Гегедош, із його вибуховою швидкістю та націленістю на ворота, веде за собою караван найвлучніших гравців Групи А. Цього разу майстер забив у ворота Вереса два м’ячі, посприявши вольовій виїзній перемозі ФК Минай.

— Роберте, ПФЛ та Sport Arena визнали вас героєм 25-го туру у Другій лізі. Наскільки важливим та водночас неочікуваним для вас стало це визнання? Принести перемогу команді у такому складному матчі, напевно, є найбільшим щастям?

— Щиро вдячний за номінацію, для мене за честь перемогти у ній. Після гри переповнювали позитивні емоції не лише від того, що команда здобула важливу перемогу, а й тому що вперше у 2019 році вдалося забити. Вважаю, перемогли за рахунок командних дій, у цьому заслуга всього колективу.

— Перед звітним протистоянням було багато розмов про те, що Верес може не вийти на цей матч. Наскільки це впливало на команду чи просто не звертали уваги на такі розмови?

— Був упевнений, що матч відбудеться, наша команда готувалася у штатному режимі. На жаль, у нашій державі олігархи роблять все, що їм заманеться і від цього страждає футбол. Я уже пройшов цей шлях у Говерлі, тому знаю про ситуацію зсередини. Хочеться вірити, що клуб продовжить своє існування. Бажаю рівненській команді не опускати руки та боротися до кінця. Впевнений, що все буде добре.

— У дебюті матчу на десятій хвилині ви пропустили м‘яч. У чому причина такого невпевненого початку матчу? Не очікували такої активності Вереса чи просто перебуваєте не в найкращому функціональному стані?

— Вважаю, що ми ще не увійшли у гру, дещо втратили концентрацію. Плюс, потрібно підлаштуватися до вимог нового головного тренера, адже у Куренка своє бачення футболу і воно відрізняється від поглядів Харківщенка.

— Напевно, забитий м‘яч наприкінці першого тайму надав позитивного імпульсу команді на другу половину зустрічі?

— Важливо, що на футбольному полі був єдиний колектив, який прагнув перемогти. Після пропущеного м’яча ніхто не опустив руки, а навпаки всі згуртувалися і продовжували грати у свій футбол. За рахунок характеру, максимальної самовіддачі та виконання тренерських настанов нам вдалося переломити хід зустрічі.

— Минай дуже багато залікових пунктів втратив на старті весняної частини сезону. Напевно, налаштовувалися на цю гру як на останню?

— Нам дійсно вже немає чого втрачати, необхідно у кожному матчі перемагати, а також сподіватися на втрату залікових пунктів конкурентами. Хочемо своєю грою радувати вболівальників, які нас завжди підтримують. Зробимо все від себе залежне для того, щоб виконати поставлене на сезон завдання.

— Наскільки складно було адаптуватися до такого складного поля? Стан газону заважав вам демонструвати притаманний для команди футбол?

— Не можу сказати, що газон був поганої якості, всі знаходилися в однакових умовах. Вважаю, що потрібно завжди знаходити помилки у своїй грі, а не списувати все на інші причини.

— Ви знову пропустили м‘яч зі стандарту. Можна сказати, що команді просто не вистачило часу напрацювати цей компонент гри?

— На жаль, у нас завжди були проблеми зі стандартними положеннями, адже половина гравців у команді невисокого зросту. Сподіваюся, що тренерський штаб у тренувальному процесі внесе певні корективи і нам вдасться додати у цьому компоненті гри.

— У моменті з першим забитим м‘ячем ви увірвалися у штрафну і з гострого кута пробили у дальній кут. Чому наважилися прийняти таке сміливе рішення? Вирішили застати воротаря зненацька?

— У тому епізоді мені нічого не залишалося крім як пробити. Вважаю, що необхідно завжди намагатися загострювати гру, приймати сміливі рішення. Звісно, фортуна була на моєму боці, але прихильність долі також треба заслужити.

— Відразу після перерви ви забили вдруге, реалізувавши вихід один на один. Такий швидкий вихід з захисту в напад візитівка “Минаю”?

— Дійсно, у перерві тренер наголошував, що необхідно намагатися всією командою швидко вибігати в напад і також всім разом повертатися у захист. Прагнули грати в один-два дотики, щоб м’яч довго не затримувався у центрі поля. Приємно, що вдалося втілити у життя тренерські настанови. Взагалі наша команда є тактично гнучкою і може змінювати модель гри по ходу матчу. Вважаю, що це свідчить про правильність нашої роботи.

— Ви не забивали ще з осені 2018 року, а в грі з Вересом відзначилися дублем. Напевно, відчули певне полегшення у психологічному плані?

— Щиро вдячний за привітання. Дійсно, відчув певне полегшення, адже психологічно було досить складно після кожного матчу без забитих м’ячів. Наче і були моменти, але не вдавалося їх реалізовувати, але я не опускав руки, а навпаки продовжував працювати з подвійною мотивацією. Ці забиті м’ячі додадуть мені впевненості у власних силах перед майбутніми протистояннями.

— Із 11-ма забитими м‘ячами ви лідируєте у гонці бомбардирів. На останні матчі сезону ставите собі за мету утримати це лідерство та вписати своє ім‘я у історію?

— Для мене головне, щоб команда виконала поставлене на сезон завдання, а про бомбардирське звання зараз не думаю. Хочу вписати своє ім’я у історію Минаю, як один з гравців який брав участь у виході команди до Першої ліги. Звісно, як і у кожного гравця у мене є свої амбіції, прагну завжди досягати найвищих вершин у футболі.

— Як вам працюється під керівництвом Кирила Куренка? У тренувальному процесі відбулися суттєві зміни, з огляду на європейський досвід тренера?

— Якщо чесно, для мене не зовсім звично що сьогодні (у понеділок – Авт.) у команди вихідний, хоча вже у середу у нас наступна гра чемпіонату. Вперше у кар’єрі побачив, що на наступний день після матчу у нас було тренування, а в понеділок навпаки вихідний. Коли у команді відбувається щось нове, то це завжди цікаво. Чудово, що тренер приносить якісь новаторські ідеї у життя команди.

Куренка прийняли у колективі добре. Всі хлопці вже знали нашого тренера раніше, адже він був куратором у дитячій школі Минаю. У нас хороший мікроклімат всередині колективу, допомагаємо один одному. Головне — викладатися по максимуму, а життя покаже, що було зроблено правильно, а в чому були помилки.

— У наступному турі ви зіграєте проти аустайдера змагань — Поділля. Напевно, не варто очікувати легкої прогулянки у цьому матчі, адже досить часто буває, що матчі з командами з нижньої частини таблиці даються складніше ніж ігри з лідерами?

— Не ділимо суперників на лідерів та аустайдерів, готуємося до кожного матчу з максимальною відповідальністю. Не можна розслаблятися і думати, що вдасться перемогти, не напружуючись. У 2019 році вже і так втратили багато залікових пунктів у матчах, де мали б перемагати, тому не збираємося наступати на одні і ті ж граблі. Упевнений, що вся команда розуміє, що залишилися три найважливіші матчі, у яких обов’язково маємо перемагати. Після останнього туру будемо або на коні або ні з чим.



— У 2011 році ви перейшли до харківського Металісту та за два сезони зіграли більше 30-ти матчів за дублюючий склад. Які у вас спогади від проведеного часу у такій іменитій команді? Чому обрали саме харківську команду, адже знаємо що вами цікавилися інші українські клуби?

— Дійсно, у мене були й інші пропозиції, але просто хотілося спробувати свої сили у Металісті. У харківському клубі на той час були створені всі необхідні умови для професіонального зростання футболіста. У мене лише приємні спогади від того періоду у своїй кар’єрі, адже познайомився з багатьма друзями, з якими навіть зараз спілкуємося.

Перед кожною грою зідзвонюємося з Сергієм Давидовим, бажаємо один одному завжди відзначатися за свої команди.

— У 2015 році ви виступали за словацький клуб Славой (Сечовіце). За вісім матчів у цьому колективі забили 21 м‘яч. Як вам вдалося досягти такого вражаючого бомбардирського показника?

— Якщо не помиляюся, за цю команду зіграв сім матчів та забив 27 м’ячів. Славой виступав у шостій лізі Словаччини. Ми грали в Україні, а туди їздили лише на матчі, які не співпадали за графіком. Просто намагалися додатково заробити «євриків» (посміхається).

     БЛІЦ

• Народився у Сваляві Закарпатської області
• Вихованець закарпатської школи — закінчив 10-й клас в Київському РВУФК і потім перейшов до ОСК Закарпаття
• Перший тренер — Юлій Юліанович Дідренел
• Улюблена команда? Не можу себе назвати фанатом якоїсь команди, але якщо обирати між Реалом та Барселоною, то мені більше подобається мадридський Реал
• Улюблений гравець — Кріштіану Роналду
• Футбольна мрія — прагну разом з ФК Минай вийти у Першу лігу, а потім ставитиму перед собою наступні завдання.
• 
• Джерело
•