Завершилось перше коло Чемпіонату та Першості області з футболу. Команди-аматори краю пішли на літні канікули. Тож нині є час підбити підсумки першої частини сезону й поспілкуватися з його учасниками.

Редакція lobda.at.ua продовжує серію інтерв’ю, у яких намагатимемося передати атмосферу цьогорічного чемпіонату, порушити актуальні питання, пов’язані з його перебігом, результативністю команд, арбітражем, поведінкою уболівальників під час матчів, інфраструктурою стадіонів, секретами успіхів, причинами невдач тощо. Закликаємо вас, шановних читачів, надсилати питання, які, ми обов’язково будемо включати в інтерв’ю.

Наступним гостем нашої рубрики став півзахисник ФК "Вільхівці" Нуцу Арделян, який після виступів за футбольні клуби Києва, Дніпропетровська та Олександрії повернувся на Закарпаття і став одним із відкриттів чемпіонату.

- Спочатку розкажи про себе. Де народився, коли почав займатися футболом, хто був першим тренером? 

 

- Сам з Ужгорода, займаюсь з шести років. Першим тренером був Ігор Ігорович Гарлач, а потім Василь Юрійович Орос. 

 

 

- Румунські коріння. Тільки батько. 

 

 

- Вже точно не пам'ятаю. З тренером добре спілкувались, якось там більше сподобалось, сам футбол, як там грали, відношення. Та й вони першими запропонували. 

 

 

- Так, помітили мене коли грав за ДЮФК Мукачево, ми тоді потрапили у фінальну частину ДЮФЛ України Першої ліги, можливо в якихось з тих матчів мене побачили і після цього почали дзвонити.

 

 

- Я довго вагався, я розумів, що це хороший крок у футболі, перспектива і хороша школа. Ну, і звісно, як і кожній дитині, яка вперше поїхала так далеко, спочатку було не легко, але чесно кажучи я швидко адаптувався, колектив мене прийняв, я там знайшов нових друзів, тож важко не було. 

 

 

- Я вирішував між двома клубами. Мені тоді пропонували контракт Динамо Київ та Дніпро. 

 

 

- Я пішов на переговори в Динамо, вислухав, в принципі все влаштовувало, але хотілось вислухати і Дніпро. Я поїхав туда і звідти мене практично не випустили, я хотів поїхати звідти під приводом, що я хочу поступити в київський університет, але все рівно не хотіли відпускати. Багато чого наобіцяли мені, я відчув себе потрібним в цій команді, чому ж тоді не залишитись, раз пропонують стільки перспектив, але всі обіцянки не виконали... 

 

- В 17 років ти вже грав в основі Дніпра U19. Під чиїм керівництвом виступав в Дніпрі? Чим запам'ятались виступи в Дніпропетровську? 

 

- Тренером був Олександр Володимирович Поклонський. Дніпро хороша команда, були зібрані хороші гравці, це вже трохи не той рівень, ніж виступи у ДЮФЛУ і більш значимий досвід у футболі і сама футбольна школа. Це був такий період, що мені запам'яталось все перебування у Дніпрі. 

 

 

- Спочатку були травми, але потім вже свої причини з керівництвом і тренерським штабом. 

 

 

- Після закінчення РВУФК ("ОК" ім.І.Піддубного Київ) мене викликали в збірну України U17 і ми полетіли на збори до Австрії, після чого мене взяли на чемпіонат Європи 2013. Мені це додало великої впевненості в собі і той таки досвід. 

 

- Наступним етапом твоєї кар'єри був дубль Олександрії, в якому ти провів першу половину сезону 2015/2016. Чому не вдалося закріпитись там? 

 

- Все було добре, але ми розмовляли про перспективи переходу до першої команди, це була моя основна мета, потрапити туди. Не вийшло за півроку, була можливість розірвати контракт за обопільної згоди, узгодивши це все зі своїм агентом, ми прийняли рішення розірвати контракт, так як він говорив, що відвезе мене за кордон, чого не сталося. І ось, на даний момент я перебуваю в Ужгороді. 

 

 

- Цього агента наврядчи ви будете знати. Ми ще з ним досі спілкуємося, він мені допомагає з навчанням, але контракт у мене з ним уже закінчився давно. 

 

- Де навчаєшся? Яка спеціальність? 

 

- Дніпропетровський університет ім. Альфреда Нобеля, на психолога. 

 

 

- Розмовляти досконало не можу, але розумію практично все. 

 

 

- Як ось приїхав, десь 1-2 місяці бігав на вихідних у Словаччині. 

 

 

- Мало хто знав, що я в Ужгороді. Я через знайомого пішов туди, це була перша пропозиція. Але після того, як я засвітився у Вільхівцях, відразу ж почали надходити дзвінки. З України на той момент пропозицій не було. 

 

 

- Ми дуже добре провели перше коло. Ми показали характер і колективний футбол, всередині команди хороша атмосфера, що і переносилося на поле, завдяки чому ми досягли того, що закінчили на відповідному місці в турнірній таблиці. Чого, мені здається, спочатку не очікували від Вільхівців. Завдання було перш за все потрапити в п'ятірку, а тепер думаю, що Вільхівці на цьому не зупинятимуться. 

 

 

- Ні, не вів, але знаю, що гольових вдалося віддати набагато більше, ніж забити. 

 

- За моїми підрахунками ти забив 3 голи. Скільки у вас тренувань на тиждень? Чи не важко доїжджати так далеко на ігри та тренування? 

 

- Тренувань у нас не було. І так, трошки важко добиратися, але вдома, ми і так робимо свою справу і набираємо очки. 

 

 

- Та немає ніякого секрету, хороша підтримка вболівальників і незручне поле для суперників. 

 

 

- Хм, навіть не знаю який матч виділити. Запам'ятався матч з Минаєм, ми тоді добре зіграли, але на жаль не вдалось зачепиться за очки, хоч і була можливість. 

 

 

- Навряд чи зможу когось виділити, хоч були хороші гравці, які грали проти мене. Але тут я вважатиму за краще нікого не виділяти. 

 

 

- Не люблю говорити про свої якості, з боку видніше. Але завжди славився хорошою швидкістю. 

 

 

- Були різні ігри. Були ігри коли не зовсім об'єктивно і добре судили. Але були матчі коли цілком гідно. 

 

 

- Поле Ужгорода, Миная сподобалися найбільше. Вони ближче до тих, на чому звик грати і де дійсно можна грати футбол. 

 

 

- Самостійно доводиться тренуватись і під час чемпіонату, і під час канікул. Регулярні пробіжки 3-4 рази на тижні, по два тренування в день. 

 

- Друге коло розпочнеш у Вільхівцях чи можливо розглядаєш і якісь інші варіанти? 

 

- Надійшло кілька пропозицій і я їх розглядаю. Поки що не розголошуватиму, ближче до початку другого кола думаю всім буде відомо. 

 

- Можеш хоча б сказати чи це клуби із Закарпаття чи з інших регіонів? 

 

- Надійшли пропозиції як і з інших регіонів, так і від клубів Закарпаття. 

 

 

- Останнім часом почав стежити за грою Грізмана, хоч у нього не зовсім такий стиль гри як у мене, все почалось більше із-за того, що багато хто говорить, що зовні схожий на нього. Відповідно я вболівав як за Атлетіко, так і за Францію у фінальній частині чемпіонату Європи. 

 

Тарас Галушка