. На цьому й пішли на перерву кожен із своєю надією: колектив із Хуста зберіг віру, що саме ця пані фортуна дасть можливість у цьому році досягти показника в дванадцять балів (не плутати з шкільними дванадцятьма), а гості вірили, що стійки й поперечини вишківських воріт – це перехідний етап до нірвани у вигляді голу.

 

Другий тайм розпочався з атак гостей. На 53-й хвилині на подачу з правого флангу на протилежному краї штрафного майданчика відгукнувся Медведєв і пробив із непоганої позиції над поперечиною. Через п’ять хвилин Рацин опинився в епіцентрі наступу по центру й віддав коротко на Качура. Іван був точним, та Скляр знову зумів відбити. Та вже за мить і Омелян не зміг нічого протиставити пострілу з середньої дистанції від Рацина, який влучив у лівий кут і збільшив перевагу своєї команди – 1:3.

 

Через дві хвилини Соскида мав ударом метрів із десяти в правий, вільний від воротаря, кут зробити рахунок розгромним, та Скляра підстрахував Бучок, який з-під стійки вибив м’яча за ворота. Однак, рахунок змінився для підопічних Варги в потрібному напрямку ще в середині тайму. Медведєв промчав лівим флангом, змістившись трохи правіше й відкинув під удар Рацину. Дмитро підступним ударом із відскоком від газону влучив під праву стійку. Омелян стрибав, та не дістав і вийняв учетверте – 1:4.

 

Через сім хвилин Росоха вибіг у контратаку і після не надто впевнених дій від Котьо міг навіть вийти на ворота, та Дрозд ціною жовтої картки зупинив Миколу метрах у тридцяти від воріт. Сам постраждалий пробив зі штрафного над поперечиною. Ще через вісім хвилин Котьо дальнім пасом знайшов Соскиду. Руслан також міг вибігати на воротаря, та вирішив одразу пробити, перебуваючи під пресингом Бучка, метрів із шістнадцяти. Удар відверто не вдався щодо його сили, та ще й м’яч був спрямований повз праву стійку.

 

На 86-й хвилині Соскида знову скористався дальнім пасом і пробив у правий верхній кут. Скляр перевів на кутовий, яких далі відбулось два. Після першого Омелян зумів парирувати розстріл від суперників упритул, а після другої верхової подачі Медведєв головою спрямував круглого над поперечиною, залишивши рахунок незмінним.

 

Останній тур для обох колективів стане звичайною формальністю. Хіба «Оболонь» може якоюсь супер грою на виїзді змусити «Витязь» залишитись у нижній половині таблиці. Як розумієте вся інтрига залишилась тільки «в середньому табеля» і це зовсім не про команду Варги та Чопика.

 

 

Арбітр – Михайло Лялюк

Асистенти – Іван Біров і Тарас Шопа

Делегат ФФЗ – Василь Козик

 

20 жовтня, cмт. Вишково, стадіон «Visk», ясно, + 15 градусів, 180 глядачів

 

«Оболонь» – «Середнє» – 1:4 (1:2)

 

Голи: Алексик, 23 – Качур, 4, Бако, 15, Рацин, 59, 68.

 

«Оболонь»: Омельян Скляр, Михайло Бучок, Михайло Лемко, Михайло Дьордяк, Павло Ковачик, Михайло Алексик, Едуард Ростока, Василь Габорець (Дмитро Микулець, 61), Юрій Галай, Андрій Філіп, Микола Росоха.

Запасні: Артур Шеверя, Владлен Поп.

тренер – Василь Форкавець.

 

«Середнє»: Павло Кучінка, Юрій Дрозд, Станіслав Котьо, Віталій Міклош, Євгеній Лукіяник, Віталій Трачук, Іван Качур, Павло Тищук (Віталій Медведєв, 29), Дмитро Рацин, Олександр Бако (Мирослав Бундаш, 79), Річард Шольц (Руслан Соскида, 55).

Запасні: Михайло Костюк.

тренер – Василь Варга.