Якби хтось років десять тому сказав, що в одному з районів Центрального Закарпаття на юнацькому рівні домінуватиме це невеличке село з верхів’їв річки Боржава, то його не один сивоволосий, рудобородий фан взяв би на регіт. Та час спливає і поступово з’являються нові тренери в закарпатському футболі. Так, маємо Валентина Слюсара, що от-от привів «Севлюш» до чемпіонства, пам’ятаємо минулорічне тренерське золоте випробування Миколи Гибалюка в «Минаї» та ще цілий ряд молодих тренерів вже розпочали свій шлях у великому футболі. Серед таких і відомий у Центральному Закарпатті гравець іршавської «Бужори» та довжанської «Боржави» Вячеслав Шуста. За останні сім років, під час роботи з ДЮФК «Бронька», він дав шлях у любительський спорт ряду юних гравців. Цей колектив своїми перемогами вже зняв не одну зайву пиху з міських команд нашого краю.
 

У цьому році Вячеслав став на чолі ФК «Бронька», який взяв учась у літньому регулярному чемпіонаті Іршавського району та кубку району. Ці турніри вже котрий рік намагається довести до потрібного стану один із кращих футбольних функціонерів Центрального Закарпаття Василь Попович. Від самого Василя Миколайовича ми спробували дізнатися як на Іршавщині вдається проводити стільки змагань:
 

– Дуже важко, й цим я не відкрию щось нове, в цей нелегкий час проводити хоч якісь турніри. Однак намагаємось, разом із тренерами, президентами клубів, суддями та меценатами тримати зимову першість, літній чемпіонат, кубок, суперкубок та ряд дитячо-юнацьких змагань на належному рівні.
 

Дорослий склад «Броньки» непогано вписався в змагання, а юнацький пролетів так взагалі вихрем пронісся по кращих стадіонах, поступово набуваючи золотого забарвлення на своїх грудях. Примітно, що ставку Шуста зробив на своїх вихованців (близько 80 %), багатьох з яких ми могли бачити в поєдинках ДЮФЛ Закарпаття та ДЮФЛ Іршавського району. Доповнив він їх й підопічними ще кількох шкільних тренерів із найбільш гірських сіл Лисичева та Сухої. Хлопчаки не дарма обрали саме цей вид спорту, адже група здоровя, яка діє на місцевому стадіоні вже три роки об’єднує цілі покоління в прагненні до здорового способу життя. До речі 21-го жовтня цей колектив відзначатиме річницю й маємо надію, що навіть у цей час вони не порушать спортивний режим. Та ще до всього ФК «Бронька» має по два офіційні тренування на тиждень, тому в тонусі в цьому році була більшість тих, хто не пропускав заняття. При цьому юнаки ще й регулярно готують стадіон до змагань, приймають активну участь у його реконструкції після повені, яка нещодавно наробила лиха в Бронці.
 

Такі починання підтримують і представники органів місцевого самоврядування депутат Іван Стойка та голова місцевої громади Юрій Кузан. Зокрема й сам Юрій Юрійович дуже задоволений результатом своїх земляків:
 

– Якби у нас не було футбольної команди, то її все одно слід було б обовязково створити в цьому році, бо в нашорму селі є все для цього: тренер, гравці, уболівальники і навіть арбітрів маємо своїх.
 

Протягом сезону юнацький склад не тільки прагнув перемогти, а й показував результативний футбол. Щого тільки варте гольове шоу показане в двобої з однолітками з Імстичева, коли забили сімнадцять і не пропустили жодного. Загалом за сезон забито п’ятдесят чотири голи (одним відзначився навіть воротар і ще 25 забив нападник Ренат Пальок), при восьми пропущених (найбільший вклад у їх мінімум зробив воротарський талант Владислав Попа).
 

Хорошу конкуренцію колективу створили однолітки з офіційно села, а фактично невеличкого містечка, Ільниці, які протягом чемпіонату йшли бал у бал, та все ж стали тільки срібними. Трохи вплинуло на підсумкову розстановку сил повернення в рідну гавань екс-гравців «СДЮШОР» та «Боржави» Івана Дуника і Олександра Рішка. Перший навіть побував на перегляді в Празі, та не склалось і повернувся допомагати своїм прийти до золота. Тренер Вячеслав не приховує, що саме до цього прагнув і налаштовував своїх підопічних:
 

– На своєму полі ми грали з подвійним настроєм. Коли бачиш 400-550 фанів, які бубном, пищалками і кричалками женуть твою команду вперед, то хочеться самому суттєво помолодіти і разом з ними побігти забивати голи. Набагато важче було на виїзді, хоча й там ми мали хорошу підтримку. Прикрою щодо разультату став виїзд у Лозу, де ми явно недооцінили суперника й отримали холодний душ серед літньої спеки. Ми зробили детальний розбір гри й надалі старались так не помилятись
 

Колектив із Броньки не збирається задовольнятись досягнутим. У планах захистити свій титул і покращити результати дорослого складу. У цьому запевняє всіх президент клубу М. Кузан:
 

– Як і в цьому році в наступному також готуватимемось через зимову першість району. Добре, що підприємець М. Белей незмінно доставляє наших орлів на будь-який стадіон вчасно. Якщо збережемо наявний юнацький склад, доповнимо його ще одним хорошим центральним півзахисником, та й нападник ще нам би не завадив для посилення конкуренції, то все в нас буде добре. Надіємось і на подальше, аналогічне цьогорічному розуміння від наших меценатів та плідну роботу активістів із Броньки та Сухої.
 

Кращим гравцем команди за підсумками чемпіонату уболівальники, активісти та керівники клубу визнали Василя Бисьмака. Та футбол командна гра і кожен зробив свій вклад у перемогу, тому ось вони золоті медалісти, які згодом будуть творцями нового нашого футболу: Владислав Попа, Вадим Продан, Владислав Олегаш, Василь Шандро, Ренат Пальок, Михайло Метиньканич, Іван Пилипчинець, Михайло Ференці, Ігор Лижечко, Олександр Рішко, Іван Дуник, Василь Бисьмак, Василь Коновалов, Лапко Дмитро, Михайло Павлович, Владислав Ткачук, Вадим Кузан, Віталій Фірка, Іван Корячок, Віктор Батрин, Роман Боднар.