Нижньокоропівці у Низинній Іршавщині, яку сусідні більш гірські, території в народі іменують не інакше як «Лемаки» (мається на увазі літературне «лемки»), завжди зустрічали гідний опір.

А після минулорічного здобуття підопічними Тетяни Когутич бронзи, буквально з-під носа від «Заріччя», стали принциповими опонентами. Нещодавно зарічанці самі реваншувались у двобої з «Нижнім Коропцем», а цієї неділі їх фани розділились і великою часткою прийшли підтримати земляків із «Сільця».

Із огляду на це на легку, «феєрично-довжанську», прогулянку гостям двадцять шостого травня розраховувати не доводилось, що й підтвердили подальші події на полі.

На самому старті відбулось кілька флангових подач без завершення. А от атака від господарів правим флангом зі зміщенням до центру на восьмій хвилині з використанням кротких передач була дієвішою. Чернянський віддав правіше і трохи назад на Сабова, а Іван переадресував уперед, у штрафний майданчик, на Білана. Сергій хоча й влучив у лівий верхній кут, та не сильно. Моісеєнков змістився, відбив і забрав.

Через чотири хвилини Мкртчян був активним на лівому фланзі й якісно прострілив у напрямку кількох партнерів, та опоненти заблокували. Йовбак на пятнадцятій хвилині промчав по правому флангу майже до кутового прапорця й прострілив на ділянку перед штрафним майданчиком на Олберта та Герцуського. Олександр пробив досить небезпечно, та все ж повз ліву стійку. Через дві хвилини Трухан, на завершенні атаки по центру, цілив у лівий кут і влучив, та Дитюк у падінні перевів на кутовий, що не ніс такої загрози.

На двадцятій хвилині гостям вдався швидкий перехід від захисту до атаки лівим флангом зі зміщенням до центру. Трухан двічі пробивав, та Володимир щоразу парирував: спочатку відбив перед собою, а після потім м’яч рикошетом від його рук полетів над поперечиною. Через п’ять хвилин атака у відповідь правим флангом із незначним зміщенням до центру. Білан влучно пробив, та знову несильно й Моісеєнков зреагував. Ще за дві хвильки наступ із лівого флангу зі зміщенням до центру. Смагін віддав середній пас на Олберта, а Олег коротко переадресував на Мкртчяна. Генріх пробив хоча й підступно низом, та все ж повз праву стійку.

Надалі моменти виникали все рідше. На двадцять дев’ятій хвилині Чернянський подав із правого краю, після чого кілька партнерів намагались пробивати. Трохи небезпечнішими були спроби Білана та Поляка, бо м’яч після цього рикошетив, та все ж так і не влетів у рамку. Через десять хвилин  Герцуський розігнав атаку по центру й віддав на Йовбака. Іван пробив метрів із чотирнадцяти, та Дитюк вийшов із воріт і парирував розстріл впритул, продемонструвавши кращий сейв і залишив господарям надію.

На старті другого тайму команди обмінялись атаками. На сорок девятій хвилині  Орос був на завершенні атаки по центру й пробив метрів із двадцяти. Хоча Моісеєнков не надто очікував цього удару, та на його щастя полетіло поруч із рамкою. У гостей метрів із сімнадцяти влучно пробив Герцуський, та Дитюк відбив. Далі господарі зуміли на кілька хвилин притиснути суперника ближче до їх карного майданчика. Жабур на сьомій хвилині прострілив із правого флангу й Поляк міг замкнути із дуже вигідної позиції, та зовсім трохи не дістав той м’яч, бо Василя випередив суперник. Та наступна хороша подача з кутового від Білана змусила гостей «зняти капелюх», бо захисник Борднар вчасно підійшов на цей стандарт і головою підкорегував у лівий кут – 1:0.

Через хвилину метрів із двадцяти п’яти над поперечиною пробив Глушко.

Герцуський на шістдесятій хвилині, як ніж крізь масло, прорвався по центру вперед метрів на двадцять і непогано скинув під удар Трухану. Михайло пробив дуже підступно, бо м’яч підстрибнув від газону, зачепив виставлені руки Дитюка й влучив у рамку, та стійка врятувала Володимира від голу й відрикошетила круглого за ворота. Через чотири хвилини нова атака по центру зі зміщенням до правого краю штрафного майданчика. Сенько дуже небезпечно пробивав метрів із дванадцяти, м’яч рикошетом від захисника господарів вилетів на кутовий. Герцуський подав на Трухана. Михайло прицільно пробивав, та захисник зумів зупинити удар. При цьому гості активно апелювали щодо влучання м’яча в руку опоненту. Арбітру довелось під дією «двох емоційних вогнів» порадитись із другим асистентом. Вирішили, що слід ще раз подати кутовий із правого флангу. І одразу ж довелось давати «оборонне пояснення». «А як так?».
– «А так!», тому не дивно, що продовження цього серіалу «Якщо суддя й не правий, то дивись пункт перший» відбулось після фінального свистка.

На шістдесят восьмій хвилині гості, на завершенні наступу правим флангом із незначним зміщенням до центру, заробили право на штрафний, метрах у двадцяти п’яти від воріт. Маринець потужно пробив у дальній кут, та Дитюк рукою зачепив і перенаправив повз стійку. У наступній атаці у відповідь  Чернянський перевів із правого флангу майже на протилежний край штрафного майданчика на Поляка. Василь коротше скинув правіше й трохи назад під удар Глушку. Івану дали прокинути собі під удар на метр уперед, тому постріл метрів із двадцяти восьми вдався на славу, під самісіньку павутинку дев’ятки, й заніс цей гол у когорту кращих у цей день – 2:0. Через сім хвилин партнери на завершенні атаки по центру знайшли Ороса. Роман пройшов трохи вперед і пробив метрів із тридцяти повз праву стійку. Ще через три хвилини Герцуський подав із кутового з правого флангу на ближній край штрафного майданчика на Трухана. Михайло влучно пробив головою, та Дитюк перевів на кутовий. Герцуський подав уже з лівого флангу на дальній край карної зони, де знову першим був Трухан. Михайло пробив у дальній кут, та Володимир знову вдало обрав позицію й парирував.

На вісімдесят четвертій хвилині захисник Васільєв підключився до атаки й пробив хоча й несильно, та підступно, бо з відскоком від газону. Дитюк підійшов ближче й зловив круглого в повітрі. Трохи згодом Трухан метрів із двадцяти двох влучив у дальній правий кут, майже без шансів на відбиття – 3:1. Хоча арбітр і додав шість хвилин та спекотно не було. Натомість фінальний свисток змусив рефері згадати танок із «Лебединого озера», бо саме так у спільному пориві гості продовжили вимагати пояснень щодо кількох спірних моментів. При всьому «накипіло» в душах у нижньокоропівців, можливо й обійшлось навіть без рукоприкладства, бо у них залишилась хоча б якась надія на вмілу роботу місцевого відеооператора та можливо на справедливий погляд на згадані події делегата та вищестоячих органів. Однак гра забувається, а результат залишається.

Арбітр – Петро Котубей,

Асистенти – Юрій Василинець та Артур Теремта,

Делегат ФФЗ – Михайло Ряшко,

«Сільце» –  «Нижній Коропець» – 3:1 (0:0),

26 травня, с. Сільце, стадіон «Колос», ясно, + 23 градусів, 250 глядачів,

Голи: Боднар, 53, Глушко, 70, Сочка, 88 – Трухан, 85,

Вилучення: Смагін (образливі вигуки на адресу арбітра після закінчення матчу),

«Сільце»: Володимир Дитюк, Ігор Чернік, Ярослав Боднар, Василь Мошкола, Віталій Крьока, Іван Сабов, Михайло Чернявський, Сергій Білан, Василь Поляк, Роман Орос, Іван Глушко,  

Запасні: Михайло Жабур, Василь Сочка, Артем Слободян, Олександр Сабов, Юрій Юркович,

тренер – Сергій Білан,

«Нижній Коропець»: Дмитро Моісеєнков, Іван Йовбак, Михайло Трухан, Олег Олберт, Генріх Мкртчян, Олександр Герцуський, Василь Монда, Валентин Смагін, Крістіан Попик, Владислав Васільєв, Артур Маринець,

Запасні: Олександр Лановенко, Дмитро Манчик, Денис Гей, Віктор Гей, Василь Сенько,

старший тренер – Віктор Гей

Євген СВИЩО для «Lobda.at.ua»